Справа № 1003/14194/12 Головуючий у І інстанції Примаченко В.О.

Провадження № 22-ц/780/1959/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.

Категорія 26 16.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Антоненко В.І.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

при секретарі : Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та виселення ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач у серпні 2012 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому, посилаючись на ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №КІАЗОК00830002 від 20.06.2007 року в розмірі 202910, 61 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.07.2012 складає 1 621 763 грн. 05 коп., звернути стягнення на предмет застави за договором іпотеки а саме: житловий будинок житловою площею 67,40 кв. м та земельну ділянку, розташовані за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ комерційний банк «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування та отримання копії свідоцтва про право власності на земельну ділянку з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 на підставі договору №КІАЗОК00830002 від 20.06.2007 року (в іноземній валюті) отримала у ПАТ комерційний банк «Приватбанк» кредит в сумі 100 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 10,08 % річних, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.06.2022 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір від 20.06.2007 року, за яким Банку передано в іпотеку житловий будинок житловою площею 67,40 кв. м, розташований за адресою АДРЕСА_1, оцінений в розмірі 656 50 грн. Зобов'язання за кредитним договором не виконуються.

У зв'язку з цим по кредитному договору утворилася заборгованість, яка станом на 03.07.2012 року склала 202 910 доларів США 61 центів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 03.07.2012 рік становить 1 621 763 грн. 05 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2013 року позов задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки від 21.06.2007 року, посвідченого Державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області за реєстровим № 1-3094, а саме: будинок житловою площею 67,40 км. м, та земельну ділянку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_2 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором від 20.06.2007 року (в іноземній валюті) в розмірах існуючої заборгованості на суму 1 461 056 (один мільйон чотириста шістдесят одна тисяча п'ятдесят шість) грн. 35 коп. шляхом продажу на прилюдних торгах.

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» понесені судові витрати - судовий збір у сумі 3 093 (три тисячі дев'яносто три) грн. 35 коп., у розмірі пропорційному до задоволеного позову.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянти звернулися з апеляційними скаргами, в яких Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" просить рішення суду змінити, ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що вони не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на підставі договору №КІА3ОК00830002 від 20.06.2007 року (в іноземній валюті) отримала у ПАТ комерційний банк «Приватбанк» кредит в сумі 100 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 10,08 % річних, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.06.2022 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_2 уклала іпотечний договір від 20.06.2007 року за яким Банку передано в іпотеку житловий будинок житловою площею 67,40 кв. м та земельну ділянку, розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Внаслідок невиконання зобов'язань по договору кредиту виникла заборгованість, яка станом на 03.07.2012 року склала 202 910 доларів США 61 центів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 03.07.2012 рік становить 1 621 763 грн. 05 коп., яка включає в себе: 98 181, 36 дол. США - заборгованість за кредитом; 44 750, 76 дол. США -заборгованість по процентах за користування кредитом, 7530, 15 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 42 756, 14 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31, 28 дол. США - штраф (фіксована частина); 9 660, 92 дол. США штраф (процентна складова).

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ст.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Під час розгляду справи позивач надав докази, що відповідач на час розгляду справи в суді має заборгованість в сумі 202 910 доларів США 61 центів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 03.07.2012 рік становить 1 621 763 грн. 05 коп. по кредиту, отриманому у ПАТ комерційний банк «Приватбанк», а саме: копію договору кредиту №КІАЗОК00830002 від 20.06.2007 року, відповідно до ОСОБА_2 отримала у ПАТ комерційний банк «Приватбанк» кредит в сумі 100 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 10,08 % річних, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.06.2022 року; копію договору іпотеки від 20.06.2007 року; розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що загальна сума заборгованості станом на 03.07.2012 року складає 202 910 доларів США 61 центів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 03.07.2012 рік становить 1 621 763 грн. 05 коп.; звіт про експертну оцінку житлового будинку, відповідно до якого експертна оцінка вартості будинку становить 656 500 грн., що на дату оцінки за курсом НБУ становить 130 000 дол. США.

Проаналізувавши надані докази суд першої інстанції вважав, що до заборгованості, в рахунок погашення якої слід звернути стягнення на майно підлягає часткове включення пені та штрафу, а саме: пені в розмірі 23 660, 92 дол. США за один рік, що передував зверненню до суду з позовом (42 810,62 дол. США - 19 149, 70 дол. США пеня нарахована станом на 04.07.2011) та штраф у розмірі 8 706,15 дол. США (9 660, 92 дол. США - 954,77 дол. США штраф нарахований станом на 04.07.2011 рік) . Позовна заява надійшла до суду 10.07.2012 року. Як вбачається з розрахунку заборгованості останній платіж відповідач здійснила 01.06.2009 року, і дій, які б свідчили про підтвердження заборгованості відповідачем не вчинювалися.

Одночасно суд не знайшов законних підстав для застосування строку позовної давності до усіх позовних вимог, як просить відповідач та її представник, оскільки при обчисленні строку позовної давності суд виходив не з штампу реєстрації позовної заяви, а з відмітки вузла зв'язку про відправлення на конверті, з якого видно, що позовна заява надійшла до суду 10.07.2012 року.

Відповідно до п. 7.1. договору кредиту періодом сплати вважати період з 20 по 25 число кожного місяця. Таким чином про порушення свого права позивач повинен був дізнатись або дізнався 26.07.2012 року, а отже звернувся до суду з позовною заявою у передбачений законом трирічний строк.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що сума заборгованості на яку слід звернути стягнення на майно складає суму 1 461 056 (один мільйон чотириста шістдесят одна тисяча п'ятдесят шість) грн. 35 коп., що еквівалентне 182 860, 62 дол. США.

Виходячи з положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку» з метою забезпечення додержання прав відповідача суд вважав за необхідне визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

У зв'язку із задоволенням даних позовних вимог в частині стягнення майна підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, які відповідно до інформації Білоцерківського МВ УДСМ України в Київській області зареєстровані за вказаною адресою.

Статтями 79, 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору.

За таких обставин суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 3 093 грн. 35 коп. в розмірі, пропорційному до задоволеного позову.

Так, виходячи з вищевикладеного, судом першої інстанції прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянти подали апеляційні скарги, в яких свої доводи мотивували наступним.

В апеляційній скарзі, апелянт ПАТ КБ "Приват Банк" зазначає, що суд першої інстанції неправомірно прийшов до висновку про зміну способу звернення стягнення на предмет іпотеки, зменшення розміру пені та штрафу, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке порушує права та обов»язки апелянта, передбачені чинним законодавством.

В апеляційній скарзі, апелянт ОСОБА_2 зазначає, що судом першої інстанції не вірно обчислено строки позовної давності, не з»ясовано ту обставину, що будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 не являється предметом іпотеки, а також оскаржуване рішення призвело до подвійної відповідальності відповідача за несвоєчасне виконання зобов»язання за кредитним договором, а тому вважає що дане рішення порушує законні права апелянта.

З таким висновком апелянтів, колегія суддів погодитись не може так, як вважає, що судом першої інстанції досліджені обставини справи, перевірено матеріали справи та вірно вирішено питання по суті позовних вимог, а тому вважати, що даним рішенням порушено право апелянтів не має ніяких законодавчо обгрунтованих підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, колегія суддів, перевіривши матеріали справи прийшла до висновку, що апелянтами жодним чином не доведено ті обставини, на які вони посилається в апеляційних скаргах, а тому відсутні підстави вважати, що оскаржуваним рішенням порушено права та обов»язки ПАТ "Приват Банк", ОСОБА_2

Колегія суддів також вважає, що апелянти не змогли спростувати висновки суду, нових доказів доведеності позову або апеляційних скарг не встановлено, а тому задоволенню вони не підлягають.

Приймаючи до уваги вищевикладене, так-як будь-яких порушень при ухваленні оскаржуваного рішення не встановлено, підстав для скасування або зміни цього рішення не виявлено.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився щодо часткового задоволення позовних вимог.

Так згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді