Справа № 22-1178/2008 Головуючий суддя 1 інстанції: Крижова О.Г.
Суддя-доповідач : Демянчук С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Буцяка З.І.
суддів : Демянчук С.В., Григоренка М.П.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 04 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди завданої неправомірними діями.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 червня 2008 року позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1про стягнення моральної шкоди завданої неправомірними діями задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2. 5000 грн. моральної шкоди.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи; недоведеності тих обставин, на які покликався позивач і які суд визнав встановленими; неправильного застосування і тлумачення норм матеріального права.
Вказує, що відповідальність за моральну шкоду може бути покладена лише на ту особу, яка її безпосередньо завдала своїми неправомірними діями та за наявності її вини. Його вина відсутня, оскільки загорання відбулося випадково, за відсутності з його боку умислу чи грубої необережності завдати душевні та фізичні страждання ОСОБА_2. та членам її сім'ї. Ніхто не міг передбачити настання такої події і не бажав таких наслідків. Відповідальність за моральну шкоду за відсутності вини, як виняток, передбачена ч. 2 ст. 1167 ЦК України, однак дана ситуація не підлягає під ці підстави.
Крім того зазначає, що крім довідки про наявність у ОСОБА_2. хвороб, що не можуть бути пов'язані із пожежею причинним зв'язком, до позовної заяви додано не було. Проведена їй хірургічна операція також не пов'язана із пожежею. Голослівними є також її доводи про погіршення із-за пожежі стану здоров'я її синів.
Просив рішення Рівненського міського суду від 04 червня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. відмовити в повному обсязі за їх безпідставністю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
ОСОБА_2. та її представник ОСОБА_3. апеляційну скаргу не визнали, вважають висновки суду першої інстанції правильними. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 28 січня 2006 року, близько 15 год., сталася пожежа в квартирі АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_2.,ОСОБА_4., ОСОБА_4. Від пожежі вогнем було знищено дах над квартирами № 2 і № 3, меблі, побутова техніка однієї з кімнат квартири № 2, пошкоджено перекриття над квартирами № 2, 3, дах над квартирою № 1, вікна та вхідні двері однієї з кімнат квартири № 2. Причина пожежі порушення правил пожежної безпеки при експлуатації бензинового приладу (бензинової лампи) ОСОБА_1, що підтверджується актом пожежі № 22 від 28 січня 2006 року.
Згідно технічного висновку Дослідно випробувальної лабораторії ГУМНС України Рівненської області від 02.02.2006 року та повідомлення Рівненського МУ ГУМНС України в Рівненській області № 124 від 02.02.2006 року пожежа в будинку АДРЕСА_1виникла з вини жителя квартири № 3 даного будинку ОСОБА_1., який під час проведення робіт по розігріву водопровідної труби за допомогою бензинової лампи не забезпечив захист горючих конструкцій квартири № 2, що призвело до виникнення пожежі.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2. до ОСОБА_1про стягнення моральної шкоди позивачці в розмірі 5000 грн., суд першої інстанції виходив з доведеності факту заподіяння такої шкоди через порушення її законних прав власника в результаті пошкодження пожежею особистого майна по вині відповідача, що беззаперечно призвело до моральних страждань і вимагає від позивачки часткових додаткових зусиль для організації свого життя.
При цьому, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір зазначеного відшкодування в сумі 5000 гривень.
Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція , оскільки такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та здобутих доказах.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В силу ст.61 ЦПК України, якою передбачено підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській та адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи щодо якої встановлено ці обставини або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 31 від 03 лютого 2006 року, ОСОБА_1 порушив вимоги пожежної безпеки, що встановлені «Правилами пожежної безпеки в Україні» а саме: не виконав роботи по очищенню робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій; після закінчення вогневих робіт не провів огляд місця їх проведення, горючі конструкції не полив водою, що призвело до виникнення пожежі, чим скоїв правопорушення передбачене ст. 175 КпАП України , і був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 грн. Саме в результаті зазначених порушень вимог пожежної безпеки було пошкоджено майно позивачки.
За вказаних обставин не заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність його винних дій в виникненні пожежі, оскільки загорання відбулося випадково.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства / ст.11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом / ст.60 ЦПК/ покладено на сторони.
Однак, будь-яких доказів заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду ОСОБА_1 суду не надав.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права , та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 червня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя :
Судді :