Справа № 1007/6612/12 Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.

Провадження № 22-ц/780/882/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.

Категорія 4 17.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Антоненко В.І.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

при секретарі : Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про усунення перешкод у користуванні власніст, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про усунення перешкод в користуванні власністю.

Позивачка в позовній заяві зазначала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину їй на праві власності належить будинок АДРЕСА_1. Поряд з її будинком відповідачка ОСОБА_2, яка є власником будинку АДРЕСА_2 з 2010 року здійснює незаконне будівництво ще одного житлового будинку на відстані 0,63 метрів від огорожі позивачки та на відстані 1,5 метрів від стіни позивачки.

25 вересня 2010 року позивачка звернулась із скаргою до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області для належної перевірки та прийняти відповідні міри до осіб, які ведуть будівництво.

16.12.2010 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області повідомило позивачку письмово, що було виявлено порушення будівельних норм та надано припис про зупинення будівельних робіт, а порушника притягнуто до адміністративної відповідальності.

По даний час відповідачка ніяких дій по зупиненню ведення самовільного будівництва не здійснила.

Відповідно до умов ДБН 360-92, розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарних норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой настройки" та СНІП ІІ-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань До межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнізів будівель на території суміжних ділянок.

Жодних вищезазначених умов ОСОБА_2 при будівництві витримано не було.

Посилаючись на викладене позивачка просила суд зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно побудованого внаслідок реконструкції сараю, житлового будинку по АДРЕСА_2.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2012 року позов було задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди В користуванні житловим будинком АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно побудованого, внаслідок реконструкції сараю, житлового будинку АДРЕСА_2.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційною скарги, вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.12.2004 року ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 36,2 кв.м. з відповідними господарськими будівлями та спорудами: сарай - Б, навіс - б, навіс - Д, вбиральня - Е, огорожа - N.

Згідно із договором дарування від 14 березня 2006 року ОСОБА_2 належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, зальною площею 94,5 кв.м., житловою площею 52,1 кв.м. з відповідними господарськими будівлями та спорудами: сарай - В, вбиральня - Г, колодязь - К, тротуар - Т, огорожа - N.

Відповідно до припису № 48 від 16.12.2010 року ОСОБА_2 зобов'язано зупинити будівельні роботи з реконструкції сараю під житловий будинок по АДРЕСА_2 до розроблення та погодження проектної документації у встановленому законодавством порядку та надання в інспекцію повідомлення про початок виконання саме будівельних робіт.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення №1005 від 17.12.2010 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 850,00 грн.

Відповідно до квитанції від 30.12.2010 року ОСОБА_2 сплачено штраф в розмірі 850,00 грн.

Згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів правил № 147 від 30.03.2012 року встановлено, що на об'єкті будівництва -реконструкція сараю під житловий будинок розмірами 6,00мх6,00м за адресою АДРЕСА_2, виконано наступні будівельні роботи: внутрішні штукатурні роботи, часткове улаштування стяжка підлоги, монтаж зовнішнього та внутрішнього газопроводу та газової устаткування, монтаж внутрішнього трубопроводу, теплопостачання і опалювального обладнання. Проектної та дозвільної документації на проведення будівельних робіт відповідачкою не надано. Вимоги припис інспекції від 16.12.2010 року не виконано.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення №І 728 від 03.04.2010 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративне відповідальності та накладено штраф в розмірі 6800,00 грн.

Відповідно до квитанції від 13.04.2010 року ОСОБА_2 сплачено штраф в розмірі 6800,00 грн.

Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від; 09.12.2011 року ОСОБА_3, житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 80,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами: прибудова - а1, веранда - а2 сарай - Б, навіс - б, навіс - Д, вбиральня - Е, відповідає вимога надійності і безпечної експлуатації і можливості його експлуатації.

Разом з встановленими судом першої інстанції обставинами, суд зробив передчасні висновки щодо обґрунтованості позову та застосував законодавство, яке не регламентує правовідносини, що склались між сторонами.

А саме, судом першої інстанції не було враховано, що 17.12.2010 року ОСОБА_2 надала до інспекції ДАБК повідомлення про зупинення будівельних робіт . ОСОБА_2 виконала усі вимоги державних органів, сплатила штрафи та привела реконструкцію будівлі сараю у правове поле шляхом подання 04.12.2012 року на реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що підставою для накладання адміністративного стягнення з відповідача по зазначеній адміністративній справі було самовільне будівництво спірного об»єкта, в матерілах адміністративного провадження жодним чином не зазначено, що це будівництво ведеться з порушенням будівельних норм або, що воно порушує права позивачки. Адміністративні порушення стосувались вимог ст. 188 - ч.2 КУпАП та жодним чином не підтверджують правочинність позовних вимог позивачки, яка у своїй позовній заяві до суду першої інстанції зазначила зовсім інший предмет спору - усунення перешкод у користуванні власністю.

Таким чином, суд першої інстанції повинен був розглядати тільки питання, які стосуються наявності чи відсутності перешкод у користуванні власністю позивачки та наявність вини відповідачки в створенні цих перешкод.

Натомість, жодних доказів того, що діями відповідачки позивачу завдається будь-яка шкода або перешкоди у користуванні власністю не має.

Під час розгляду апеляційної скарги, позивачка пояснила, що будівництво об»єкту створює дискомфорт, але жодним чином, не зазначила якій саме дискомфорт та в чому полягає вина відповідачки.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності відповідачки за самовільне будівництво, жодним чином не порушує прав позивача, яка є сусідкою відповідачки, має окрему земельну ділянку, на яку має право власності, такіж права має й відповідачка. Питання про самовільне будівництво об»єкту може стосуватися органів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області або інших компетентних органів, які мають свої процесуальні права захищати їх у встановленому законодавством процесуальному порядку.

Згідно з вимогами ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з вимогами ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.

Натомість в матеріалах справи відсутній позов від належних позивачів щодо знесення самочинної будівлі, а позивачка є неналежним позивачем по справі, так як не довела які саме її права або охороню вальні законом, інтереси, порушені.

При вирішенні даної справи за позовними вимогами ОСОБА_3, судом не було також враховано роз'яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30.03.2012 року № 6, а саме: знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність, при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК України.

Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва (частина 7 ст. 376 ЦК України, частина 1 ст. 60 ЦПК України).

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК України зобов'язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об'єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.

Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов'язання здійснити перебудову, зупинення будівництва.

Суміжним землекористувачем ОСОБА_3, яка є позивачем по справі, крім її пояснення, що вказана будівля нібито затіняє її земельну ділянку, будь-яких інших доказів щодо створення перешкод в користуванні її земельною ділянкою, як то затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, тощо, суду не надано, а лише припущення позивача не є достатнім доказом щодо порушення його прав.

17.12.2010 року ОСОБА_2 надала до інспекції ДАБК повідомлення про зупинення будівельних робіт. ОСОБА_2 виконала усі вимоги державних органів, сплатила штрафи та привела реконструкцію будівлі сараю у правове поле шляхом подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області. Під час перевірок інспекцією ДАБК були повністю проігноровані пояснення ОСОБА_2 про те, що вона проводить реконструкцію сараю, що підтверджується протоколами та постановами інспекції ДАБК.

Не існує жодних доказів того, що реконструйований ОСОБА_2 сарай, переобладнано в житловий будинок. Це припущення позивача ОСОБА_3, яка не є фахівцем та інспекторів інспекції ДАБК у Київській області, які до закінчення будівництва та одержання забудовником технічного паспорту БТІ, згідно із посадовими обов'язками повинні розглядати будівлі, що будуються та збудовані, як об'єкти будівництва. Призначення збудованого об'єкту встановлює бюро технічної інвентаризації, шляхом складання технічного паспорта на будівлю.

Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» 22.06.2012 року виготовлений Технічний паспорт на літню кухню літ. «В-2», розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Таким чином, призначення господарської будівлі літ. «В» змінено з сарая на літню кухню. Згідно із наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 404 від 09.08.2012 року, зміна призначення господарської будівлі та заміна стін будинків, господарських будівель без збільшення розміру фундаменту, не належить до самочинного будівництва.

Порушенням норм матеріального та процесуального права є неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки.

Ніякого незаконного будівництва ще одного саме житлового будинку апелянт ОСОБА_2 не проводила.

Належний ОСОБА_2 сарай літ.«В», був побудований у 1973 році. Згідно із рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради народних депутатів № 66 від 15.03.1988 року було надано дозвіл на оформлення технічної документації на сарай розмірами 6,5м х 6,05м.

Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» 22.06.2012 року виготовлений Технічний паспорт на літню кухню літ. «В-2», розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Із технічного паспорта БТІ від 22.06.2012 року № 1120 вбачаеться, що призначення господарської будівлі літ. «В» змінено з сарая на літню кухню.

Згідно із наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 404 від 09.08.2012 року, зміна призначення господарської будівлі та заміна стін будинків, господарських будівель без збільшення розміру фундаменту, не належить до самочинного будівництва.

Позивачем ОСОБА_3 не надано до суду, будь-яких доказів щодо створення перешкод в користуванні її земельною ділянкою, як то затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, а лише припущення позивача не є доказом щодо порушення його прав.

ОСОБА_2 04.12.2012 року подала на реєстрацію декларацію про готовність об'єкта до експлуатації до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Згідно із ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до

неправильного вирішення справи.

Оскільки позивачем ОСОБА_3 не було наведено жодних доказів порушення її інтересів, які надавали їй право в якості позивача звертатися до суду, а саме: ОСОБА_3 не є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій здійснювалася реконструкція господарської будівлі.

ОСОБА_3 не надала жодних доказів створення перешкод в користуванні її земельною ділянкою, як то затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення.

ОСОБА_3 не доведено факту, що реконструкція сараю ОСОБА_2 створює їй перешкоди в користуванні належним їй по сусідству з відповідачем будинком по АДРЕСА_1.

Таким чином, колегія суддів вважає, що є законні підстави для скасування рішення Броварського міськрайонного суду Київської області.

Керуючись ЗУ "Про основи містобудування", Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами ст. 367 Цивільного Кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва), ст. 376 ЦК України,ст.ст. 214, 215, 293, 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2012 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді