Категорія 20 Головуючий в 1 інстанції - Майданніков О.І.

Доповідач - Новосьолова Г.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області

головуючого судді Шевченко В.Ю.

суддів: Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Жарій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 09 січня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу, -

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2013 року рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму авансу у розмірі 27 975 грн.50 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду відповідачка надіслала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково вважає, що отримана нею сума від позивачки в рахунок договору купівлі - продажу є аванс, але на її думку це був завдаток, тому що договір фактично був укладений, оскільки вона надала ключі від помешкання для проживання в ньому. Саме позивачка змінила рішення щодо оформлення зазначеного договору та відмовилась від його укладення. Отже, суму яку апелянт отримала слід вважати завдатком, який не підлягає поверненню.

У судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Позивачка та її представник просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з вимог ст.570 ЦК України та зазначив, що сплачені позивачем грошові кошти в рахунок виконання договору купівлі - продажу будинку є авансом та підлягають стягненню з відповідача.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи і вимогам діючого цивільного законодавства.

Статтею 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником в рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, тобто договору між сторонами, яким визначено предмет та істотні умови. Наявні в матеріалах справи розписки про отримання відповідачем завдатку не можна вважати договором, яким би стверджувалися наміри та взаємні зобов'язання сторін щодо укладання договору купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2011 року ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 500 доларів США, а 02 червня 2011 року 3 000 доларів США в рахунок придбання у відповідачки будинку, що підтверджується розписками.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка не заперечувала того, що мала намір продати позивачки будинок, однак угода не була укладена з вини ОСОБА_2

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачкою було укладено усну угоду про бажання в майбутньому здійснити купівлі-продаж будинку. Самого договору купівлі-продажу будинку, який би позивача матеріально зобов'язував перед відповідачем та який би міг забезпечуватися завдатком, укладено не було.

Оскільки сторони домовились укласти договір купівлі-продажу домоволодіння, але відповідно його не оформили, то передана в рахунок виконання договору сума визнається авансом і повертається в тому розмірі, в якому вона надавалася.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки суми авансу.

Рішення суду ухвалено у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду не встановлено.

Наведені в скарзі позивача доводи необґрунтовані й правильність висновків суду не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, то відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, і залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 09 січня 2013р залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: