ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                              Плюшка І.А.

Суддів:                                                Самусенко С.С., Савенко Г.В.

Розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу          Приватного підприємця ОСОБА_1

на рішення          господарського суду Чернівецької області від 19.01.2006 року

на постанову            Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року

у справі                                                №7/276

за позовом          Приватного підприємця ОСОБА_1

до          Приватного підприємця ОСОБА_2

про          відшкодування вартості вантажу у зв'язку з його ушкодженням при перевезенні автотранспортом в сумі 24505, 58 грн.

За участю представників:

-          позивача - не з'явилися.

-          відповідача  - ОСОБА_3

Дослідивши доводи касаційної скарги, ознайомившись з наданими сторонами поясненнями,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.01.2006 року у справі №7/276 позовні вимоги Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків) до Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) про відшкодування вартості вантажу у зв'язку з його ушкодженням при перевезенні автотранспортом в сумі 24 505 грн. 58 коп. залишені без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року у справі №7/276 зазначене рішення господарського суду Чернівецької області від 19.01.2006 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Приватний підприємець-фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з мотивів неправильного застосування останнім при перегляді справи в апеляційному порядку норм процесуального права та просить вирішити справу по суті, розглянути усі факти і з'ясувати усі обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом апеляційної інстанцій та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

При вирішенні справи по суті, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що 03.02.2003 року між Донецькою фірмою ЗАТ “Англійсько-Українське підприємство “Сарепта - медіпласт” та турецькою фірмою “Betasan Bant Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi” було укладено контракт за НОМЕР_1 на поставку сировини для виготовлення медичного пластиру -тканина з клеєм білого кольору.

На виконання зазначеного договору ЗАТ “Англійсько-Українське підприємство “Сарепта - медіпласт” уклала з Приватним підприємством “Ніал-Транс” договір -доручення від 15.02.2003 року за НОМЕР_2 на транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних перевезень  та надала заявку -додаток від 11.07.2005 року на перевезення вантажу до вантажоодержувача ЗАТ “Англійсько-Українське підприємство “Сарепта - медіпласт”.

Приватне підприємство “Ніал-Транс” на виконання укладеного договору надало заявку на перевезення вантажу Приватному підприємцю ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору НОМЕР_3.

Проте, як встановлено судами першої та  апеляційної інстанцій, Приватний підприємець ОСОБА_1. уклала 11.07.2005 року договір НОМЕР_4 на перевезення зазначеного вантажу з Приватним підприємцем ОСОБА_2 згідно заявки за НОМЕР_5.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на обставини пошкодження вантажу, внаслідок чого останньому було завдано шкоду у розмірі вартості пошкодженого вантажу.

Досліджуючи оскаржувані судові рішення на предмет дотримання останніми норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи по суті, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності порушень на які посилається Скаржник в касаційній скарзі. При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і виходить з того, що відповідно до встановлених в оскаржуваних судових рішеннях фактичних обставин, вантажоодержувачем є ЗАТ “Англійсько-Українське підприємство “Сарепта - медіпласт”, останнім було проведено товарознавчу експертизу та надано експертний висновок за НОМЕР_6, яким підтверджується розмір заподіяних ЗАТ “Англійсько-Українське підприємство “Сарепта - медіпласт” збитків в розмірі вартості пошкодженого вантажу, що дорівнює 24 505 грн. 58 коп. З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини, колегія суддів погоджується з мотивами викладеними в оскаржуваних судових рішеннях щодо відсутності порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки відповідні збитки було завдані ЗАТ “Англійсько-Українське підприємство “Сарепта - медіпласт”. Відповідно до встановлених в оскаржуваних судових рішеннях фактичних обставин, позивач не надав суду доказів заподіяння шкоди безпосередньо позивачу.

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених зазначеним Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, з огляду на викладені положення процесуального законодавства, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність порушень порядку та правил застосування норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів Вищого господарського суду України за результатами касаційного перегляду приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції було повно і об'єктивно досліджено всі необхідні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права при постановлені оскаржуваних судових рішень, внаслідок чого підстав для скасування останніх колегією суддів не вбачається.

Судом касаційної інстанції доводи скаржника, які викладені в касаційній скарзі відносно розгляду усіх фактів та з'ясування усіх обставин, які мають істотне значення для вирішення справи до уваги не беруться, оскільки відповідно до статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Дослідження доказів на які посилається скаржник та які не були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанції призведе до порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права.

Згідно роз'яснень пленуму Верховного Суду України викладених в п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹,  111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1. залишити без задоволення.

2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 у справі №7/276 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                       І. Плюшко                   

Судді:                                                                                                  С.Самусенко

                                                                                                    Г. Савенко