ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 р. | № 14/16175 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: суддів: | Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Приватного підприємства "Південьбудпроект", м. Херсон |
на ухвалу | господарського суду Херсонської області від 27.06.2006 |
та постанову | Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 |
у справі | № 14/16175 |
за позовом | Приватного підприємства "Південьбудпроект", м. Херсон |
до | Державного підприємства "Чорноморський експертно-технічний центр", м. Одеса |
про | визнання протиправними дій та скасування висновку експертизи |
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засідання суду |
від відповідача: | не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засідання суду |
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 20.10.2006, надіслана сторонам у справі –25.10.2006), проте сторони не скористалися правом, наданим їм статею 22 Господарського процесуального кодексу України на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.
ВСТАНОВИВ:
Приватним підприємством "Південьбудпроект" до господарського суду Херсонської області заявлений адміністративний позов про визнання протиправними дій Державного підприємства "Чорноморський експертно- Доповідач: Продаєвич Л.В.
технічний центр" під час проведення експертизи з питань охорони праці “Робочого проекту розробки родовища пісків та піщано-галькових порід (блоки 16, 17, 18, 19) у Біляївському районі Одеської області” та про скасування висновку експертизи з питань охорони праці про відповідність проектної документації вимогам нормативно-правових актів, складеного відповідачем 28.07.2005 за №51.-01.-31.-1674.05.
Ухвалою від 27.06.2006 господарський суд Херсонської області (суддя: Гридасов Ю.В.) з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визнав заяву такою, що має розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не є суб’єктом владних повноважень.
Господарський суд зазначив в ухвалі про порушення позивачем вимог пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України щодо ненадання доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В порядку роз’яснення суд, також, зазначив, що вказаний спір підвідомчий господарському суду за місцем знаходження відповідача –Державного підприємства "Чорноморський експертно-технічний центр", який знаходиться у м. Одесі.
За апеляційною скаргою Приватного підприємства "Південьбудпроект" ухвала господарського суду Херсонської області переглянута в апеляційному порядку і постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 (судді: Мірошниченко М.В. –головуючий, Кричмаржевський В.А., Радченко О.П.) –залишена без змін з тих самих підстав.
Приватне підприємство "Південьбудпроект" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постанову, справу передати на розгляд до господарського суду Херсонської області.
На думку скаржника, судові акти мають бути скасовані через порушення судами статей 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з цих норм випливає, що до суб’єктів владних повноважень, також, відносяться інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Проведення експертно-технічним центром експертиз проектної документації з питань охорони праці, на думку скаржника, є ознакою владних управлінських функцій.
В обґрунтування даного твердження підприємство посилається на приписи абзацу 4 частини 1 статті 8 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, згідно з яким всі проекти на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва незалежно від форм власності та джерел фінансування мають пройти комплексну державну експертизу. Ця експертиза, згідно з абзацом 10 частини 3 статті 12 цього Закону є однією із форм державного регулювання інвестиційної діяльності.
Згідно з абзацом 2 пункту 3 Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1994 № 431, складовою частиною зазначеної комплексної державної експертизи є експертиза проектної документації з питань охорони праці, яку проводять експертно–технічні центри Держнаглядохоронпраці.
Також, скаржник посилається на частину 2 статті 21 Закону України “Про охорону праці”, якою визначено, що будівництво, реконструкція, технічне переоснащення виробничих об’єктів без попередньої експертизи робочого проекту на його відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці не допускається.
Отже, з урахуванням того, що обов'язковість проведення експертизи проектної документації з питань охорони праці встановлена законодавством; законом чітко визначений орган, який уповноважений на проведення такої експертизи; діяльність експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці регламентується спеціальним законодавством; до повноважень зазначених центрів віднесені управлінські функції, позивач наполягає на тому, що відповідач у справі є суб’єктом владних повноважень, а тому позов повинен бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке:
Оскаржуваною ухвалою, яка залишена без змін постановою апеляційної інстанції, адміністративний позов приватного підприємства "Південьбудпроект" залишений без розгляду з посиланням на пункт 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до цієї норми Кодексу суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Зазначений припис застосовується у разі порушення вимог пункту 5 частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким позовна заява, що подається до господарського суду, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Як вбачається із матеріалів справи, приватне підприємство "Південьбудпроект" звернулося до суду з адміністративним позовом, поданим на підставі статей 2, 104 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому ставиться питання про визнання протиправними дій відповідача під час проведення експертизи з питань охорони праці "Робочого проекту розробки родовища пісків та піщано-галькових порід (блоки 16, 17, 18, 19) у Біляївському районі Одеської області" та про скасування висновку експертизи з питань охорони праці про відповідність проектної документації вимогам нормативно-правових актів, складеного відповідачем 28.07.2005 за №51.-01.-31.-1674.05.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а згідно з пунктом 6 цих положень до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
А відтак, зазначений позов не може бути повернутий на підставі положень Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, ухвала господарського суду Херсонської області та постанова Запорізького апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа –передачі до господарського суду Херсонської області для вирішення питання щодо прийняття адміністративного позову до розгляду або застосування до нього приписів статей 108, 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.06.2006 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 у справі № 14/16175 –скасувати.
Справу направити до господарського суду Херсонської області для вирішення питання щодо прийняття адміністративного позову до розгляду, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження.
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Південьбудпроект", м. Херсон –задовольнити.
Головуючий, суддя | Т. Добролюбова |
Суддя | Т. Гоголь |
Суддя | Л. Продаєвич |