У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Жука В.Г.,
суддів	Заголдного В.В. і Пивовара В.Ф.,
за участю прокурора	Морозової С.Ю.

розглянула в судовому засіданні 2 жовтня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Селидівського міського  суду Донецької області від 22 серпня 2007 року, яким

                                                         ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судимого,

 

засуджено за ч. 1 ст. 187   КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

 

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та на підставі ст. 76 КК України на нього покладено певні обов'язки;

 

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 1 ст. 396 КК України до обмеження волі строком на 2 роки;

за ст. 198  КК України до обмеження волі строком на 1 рік.

 

На підставі ст. 70 КК України  ОСОБА_2 остаточно призначено 2 роки обмеження волі.

 

 

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та на підставі ст. 76 КК України на нього покладено певні обов'язки

              

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

 

ОСОБА_1а та ОСОБА_2 визнано винними у вчинені злочинів за таких обставин.

 

10.04.2007 року ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані, разом з ОСОБА_2 біля будинку № 9 по вул. К. Маркса у м. Селідові  зустріли ОСОБА_3,  ОСОБА_4. та ОСОБА_5. ОСОБА_1 із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, погрожуючи пневматичним пістолетом, заволодів мобільними телефонами ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5, заподіявши їм матеріальну шкоду на загалльну суму 1722 грн., а потім зробив один постріл з пістолету в бік потерпілих.

 

ОСОБА_2, достовірно знаючи про скоєння ОСОБА_1им злочину, придбав у останнього мобільний телефон, а потім продав цей телефон невстановленій особі.

 

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку в частині засудження ОСОБА_1а у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого та направлення справи на новий судовий розгляд. Вирок у частині засудження ОСОБА_2 просить змінити та виключити з обвинувачення ч. 1 ст. 396 КК України, оскільки, на його думку, вона є зайвою та крім того, виключити вказівку про застосування ст. 70 КК України щодо ОСОБА_2.

 

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1а та ОСОБА_2 у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах, а саме, показаннях самих засуджених ОСОБА_1а та ОСОБА_2, які повністю визнали свою вину та показали, за яких обставин було вчинено злочини,  потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4., які підтвердили показання засуджених.

 

Дії  засуджених  ОСОБА_1а  за ч. 1 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 396, ст. 198 КК України кваліфіковані правильно.

 

 

Доводи подання про те, що суд призначив ОСОБА_1 занадто м'яке покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого безпідставні.

 

Як убачається з матеріалів справи, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який позитивно характеризується, раніше не судимий,  має батька, який є інвалідом третьої групи, котрий не працює та потребує матеріальної допомоги, сестру, інваліда першої групи, яка потребує постійного догляду. Крім того, суд врахував щире каяття засудженого у вчиненому злочині, відшкодування ним заподіяної шкоди. За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про застосування до ОСОБА_1а ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком. Призначене покарання ОСОБА_1  є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Крім того, на даний час, як видно із характеристики з місця роботи, ОСОБА_1 працевлаштувався уПП СК “Універсал”, характеризується керівництвом підприємства позитивно. Підстав вважати, що покарання є занадто м'яким і внаслідок цього несправедливим не вбачається.

 

Переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання у поданні не наведено, а тому у задоволенні подання  необхідно відмовити.

 

Крім того, посилання у поданні на те, що з обвинувачення щодо ОСОБА_2 слід виключити ч. 1 ст. 396 КК України та вказівку про призначення покарання йому за ч. 1 ст. 70 КК України безпідставні.

 

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 зустріли потерпілих ОСОБА_3,  ОСОБА_4. та ОСОБА_5 і ОСОБА_1, застосувавши до них насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілих, заволодів їх мобільними телефонами. Потім ОСОБА_2, достовірно знаючи про вчинений ОСОБА_1им злочин, придбав у останнього мобільний телефон і в подальшому продав його невстановленій особі. Суд правильно встановив, що своїми діями ОСОБА_2 скоїв заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину, який вчинив ОСОБА_1 та кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 396 КК України.

 

         Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

 

                                                        у х в а л и л а :

 

            касаційне подання заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.

Вирок Селидівського міського  суду Донецької області від 22 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни.

 

                                                                    Судді:

 

          В.Г. Жук                       В.В. Заголдний                         В.Ф. Пивовар