Справа № 1005/11693/2012 Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.

Провадження № 22-ц/780/1433/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.

Категорія 26 16.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Антоненко В.І.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

при секретарі : Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором карткового рахунку, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач через свого представника 07.12.2012 року звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи і підтримуючи який, в судовому засіданні зазначив, що 03.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» назву якого відповідно до статуту змінено на публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»» та ОСОБА_2 було укладено договір №ААВ-142-Ф-ККХ) про відкриття останній карткового рахунку, випуск платіжної картки, встановлення відновлювального дозволеного овердрафту та їх обслуговування в сумі 8000 грн. 00 коп., із сплатою 36% річних з дня виникнення заборгованості на картковому рахунку. Однак своїх обов'язків ОСОБА_2 не виконує, у зв'язку з чим у неї станом на 25.10.2012 року виникла заборгованість перед банком в розмірі 21 383 грн. 80 коп. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором 21 383 грн. 80 коп. та судові витрати.

До розгляду справи по суті, 15.01.2013 року від відповідача надійшла письмова заява, в якій вона просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку із застосовуванням строків позовної давності.

Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 17 січня 2013 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки наступним.

Відповідно до вимог ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Відповідно до наданого позивачем тарифу обслуговування платіжних карток, обов'язковий мінімальний щомісячний платіж повинен був здійснюватися щомісячно, з до 10 число місяця, наступного за звітним.

Згідно п.1.2, п.1.5 договору (а.с.6-13) Банк встановив на картковому рахунку (НОМЕР_1) ліміт дозволеного овердрафту строком дії з 03 квітня 2008 року по 03 квітня 2009 року.

Таким чином, з 03.04.2009 року починається відлік строків загальної позовної давності, оскільки з настанням строку виконання зобов'язань за кредитним договором позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому судом встановлено, що на момент закінчення строку дії карткового рахунку відповідач вже мав заборгованість по сплаті кредитних коштів (7993 грн. 82 коп., а.с. 21).

Трирічний строк позовної давності за вимогами, що випливають з умов договору (№ААВ-142-Ф-ККГ) від 03.04.2008 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки закінчився 03.04.2012 року.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що згідно положення п. 6.12. договору (а.с. 11) щодо завершення терміну дії договору в момент закриття карткового рахунку та виконання сторонами всіх належних за договором зобов'язань, та застосування до вказаних відносин норми ст. 259 ЦК України, з урахуванням Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідачка знала про ці обставини, підписала зазначений документ, погодилась з умовами договору, таким чином, застосування позовної давнини з боку суду першої інстанції не є обґрунтованим та законним.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Договором: відкрив картковий рахунок та виконував розрахунково-касове обслуговування Боржника, натомість. Позичальник свої зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами, станом на дату подання позову, належним чином не виконувала.

Згідно абз. 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв'язку із вищевикладеним, керуючись ст.ст. 16, 526, 530, 599, 629, 1048 Цивільного кодексу України, Банк був вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

17.01.2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення, яким у задоволенні позову АБ «Укргазбанк» відмовлено на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України (сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові).

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції та вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки вказане рішення ухвалено судом з порушенням норм матеріального права.

Нормами чинного законодавства, а саме ст. 256 і 257 ЦК України визначений і встановлений термін позовної давності. Крім того, положенням п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року передбачено, що «Враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Однак, нормами ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку і після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за договором (№ ААВ-142-Ф/08-ККГ) від 03 квітня 2008 року станом на 25 жовтня 2012 року (додавався до матеріалів справи) 20.05.2011р. відповідачем було здійснено оплату коштів на суму 100,00 грн.

Таким чином, відлік строків позовної давності почався 20.05.2011 року, відповідно позивач не пропустив строк позовної давності щодо вимог по стягненню заборгованості за договором № ААВ-142-Ф/08-ККР від 03 квітня 2008 року у сумі 21 383,80 гривень.

Згідно з договором, передбачений пункт 6.12, яким встановлено, що «Цей договір набуває чинності з дня підписання його обома Сторонами і діє до закриття карткового рахунку та виконання сторонами всіх належних за договором зобов»язань. Зазначене положення Договору відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України, в якій зазначається, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, що саме і мало місце, оскільки строк або термін можуть бути визначені також вказівкою на подію, яка обов'язково має настати.

Разом з тим, колегія суддів прийшла до висновку про те, що позов позивача не доведений повністю, та стягненню підлягає сума заборгованості за мінусом суми нарахованих процентів, таким чином, до сплати підлягає тільки стягнення у сумі 17299 грн., а також судовий збір у сумі 173 грн.

Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального або матеріального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 11, 27, 31, 60, 293, 303, 307, 309, 313-315 Цивільного процесуального Кодексу України, ст.ст. 16, 264, 526, 530, 599, 629, 1048 Цивільного Кодексу України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково .

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2013 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" 17 299 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" судовий збір в розмірі 173 гривні.

В іншій частині позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором карткового рахунку залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді