Справа № 22-ц-7197/12 Головуючий у І інстанції Радзівіл А.Г.
Провадження № 22-ц/780/762/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.
Категорія 47 17.04.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Антоненко В.І.,
Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,
при секретарі : Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, -
ВСТАНОВИЛА:
14 вересня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь суму в розмірі 16843 грн. 31 коп., що станови половину від додаткових витрат на дітей ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розлучення залишились проживати з нею, відповідач не виховує дітей не цікавиться їх матеріальні становищем. Для забезпечення належного лікування та життєво необхідних витрат дітей, позивач була змушена позичати кошти. Діти часто хворіють, потребую постійного медичного обстеження, лікування та реабілітації. Всього за період з 2010 рік по 2012 роки позивачем було витрачено 33 686 грн. 63 коп. додаткових витрат на дітей Відповідач добровільно відмовляється відшкодовувати додаткові витрати, тому була змушена звернутись до суду з вказаним позовом та просить відшкодувати половину вартості від додаткових витрат в розмірі 16843 грн. 31 коп.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2012 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до відповідача про стягнення додаткових витрат на утримання дітей.
Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Колегія суддів вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.
Судом було встановлено, що батьками неповнолітніх ОСОБА_4 - 2001 року народження та ОСОБА_5 - 2004 року народження є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 видані відділом реєстрації акт про народження м. Сімферополя Автономної Республіки Крим.
Позивачка частково обґрунтувала свій позов, надала належні докази, які частково обґрунтовують позов, разом з тим, колегія суддів вважає, що не всі докази свідчать про те, що у позивачки виникла необхідність щодо вказаних витрат на виховання дітей, а таким чином, позов може бути обгрутований тільки частково.
Так, колегія суддів не може прийняти до уваги необхідність направлення до Болгарії сина сторін-Блонського ОСОБА_5, що підтверджується наявністю в матеріалах справи договору про туристичне обслуговування.
Колегія суддів звертає увагу, що даний договір (а.с.37-39) не підписаний самою позивачкою, в ньому відсутні належні реквізити, які б підтверджували його справжність, крім того, колегія суддів, під час розгляду зазначеної апеляційної скарги запропонувала позивачці надати додаткові докази того, що в направленні дитини за кордон були необхідність (медичні висновки, стан здоров»я дитини, тощо), але позивачка не надала жодних доказів того, що поїздка сина мала будь-яку необхідність, а тому стягувати кошти за зазначену поїздку з відповідача не має підстав.
Крім цього, колегія суддів також критично відноситься до стягення з відповідача коштів за квитки, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.14-16). В квитках відсутні будь-які прізвища користувачів квитків, сама позивачка зазначила, що вона з дітьми відправлялась у місто Сімферопіль до бабусі дітей. Разом з тим, жодних доказів того, що зазначені квитки придбані для дітей сторін не має, також відсутні докази того, що виникла будь-яка необхідність направляти дітей до їх бабаусі з метою оздоровлення, так як місто Сімферопіль не є куротно-лікувальним містом та жодних підстав вважати, що діти приїздили з метою оздоровлення не має.
Таким чином, позов позивачки в даній частині не обґрунтований та задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.
Рішення суду, в частині стягнення додаткових витрат підлягає зміні в частині суми стягнення з відрахуванням затрат витрачених на поїздку до Болгарії та вартості квитків до міста Сімферополя.
На підставі наведеного, керуючись ст. 293, 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2012 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 додаткових витрат на утримання дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на утримання дітей в розмірі 2296 гривень 16 копійок.
В решті рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді