У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого |
Жука В.Г., |
суддів |
Заголдного В.В. і Пивовара В.Ф., |
за участю прокурора |
Морозової С.Ю. |
розглянула в судовому засіданні 2 жовтня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Селидівського міського суду Донецької області від 22 серпня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та на підставі ст. 76 КК України на нього покладено певні обов'язки;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
раніше не судимого,
засуджено:
за ч. 1 ст. 396 КК України до обмеження волі строком на 2 роки;
за ст. 198 КК України до обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 остаточно призначено 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та на підставі ст. 76 КК України на нього покладено певні обов'язки
В апеляційному порядку вирок не оскаржено.
ОСОБА_1а та ОСОБА_2 визнано винними у вчинені злочинів за таких обставин.
10.04.2007 року ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані, разом з ОСОБА_2 біля будинку № 9 по вул. К. Маркса у м. Селідові зустріли ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. ОСОБА_1 із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, погрожуючи пневматичним пістолетом, заволодів мобільними телефонами ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5, заподіявши їм матеріальну шкоду на загалльну суму 1722 грн., а потім зробив один постріл з пістолету в бік потерпілих.
ОСОБА_2, достовірно знаючи про скоєння ОСОБА_1им злочину, придбав у останнього мобільний телефон, а потім продав цей телефон невстановленій особі.
У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку в частині засудження ОСОБА_1а у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого та направлення справи на новий судовий розгляд. Вирок у частині засудження ОСОБА_2 просить змінити та виключити з обвинувачення ч. 1 ст. 396 КК України, оскільки, на його думку, вона є зайвою та крім того, виключити вказівку про застосування ст. 70 КК України щодо ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1а та ОСОБА_2 у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах, а саме, показаннях самих засуджених ОСОБА_1а та ОСОБА_2, які повністю визнали свою вину та показали, за яких обставин було вчинено злочини, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4., які підтвердили показання засуджених.
Дії засуджених ОСОБА_1а за ч. 1 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 396, ст. 198 КК України кваліфіковані правильно.
Доводи подання про те, що суд призначив ОСОБА_1 занадто м'яке покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого безпідставні.
Як убачається з матеріалів справи, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який позитивно характеризується, раніше не судимий, має батька, який є інвалідом третьої групи, котрий не працює та потребує матеріальної допомоги, сестру, інваліда першої групи, яка потребує постійного догляду. Крім того, суд врахував щире каяття засудженого у вчиненому злочині, відшкодування ним заподіяної шкоди. За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про застосування до ОСОБА_1а ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком. Призначене покарання ОСОБА_1 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Крім того, на даний час, як видно із характеристики з місця роботи, ОСОБА_1 працевлаштувався уПП СК “Універсал”, характеризується керівництвом підприємства позитивно. Підстав вважати, що покарання є занадто м'яким і внаслідок цього несправедливим не вбачається.
Переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання у поданні не наведено, а тому у задоволенні подання необхідно відмовити.
Крім того, посилання у поданні на те, що з обвинувачення щодо ОСОБА_2 слід виключити ч. 1 ст. 396 КК України та вказівку про призначення покарання йому за ч. 1 ст. 70 КК України безпідставні.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 зустріли потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5 і ОСОБА_1, застосувавши до них насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілих, заволодів їх мобільними телефонами. Потім ОСОБА_2, достовірно знаючи про вчинений ОСОБА_1им злочин, придбав у останнього мобільний телефон і в подальшому продав його невстановленій особі. Суд правильно встановив, що своїми діями ОСОБА_2 скоїв заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину, який вчинив ОСОБА_1 та кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 396 КК України.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.
Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 22 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді:
В.Г. Жук В.В. Заголдний В.Ф. Пивовар