Справа № 361/946/13-к Головуючий у І інстанції Шевчук
Провадження № 11-кп/780/95/13 Доповідач у 2 інстанції Костенко І.В.
Категорія 18 22.04.2013
УХВАЛА
Іменем України
22 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Орла А.І.
суддів Костенко І.В., Матюшка М.П.
при секретарі Безкровного С.О.
за участю прокурора Галісевич О.П.
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12013100130000413 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2013 року, яким,-
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Семиполки Броварського району Київської обл., жителя АДРЕСА_1, громадянина україни, з середною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 12.07.2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до вироку приєднано частково невідбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2012 року та остаточно призначено покарання ОСОБА_3 у вигляді 4 років 3 місяці позбавлення волі.
Колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний виним та засуджений за те, що він 21 січня 2013 року біля 1 год., перебуваючи в с.Семиполки, Броварського району, Київської області на території військового містечка № 16 по вул.Гвардійська, в районі господарських споруд переліз через паркан та проник на огороджену територію біля сараю, який належить ОСОБА_4, де повторно, таємно викрав із клітки кроля вартістю 150 грн., а через незамкнені вхідні двері проникнувши до приміщення сараю, викрав звідти ще і 2 гуся вартістю по 120 грн. кожен, заподіявши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 390 грн.
На даний вирок засуджений та його захисник подали апеляції, де вони не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, просять змінити вирок в частині призначеного покарання та зменшити йому призначений судом строк позбавлення волі.
На думку апелянтів, суд не в повній мірі врахував те, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому злочині, своїми діями спричинив незначну шкоду потерпілому, повністю її відшкодував, позитивно характеризується по місцю проживання, попросив вибачення у потерпілого та те, що потерпілий до нього претензій ніяких не має.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2, який підтримав подані апеляційні скарги та просив пом'якшити призначене покарання, прокурора, який заперечив проти поданих апеляційних скарг і просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Винність ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України доведена дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження і в апеляційних скаргах не оспорюється.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України є правильною і не оспорюється учасниками судового розгляду теж.
Доводи засудженого та його захисника про те, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості є необгрунтованими.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд виходив із загальних засад призначення покарання та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України - є тяжким, дані про особу засудженого, який раніше судимий і даний злочин, що є корисливим, вчинив під час відбування покарання, за місцем проживання характеризується задовільно, визнав вину. У якості обставини, яка пом'якшує покарання, судом обгрунтовано визнано щире каяття та добровільне відшкодування матеріальної шкоди.
З урахуванням всіх обставин, суд вірно призначив засудженому покарання відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України і визначив остаточне покарання за сукупністю вироків майже в мінімально можливих строках, передбачених ч.4 ст.71 КК України, оскільки воно має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
А тому, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, а призначене покарання таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України.
За таких обставин підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_3 покарання колегія суддів не вбачає.
Призначене йому покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування вироку не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3, засудженого за ч.3 ст.185 КК України залишити без змін.
Суддя І.В.Костенко