донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.07.2006 р. справа №11/99пд
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Діброви Г.І. |
суддів | Дзюби О.М., Москальової І.В., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Решетняк Ю.І. (довіреність б/н від 04.07.2006р.) Беломестнов О.Ю. (довіреність б/н від 03.07.2006р.) , |
від відповідача: | Свіщ О.В. (довіреність №01-15/34 від 15.02.2006р.), |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства «Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» ДП «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка Донецької області |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 03.05.2006 року |
по справі | №11/99пд(Суддя Чернота Л.Ф.) |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю Міської промислової компанії «Донецьке промислово-сировинне забезпечення», м. Макіївка Донецької області |
до | Державного підприємства «Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» ДП «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка Донецької області |
про | Визнання недійсним договору між ТОВ Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення» та ДП «Донвуглереструктуризація» від 27.07.2004р. №1619/04 в частині п.п. 2.2, 2.3, які визначають, що ціна договору – тверда і залишається незмінною на весь термін його виконання; ціни на товар не повинні відрізнятися від цін, зазначених у специфікації; зобов'язання ДП «Донвуглереструктуризація» укласти з ТОВ Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення» додаткову угоду до договору від 27.07.2004р. №1619/04, якою доповнити договір наступними умовами: «Ціна на одиницю товару може змінюватися у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами – виробниками. Строк дії договору встановлюється до виконання сторонами зобов'язань за цим договором. |
В С Т А Н О В И В:
У 2006 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення», м. Макіївка Донецької області, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Державного підприємства «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка Донецької області про визнання недійсним договору між ТОВ Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення»та ДП «Донвуглереструктуризація»від 27.07.2004р. №1619/04 в частині п.п. 2.2, 2.3, які визначають, що ціна договору –тверда і залишається незмінною на весь термін його виконання; ціни на товар не повинні відрізнятися від цін, зазначених у специфікації; зобов'язання ДП «Донвуглереструктуризація»укласти з ТОВ Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення»додаткову угоду до договору від 27.07.2004р. №1619/04, якою доповнити договір наступними умовами: «Ціна на одиницю товару може змінюватися у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами –виробниками. Строк дії договору встановлюється до виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
В процесі розгляду справи господарським судом Донецької області, позивачем було надано зміни до позовної заяви, в яких просив вважати найменування відповідача –Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»ДП «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка Донецької області. Суд ухвалою від 06.04.2006р. змінив, за згодою позивача, відповідача у справі Державного підприємства «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка на належного –Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»ДП «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка Донецької області.
Рішенням від 03.05.2006р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Міської промислової компанії «Донецьке промислово-сировинне забезпечення», м. Макіївка Донецької області про визнання недійсним договору між ТОВ Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення»та ДП «Донвуглереструктуризація»від 27.07.2004р. №1619/04 в частині п.п. 2.2, 2.3, які визначають, що ціна договору –тверда і залишається незмінною на весь термін його виконання; ціни на товар не повинні відрізнятися від цін, зазначених у специфікації; зобов'язання ДП «Донвуглереструктуризація»укласти з ТОВ Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення»додаткову угоду до договору від 27.07.2004р. №1619/04, якою доповнити договір наступними умовами: «Ціна на одиницю товару може змінюватися у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами –виробниками. Строк дії договору встановлюється до виконання сторонами зобов'язань за цим договором –задоволені. Судове рішення мотивоване тим, що вимоги позивача обґрунтовані та доведені належним чином.
Відповідач, Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»ДП «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що господарський суд при прийнятті рішення не в повній мірі з'ясував обставин, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2006 року скасувати.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення», м. Макіївка Донецької області, надав судовій колегії заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив суд апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2006р. по справі №11/99пд залишити без задоволення, рішення –без змін.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.07.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання №1619/04, згідно з яким позивач –зобов'язався поставити та передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, яка зазначена у специфікації до договору, у термін згідно з графіком, що є додатком до договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар.
Згідно з специфікацією та п. 2.1 договору його ціна складає 1110789,21 грн.
Відповідно до п. 2.2 договору ціна –тверда і залишається незмінною на весь термін його виконання. Пунктом 2.3 договору також встановлено, що ціна на товар не повинна відрізнятися від ціни, яка зазначена у специфікації.
Пунктом 11.1 договору також передбачено, що сторони, за взаємною згодою, можуть в будь-який час внести зміни до договору, всі зміни і доповнення до договору оформляються у письмовій формі у вигляді додаткової угоди, підписаної сторонами ( п. 11.2 договору).
Додатковими угодами від 12.10.2004р. №1989, від 15.11.2004р. №2605 та від 31.12.2004р. №2950 сторони змінювали порядок оплати (запроваджене авансування у сумі 888631 грн.), графік постачання продукції (продовжений до 01.02.2005р.), термін дії договору (до 01.02.2005р.).
Вказаний договір № 1619/04 від 27 липня 2004 року був укладений сторонами за результатами відкритих тендерних торгів, які були проведені відповідно до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Згідно з вимогами статті 20 Закону позивачеві була надана тендерна документація на закупівлю товарів, копія якої міститься у матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як загального акту законодавства.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 21 Закону у редакції, яка діяла на момент надання тендерної документації, встановлено, що остання повинна містити: інструкцію щодо підготовки тендерних пропозицій, основні умови, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю. Надана відповідачем тендерна документація у пункті 7 розділу 2 містить умови щодо ціни тендерної пропозиції. В них зазначено, що ціни, запропоновані учасникам, повинні залишатися твердими протягом усього терміну виконання договору і не змінюватися за винятком випадків, обговорених у п. 2.2. проекту договору постачання. Тендерна пропозиція, яка дозволяє коригування ціни з інших причин, буде розглядатися як пропозиція, яка не відповідає умовам тендерної документації і відхиляється (п.7.2).
У п. 2.2 проекту договору постачання вказано, що ціна за одиницю товару може змінюватись у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами-виробниками. Як вже зазначалося, статтею 21 Закону передбачено, що тендерна документація повинна містити основні умови, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю. Пунктом 6 “Зміст тендерної пропозиції” розділу І наданої відповідачем тендерної документації передбачено, що до тендерної пропозиції повинний бути доданий проект договору постачання із заповненими реквізитами продавця. Цей документ має бути підписаний керівником організації –учасника чи його уповноваженою особою та засвідчений печаткою. Розділ ІІ “Договір поставки” тендерної документації містить бланк вказаного вище проекту договору поставки. Тому проект договору поставки є частиною тендерної документації.
Таким чином, надана тендерна документація передбачає можливість коригування ціни у випадках збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами-виробниками.
Як вбачається з пунктів 2.2, 2.3 спірного договору, у цій частині він не відповідає тендерній документації, оскільки не містить вказівки на виключення з правила незмінності ціни. Тому у цій частині договір суперечить приписам п. 2 статті 29 Закону, яка встановлює, що з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації. Договір, який суперечить актам цивільного законодавства може бути визнаний недійсним відповідно до п. 1 ст. 203, п.1 ст. 215 Цивільного кодексу України. За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині визнання недійсним п. 2.2, 2.3 спірного договору підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору від 27.07.2004р. №1619/04, якою доповнити договір умовами щодо можливості зміни ціни на одиницю товару у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами – виробниками та продовження строку дії договору судова колегія вважає, що вони також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Для участі у тендері позивач був зобов'язаний підготувати тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації. Таке випливає з визначення терміну “тендерна пропозиція”, який міститься у статті 1 Закону. Інакше тендерна пропозиція позивача була б відхилена на підставі п. 1 статті 27 Закону.
Як вбачається з наданої відповідачем копії тендерної пропозиції позивача від 25.05.2004р. вона відповідає тендерній документації. Доданий до неї проект договору містить умови щодо можливості коригування ціни у випадку зміни ціни заводом –виробником.
Рішенням тендерного комітету від 07.07.2004р. тендерна пропозиція позивача була акцептована, про що йому було повідомлено листом №05-06/1568 від 08.07.04р. Відповідно до п.2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Пунктом 1 статті 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Згідно ст. 1, 35 Закону, п.3 ст. 179 Господарського кодексу України договір про закупівлю з учасником, тендерну пропозицію якого акцептовано, повинний бути укладений у письмовій формі.
Статтею 1 Закону (визначення поняття акцепт тендерної пропозиції) встановлено, що тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк подано письмове підтвердження учаснику у акцепті тендерної пропозиції після визначення його переможцем процедури закупівлі. Таке підтвердження зроблено відповідачем у листі № 05-06/1568 від 08.07.2004р.
Тендерна пропозиція позивача вважається акцептованою, тому у відповідача виник обов'язок укласти договір з позивачем. Такий обов'язок виник на підставі п.2 ст. 29 ЦК України, який передбачає, що з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації. Отже у відповідача на підставі Закону виник обов'язок з укладення договору з позивачем саме на умовах тендерної документації.
Такий обов'язок відповідачем у повному обсязі не виконаний, оскільки спірний договір не містить умов щодо можливості коригування ціни. Листом від 16.02.2006р. позивач пропонував відповідачеві привести спірний договір у відповідність до вимог законодавства та врегулювати питання щодо можливості коригування ціни. Відповідач у листі №02-15/657 від 02.03.2006р. проти цього заперечував. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору у цьому випадку згідно ст. 649 ЦК України вирішуються судом. п. 1 ст. 187 Господарського кодексу України також встановлений судовий порядок вирішення спорів, що виникають при укладенні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.
Крім того, у складі тендерної пропозиції позивачем був наданий проект договору поставки, який містив умови щодо можливості коригування ціни. Згідно з п. 3,4 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Такого відповідачем зроблено не було, сторонами підписаний спірний договір, який відрізняється від проекту, що був запропонований позивачем.
Таким чином, сторонами у належній формі договір у частині можливості зміни ціни не укладений, хоча це є обов'язковим, відповідно до ст. 29 Закону. Таке порушує права позивача, оскільки ціна товару змінилася заводом –виробником, про що свідчить лист ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури” №2/38-5-326 від 07.12.2004р. Наявність таких обставин відповідачем не спростовується. Враховуючи наведені у ст. 16 ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів, відмову відповідача від укладення (доповнення) договору щодо умов про коригування ціни, а також те, що інші умови тендерної пропозиції та проекту договору увійшли до укладеного між сторонами 27.07.2004р. договору №1619/04 суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про можливість задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача укласти відповідну додаткову угоду. Приймаючи до уваги те, що укладення цієї додаткової угоди може викликати виникнення у сторін господарських зобов'язань, з урахуванням приписів ст. 180 ГК України суд правомірно задовольнив вимоги позивача про включення до зазначеної додаткової угоди умов щодо встановлення строку дії договору до виконання сторонами зобов'язань за ним.
Судова колегія не приймає до уваги заперечення заявника апеляційної скарги щодо визначення позивача переможцем саме на умовах найнижчої ціни та її незмінності. На час визнання пропозиції позивача найкращою його тендерна пропозиція містила умови про коригування ціни. Такі умови також містилися у наданому позивачем тендерному комітету проекті договору.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що вимоги позивача щодо визнання недійсним договору між ТОВ Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення»та ДП «Донвуглереструктуризація»від 27.07.2004р. №1619/04 в частині п.п. 2.2, 2.3, які визначають, що ціна договору –тверда і залишається незмінною на весь термін його виконання; ціни на товар не повинні відрізнятися від цін, зазначених у специфікації; зобов'язання ДП «Донвуглереструктуризація»укласти з ТОВ Міська промислова компанія «Донецьке промислово-сировинне забезпечення» додаткову угоду до договору від 27.07.2004р. №1619/04, якою доповнити договір наступними умовами: «Ціна на одиницю товару може змінюватися у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами –виробниками. Строк дії договору встановлюється до виконання сторонами зобов'язань за цим договором. доказані, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятого рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2006 року у справі №11/99пд ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»ДП «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2006 року у справі №11/99пд залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2006 року у справі №11/99пд – без змін.
Головуючий Діброва Г.І.
Судді: Дзюба О.М.
Москальова І.В.
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5 –ГС Дон. обл.;
Богомолова Ю.І