Справа № 1005/11138/12 Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.
Провадження № 22-ц/780/2149/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.
Категорія 29 19.04.2013
УХВАЛА
Іменем України
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,
при секретарі : Черненко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго", приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Агро-регіон" про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач 21.11.2012 року звернувся до суду із позовом до ПАТ «АЕС Київобленерго» та третьої особи «ПрАТ «Племінний завод «Агро-регіон» про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди, в якому зазначає, що 29 грудня 2009 року у належній йому квартирі АДРЕСА_1 сталася пожежа. Внаслідок пожежі пошкоджено майно. Згідно звіту ТОВ «Слав-Косалтинг» про незалежну оцінку розмір завданої шкоди, вартість пошкодження частини будинку внаслідок пожежі та залиття під час її гасіння склала 159 495 грн. 00 коп. Відповідно до висновку заступника начальника відділу з питань наглядового-профілактичної діяльності Бориспільського РУ ГУ МНС України в Київській області пожежа виникла внаслідок короткого замкнення та перенапруги в системі електропостачання в даній місцевості та попадання високої напруги до споживачів. Своєю відповіддю начальник Бориспільського РП ЗАТ «АЕС Київобленерго» повідомив, що перенапруги в електромережі 29.12.2009 року в с. В.Олександрівка по вул. Чапаєва, Бориспільського району не було. Експертним дослідженням від 17.08.2012 року встановлено невиконанням електропередавальною та електропостачальною організацією вимог правил охорони електричних мереж та правил експлуатації електроустановок споживачів. Між позивачем та відповідачем укладено договір про користування електричною енергією. Сплата коштів за електроенергію проводить за квитанціями ПАТ «АЕС «Київобленерго». У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 159 495 грн. 00 коп. заподіяної матеріальної шкоди, 50 000 грн. 00 коп. на відшкодування заподіяної моральної шкоди
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2013 року було позов задоволено частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, р/р №26000002744000 в ПАТ «КГБ Креді Агріколь» м. Київ, МФО 300379, код ЄДРПОУ 23243188) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), - 159 495 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. відшкодування завданих матеріальних збитків.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 заявлених до публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Агро-регіон», - відмовлено.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, р/р №26000002744000 в ПАТ «КШ Креді Агріколь» м. Київ, МФО 300379, код ЄДРПОУ 23243188) на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001), - 1594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 95 коп. судового збору.
Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що будинок АДРЕСА_1, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, останній є абонентом ПАТ «АЕС Київобленерго» в особі Бориспільського районного підрозділу й отримував від відповідача ПАТ «АЕС Київобленерго» послуги з електропостачання на підставі договору від 06.04.2007 року. При цьому згідно п. 13 указаного договору, енергопостачальник зобов'язується забезпечити надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором про користування електричною енергією.
Згідно акту про пожежу від 30.12.2009 року пожежа виникла в приміщенні кухні, в місці де встановлена посудомийна машина. Пожежею знищено перекриття кухні на площі 5 м. кв., облицювання стіни кухні на площі 5 м.кв., хліб опічка, дві соковижималки, електром'ясорубка, кухонна газова плита, посудомиюча машина; стіни та стеля будинку.
Відповідно до експертного дослідження підтверджуються обставини виникнення пожежі в квартирі АДРЕСА_1 29 грудня 2009 року, які вказані позивачем ОСОБА_2 А також зазначено, що живлення будинків по вул. Чапаєва здійснюється від комплектної трансформаторної підстанції (КПТ-380) по повітряній лінії напругою 380. Електропередавальною організацією є ЗАТ «Київоленерго», а електропостачальником є Бориспільський РП електричних мереж, що є підрозділом електропередавальника. Даним експертним дослідженням встановлено невиконання електропередавальною та електропостачальною організацією вимог Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року №209 та правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 року
Зі звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Слав-Консалтинг» від 31.01.2009 року про незалежну оцінку розміру завданої шкоди, вартість пошкодження частини житлового будинку АДРЕСА_1 внаслідок пожежі та залиття під час її гасіння станом на 29.12.2009 року з використанням витратного підходу склала 159 495 гривень 00коп.
Відповідачі у справі суму завданих позивачу матеріальних збитків та моральної шкоди не оспорювали, а тому в рядку ст.ст. 60, 61 ЦПК України, у суду відсутні підстави для встановлення дійсності розміру заподіяної позивачу шкоди.
Відповідно п. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання ) утримання якого створює підвищену небезпеку.
З цього приводу співвідповідачі не визнали наявність у них на балансі ліній електропередач, де стався обрив проводів, що в подальшому призвело до пожежі в будинку позивача та заподіяння останньому шкоди.
Суд першої інстанції критично оцінив пояснення ПАТ «АЕС Київобленерго» щодо неможливості несення товариством відповідальності за завдані позивачу збитки, зважаючи на відсутність указаних ліній електропередач у них на балансі.
Так вказані докази, на думку суду першої інстанції, не є достатніми, зважаючи на те, що по вказаних лініях електропередач здійснюється постачання електричної енергії саме від ПАТ «АЕС Київобленерго» до споживача ОСОБА_2, що передбачено договором. Як встановлено, судом вказані лінії електропередач не перебувають на балансі та обслуговуванні ПрАТ «Племінний завод «Агро-регіон». Отримані за спожиту електричну енергію позивачем кошти, як зазначалося, ПАТ «АЕС Київобленерго» іншим підприємствам за використання їхніх ліній електромереж, - не перераховує. З цього приводу, представник ПрАТ «Племінний завод «Агро-регіон» також заперечив перерахування будь-яких коштів з боку обленерго за обслуговування ділянки ліній електромереж, на яких відбулось пошкодження мережі, що призвело до замикання, та як наслідок, пожежі.
Суд першої інстанції також врахував, що відновлення пошкоджених ліній електропередач також здійснювало ПАТ «АЕС Київобленерго», чого не заперечував його представник. При цьому будь-яких претензій іншим юридичним чи фізичним особам не пред'являло з цього приводу.
Не надано також доказів перебування указаних ліній електропередач на балансі чи у використанні у інших підприємств та організацій. З цього приводу у Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області також відсутні будь-яка інформація.
Не надано також доказів щодо наявності для відповідальності за порив електричних мереж з боку інших третіх осіб чи указано про нормативно-правові акти, які б визначали указані правовідносини щодо утримання ліній електропередач в належному стані та очищення їхніх місць розташування від зелених насаджень.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідальність в порядку, визначеному ст. 1187 ЦК України, підлягає відшкодуванню за рахунок ПАТ «АЕС Київобленерго», оскільки, з урахуванням досліджених матеріалів цивільної справи, лінії електропередач повинні перебувати на балансі зазначеного підприємства, оскільки доказів зворотнього не надано, окрім власних довідок. В той же час, передання їх іншим підприємством чи суб'єктам у володіння, користування, розпорядження чи на баланс щодо утримання, - під час розгляду справи судом першої інстанції не знайдено.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З цього приводу, також встановлена бездіяльність відповідача щодо дотримання ліній електропередач у належному стані та їх очищення в районі розташування від зелених насаджень з метою уникнення їхнього пориву. Що є додатковою підставою для відшкодування завданої шкоди саме ПАТ «АЕС Київобленерго».
В той же час, що стосується вимоги позивача про стягнення з «Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Агро-регіон», то суд вважав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки під час судового розгляду не знайдено підтвердження факту, що лінії електропередач, внаслідок падіння на які, гілок дерева, виникло замикання, належать або перебувають на балансі саме приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Агро-регіон». Цього не вбачається і з договору на постачання електричної енергії від 05.05.2005 року та додатків до нього, а також з акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 10.02.2002 року, укладеного між ТОВ «Регіон-Агро» та Бориспільським районом, електричних мереж. Так відповідальність ПрАТ «Агро-регіон» встановлено від роз'єднувача ПР №380 до трансформаторної підстанції КТП №380. Від трансформаторної підстанції відповідальність ПрАтТ «Агро-регіон» не встановлена. З цього приводу суд зробив висновок що лінія електромереж, яка відходить до с. В.Олександрівка від КТП №380 не перебуває на балансі ПрАТ «Агро-регіон», а тому останнє не повинно нести відповідальність за їх обрив та замикання, що призвело до знищення майна позивача.
В частині вирішення питання позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, то суд першої інстанції виходив з того, що причинного зв'язку між пожежею та наслідками у вигляді заподіяння моральної шкоди позивачу суду не доведено в порядку, визначеному ст. 60 ЦПК України. Не наведено підстав для доцільності переїзду позивача до іншого місця проживання.
Так, відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода виражається в фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із зниженням чи пошкодженням майна.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З цього приводу не надано достатніх доказів щодо заподіяння позивачу відповідачем моральних страждань.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність достатніх законних підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки безпосередньої вини у скоєнні замикання електричної мережі та виниклої пожежі з боку ПАТ «АЕС Київобленерго» не встановлено. Зазначена подія виникла внаслідок падіння лісових насаджень під тиском снігу.
Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ПАТ «АЕС Київобленерго» підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні вимог позивача до ПрАТ «Племінний завод «Агро-регіон» відмовлено.
Не погоджуючись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт подав апеляційну скаргу, в якій свої доводи мотивував наступним.
В апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: судом не досліджено та не перевірено ту обставину, що пошкоджені лінії електропередач не знаходяться на балансі ПАТ «АЕС Київобленерго», а тому відповідальність за їх обрив та в подальшому виникнення пожежі ПАТ не несе, а отже оскаржуваним рішенням суду першої інстанції грубо порушено норми матеріального та процесуального права, порушено права та обов»язки апелянта, передбачені чинним законодавством.
З таким висновком апелянта, колегія суддів погодитись не може так, як вважає, що судом першої інстанції досліджені обставини справи, перевірено матеріали справи та вірно вирішено питання по суті позовних вимог, а тому вважати, що даним рішенням порушено право апелянта не має ніяких законодавчо обгрунтованих підстав, виходячи з наступного.
Перевіривши матеріали справи та вислухавши доводи сторін, колегія суддів встановила, що постачальником електроенергії споживачу є саме ПАТ «АЕС Київобленерго», з яким у ОСОБА_2 заключний договір по оплаті послуг, згідно якого ОСОБА_2 сплачує кошти, а ПАТ їх отримує, а отже відповідальність за постачання електроенергії, пошкодження ліній електропередач та в подальшому передача електроенергія до приміщення споживача, несе ПАТ «АЕС Київобленерго».
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Так, колегія суддів, прийшла до висновку, що апелянтом жодним чином не доведено ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі, а тому відсутні підстави вважати, що оскаржуваним рішенням порушено права та обов»язки ПАТ «АЕС Київобленерго».
Колегія суддів також вважає, що апелянт не зміг спростувати висновки суду, нових доказів доведеності позову або апеляційної скарги не встановлено, а тому задоволенню вона не підлягає.
Крім цього, переглядаючи законність рішення суду першої інстанції та розглядаючи апеляційну скаргу на підставі вимог ст. 303 ЦПК України не встановлено підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для ухвалення нового рішення суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, так-як будь-яких порушень при ухваленні оскаржуваного рішення не встановлено, підстав для скасування цього рішення не виявлено.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.
Так згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" відхилити .
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді