№ справа:0101/3134/2012Головуючий суду першої інстанції:Шустова

№ провадження:11/190/150/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Соловйов М. В.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКапустіної Л.П.

СуддівСоловйова М.В., Балахонова Б.Л.

За участю прокурораАблякімової З.В.

при секретарі засудженого адвокатаІоновій С.Я. ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції адвоката ОСОБА_7, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Алуштинського міського суду АРК від 06.11.2012, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алушти, АРК, громадянин України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 17.02.2012 Київським районним судом м. Сімферополя за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим 2 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, 70, 71 КК України у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати в сумі 1176, 96 грн. на користь держави.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 03.04.2012 ОСОБА_6 маючи намір на незаконне придбання, перевезення і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, в районі центрального автовокзалу м. Сімферополь, у невстановленої слідством особи за 150 грн. незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб (опій ацитильований) в полімерному згортку та повторно, маючи намір на незаконне придбання, перевезення і зберігання прекурсорів без мети збуту, в районі центрального автовокзалу м. Сімферополь, у невстановленої слідством особи придбав прекурсор - ангідрід уксусної кислоти, який також незаконно перевіз до м. Алушта., який на маршрутному автобусі перевіз в м. Алушта, де продовжив зберігати при собі без мети збуту. 04.04.2012, біля 14 годині 45 хвилин при проведенні особистого огляду ОСОБА_6 біля будинку № 36 по вул. Баглікова в м. Алушта, в лівому зовнішньому кармані брюк, був виявлений і вилучений особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в полімерному згортку та прекурсор - ангідрід уксусної кислоти в частині запаяного ковпачку від ін'єкційної ігли.

В апеляції захисник засудженого, адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, та кримінальну справу закрити на підставі ст. 6 п. 1 КПК України 1960 року, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та суттєвим порушенням кримінально-процесуального закону. Свої доводи мотивує тим, що основними доказами по справі докази є висновок спеціаліста та дослідження спеціаліста, які були проведені судовим експертом, який не був внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів, також вказує, що судом події, які мали місце 03.04.2012 та 04.04.2012 не підтверджуються жодними доказами по справі.

Заслухавши доповідача, засудженого та його представника, які підтримали апеляцію, та просили її задовольнити; думку прокурора, який вважав залишити вироку без зміни; останнє слово засудженого, який просив скасувати вирок суду, вивчивши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція представника не підлягають задоволенню.

Так з матеріалів справи вбачається, що засуджений у судовому засіданні суду першої інстанції свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України, та показав, що 04.04.2012, в денний час, він збирався на вул. Баглікова в м. Алушті зустрітися зі своєю дружиною. У цей момент під'їхав автомобіль «Мерседес», з нього вистрибнули троє, скрутили, посадили його в машину. Коли привезли до відділення м міліції, з нього стали вимагати 5000 грн., били кодексом по голові. Він був вимушений підписати показання, які вимагали від нього працівники міліції. 03.04.2012 він до м. Сімферополя не їздив. У присутності понятих в нього нічого не вилучалося, його співробітники міліції не оглядали. Також повідомив, що раніше він вживав внутрівенно засоби, тепер не вживає.

Винуватість ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК.

Доводи захисника стосовно не підтвердження факту придбання, перевезення та зберігання 03.04.2012 та 04.04.2012 засудженим ОСОБА_6 наркотичних речовин та прекурсору спростовуються, поясненнями наданими ОСОБА_6 04.04.2012, згідно яких вбачається, що він наркотичну речовину опій він періодично вживає біля 6 місяців, раніше купував наркотичні речовини у м. Сімферополі у не знайомих йому осіб (а. с. 7), надалі допитаний у якості обвинуваченого підтвердив та показав, що 03.04.2012 знаходився у м. Сімферополі куди поїхав, з метою вирішення питань пов'язаних з ДТП учасником якого він був, у районі автовокзалу м. Сімферополя зустрів раніше знайомого на ім'я ОСОБА_5, який запропонував купити в нього наркотичну речовину опій ацитильований з ангідридом усисної кислоти необхідної для виготовлення наркотику, та таблетку димедролу який теж необхідний для виготовлення наркотику опія. Зазначене також підтвердив на судовому засіданні та зауважив, згідно протоколу судового засідання 13.0.2012, що якого числа він вживав наркотики він не пам'ятає, придбав їх у знайомого ОСОБА_5, та вказав, що він не місцевий, грошей він йому не давав.(а. с. 127)

Факт зберігання наркотичних речовин підтверджується показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а. с. 80), що також узгоджується з показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а. с. 82,83). Також протоколом огляду та вилучення 04.04.2012 у засудженого згортку, у якому знаходився запаяний ковпачок з речовиною жовтого кольору, а також полімерний згорток з речовиною коричневого кольору з загорнутою таблеткою, які були вилучені та одруковані (а. с. 10). Також згідно висновку експерту від 17.04.2012 № 1/723 було встановлено, що надана на експертизу речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетільованим (а. с. 17, 18) та згідно дослідження спеціаліста за № 1/783 речовина масою 0, 24 г є особо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетільованим, рідина масою 0, 05 г. є ангідридом усисної кислоти і відноситься до прекурсорів (а. с. 19-21).

Крім того, судом першої інстанції на перевірку доводів адвоката була допита експерт ОСОБА_13, яка підтвердила свої висновки як у якості експерта та і у якості спеціаліста. Також судом першої інстанції обґрунтовано було не прийнято посилання захисника на те, що експерт ОСОБА_13 не внесена до Державного реєстру атестованих експертів станом на 19.04.2012 і не мала повноважень на проведення досліджень, оскільки нею надано свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта, строк дії якого до 31 грудня 2012 року (а. с. 156) та свідоцтво про дозвіл ОСОБА_13. про надання права проведення експертиз наркотичних і сильнодіючих засобів.(а. с. 155).

Колегія суддів не може погодитися з доводами захисника, що наведені в апеляції відносно не внесення експерта у встановленому законом порядку та не підтвердження її кваліфікації.

У матеріалах справи міститься відповідь начальника Управління експертного забезпечення правосуддя МЮУ на адвокатський запит від 02.10.2012 ОСОБА_7, який судом першої інстанції був долучений до матеріалів кримінальної справи (а. с. 162).

З якого вбачається, що за даними Державного реєстру атестованих судових експертів (далі-Реєстр) ОСОБА_13 включено до Реєстру на підставі подання Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного подання Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України як таку, що рішенням експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства Внутрішніх справ України (далі-рішення ЕКК МВС України) від 03.10.1997 отримала кваліфікацію судово-медичного експерта з правом проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів (свідоцтво № 2428).

Крім того у зазначену листі вказується, що п. 5.1 розділу V Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС України, затверджену наказом МВС України від 15.12.2011 № 923 передбачено, що один раз на п'ять років судові експерти Експертної служби МВС України повинні підтверджувати свою кваліфікацію (а. с. 162).

Та чітко зазначається, що станом на 11.10.2012 не має інформації щодо підтвердження ОСОБА_13 кваліфікації судового експерта саме наведених у листі видів експертиз від ДНДЕКЦ МВС України. Однак з переліку свідоцтв наведених у листі від 11.10.2012 не вбачається, свідоцтва за НОМЕР_1 за яким, судовий експерт ОСОБА_13 проводила судову експертизу.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи захисника засудженого, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.

Так, суд першої інстанції належним чином дослідив усі необхідні документи для визнання їх відповідними, а докази належними, а саме: свідоцтво за реєстраційним № 2428 від 03.10.1997 на право проведення експертиз наркотичних і сильнодіючих засобів, свідоцтво за реєстраційним номером 336 від 16.10.2007 про підтвердження кваліфікації судового експерта з правом проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів із строком дії до 31.12.2012 (а. с. 155, 156, 152); лист начальника Управління експертного забезпечення правосуддя МЮУ від 11.10.2012 (а. с. 162).

Також відповідно до п. 2 Порядку ведення державного реєстру атестованих судових експертів, затверджений наказом Міністерства юстиції України 29.03.2012 № 492/5 зазначається, що Реєстр - це офіційна електронна база даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про осіб, які отримали в порядку, передбаченому Закону України «Про судову експертизу», кваліфікацію судового експерта.

Крім того, в матеріалах справи міститься завірене належним чином подання про внесення змін до Реєстру атестованих експертів експертної служби МВС України, яке отримано на запит Апеляційного суду АРК від 15.01.2013, з якого вбачається, що начальником НДЕКЦ при ГУМВС України в АРК підполковником міліції ОСОБА_15 у 2008 році було направлено на адресу Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України подання від 31.01.2008 за вих. № 9/807, згідно якого кваліфікація експерта підтверджена за видом експертизи: спеціальна на проведення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, згідно ЕКК МВС України 16.10.2007; № 336;5 років (до 31.12.2012).

За таких обставин, доводи адвоката викладені в апеляції стосовно не законності висновку експерта від 17.04.2012 за № 1/723 та дослідження спеціаліста від 04.04.2012 за № 1/783 спростовуються повністю. Апелянтом не було належним чином досліджено вимоги закону стосовно необхідних підстав для проведення експертизи доказів по справі.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у скоєні злочину, за обставин, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю доказів, зібраних по справі і перевірених судом у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.

Крім того, на перевірку доводів засудженого стосовно застосування щодо нього недозволених методів слідства, Апеляційним судом АРК у порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року, було направлено доручення від 17.01.2013, за результатами якого відповідно до постанови прокуратури м. Алушти від 11.02.2013 кримінальне провадження за перевіркою доводів засудженого - закрите у зв'язку з відсутністю в діяннях працівників Алуштинського МВ ГУ МВС України в АРК складу кримінального правопорушення.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів, без мети збуту, та за ч. 2 ст. 311 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних речовин, вчинені повторно.

При призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до злочинів середньої тяжкості, проте негативних наслідків від них не настало, злочини не є насильницькими, скоєння злочинів у період іспитового строку. Врахував дані про особу ОСОБА_6, який на обліку психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку лікаря-нарколога з діагнозом: зловживання опіатами по МКБ-9, характеризується посередньо, врахував, що на утриманні знаходиться малолітня дитина. Відсутність пом'якшуючих обставин, та належним чином встановив обтяжуючі обставини, як вчинення злочину у стані, що викликане вживанням наркотичних засобів (а. с. 62).

Покарання, призначене засудженому ОСОБА_6, відповідає вимогам ст.ст. 65-67 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що спричиняють за собою зміну, скасування вироку або направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, не встановлено.

За цих обставин, колегія суддів погоджується, що призначене покарання ОСОБА_6 є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, лише з ізоляцією від суспільства у вигляді позбавлення волі.

Підстав для задоволення апеляції захисника засудженого, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника засудженого, адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Алуштинського міського суду АРК від 06.11.2012 стосовно ОСОБА_6, залишити - без зміни.

Судді

Л.П. Капустіна М.В. Соловйов Б.Л. Балахонов