ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

29 листопада 2006 р.

№ 9/71

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                        Невдашенко Л.П. – головуючого,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ, на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року у справі № 9/71 Господарського суду Дніпропетровської області, за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина”, м. Дніпропетровськ, до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ, за участю третьої особи ОЖКП “Південне”, м. Дніпропетровськ, про визнання недійсним протоколу-угоди та стягнення 425 291 грн.,

за участю представників:

позивача –ВАТ “Дніпрошина” –Кісенко В.В. (дов. № 4924/01-032 від 10.01.2006 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2005 року у справі № 9/71 визнано недійсним правочин –протокол-угод від 15.03.2004 р. про передачу абонентів житлового фонду", укладений між ВАТ “Дніпрошина” та ВАТ "ЕК “Дніпрообленерго” та стягнуто з відповідача на користь позивача суму 425 291 грн. збитків, 1 785 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення, Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ № 9/71 від 03.06.2005 року про стягнення з ВАТ "ЕК “Дніпрообленерго” на користь ВАТ “Дніпрошина” 427 194 грн.

17 червня 2005 року Відділом державної виконавчої служби у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відкрито виконавче провадження за вказаним наказом, про що винесено відповідну постанову.

27 червня 2005 року постановою ДВС виконавче провадження за наказом № 9/71 було приєднано до зведеного виконавчого провадження.

22.09.2005 року на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2005 року у справі № 2-4001/2005р. державним виконавцем ВПВР Дніпропетровського ОУЮ винесено постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих документів на користь юридичних, фізичних осіб та держави.

02.12.2005 року ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" звернулось до ВПВР Дніпропетровського ОУЮ із заявою № 9638, в якій повідомляло органи ДВС про те, що компанія є підприємством учасником паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості та просило обов’язково зупинити зведене виконавче провадження про стягнення з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" на користь юридичних, фізичних осіб та держави, відповідно до п. 3.7.7 ст. 3 ЗУ „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” та п. 15 ст. 34 ЗУ „Про виконавче провадження”.

31.05.2006 року Господарським судом Дніпропетровської області було розглянуто скаргу ВАТ „Дніпрошина” на дії ДВС, за результатами розгляду якої  ВПВР ДВС Дніпропетровської області зобов'язане поновити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду № 9/71.

07.06.2006 року постановою № В6/27/06 ВПВР ДВС Дніпропетровської області було поновлено виконавче провадження за наказом № 9/71 від 03.06.2005 року.

В червні 2006 року ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду з скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби у Дніпропетровській області з підстав недотримання виконавцем вимог ЗУ „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” та ЗУ „Про виконавче провадження”.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2006 року у справі № 9/71 в задоволені скарги відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що дія ЗУ „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” на заборгованість ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” перед ВАТ „Дніпрошина” не поширюється.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2006 року скасовано, скаргу ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” задоволено, визнано неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Дніпропетровської області та зобов'язано зупинити виконавче провадження за наказом господарського суду № 9/71 від 03.06.2005року.

Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції помилково не застосував ЗУ „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, оскільки відповідно до ч. 6 п. 3.7 ст. 3 вказаного закону, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У касаційній скарзі Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2006 року у даній справі залишити без змін, а дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області, як такими, що відповідали чинному законодавству.

Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Звертаючись до господарського суду із скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби у Дніпропетровській області ВАТ "ЕК “Дніпрообленерго” вказував на те, що відповідно до п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження у випадку внесення підприємства боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій постановою ВПВР ДВС Дніпропетровської області № В6/27/06 від 7 червня 2006 року було поновлено виконавче провадження за наказом № 9/71 від 3 червня 2005 року.

Оскільки, Державним виконавцем не були здійснені обов'язкові дії відповідно до п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" по зупиненню поновленого виконавчого провадження за наказом № 9/71, відповідач вважає порушеними свої права та інтереси, як боржника у виконавчому проваджені.

Приймаючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість ВАТ "ЕК “Дніпрообленерго” перед ВАТ „Дніпрошина”, щодо стягнення якої державним виконавцем було поновлено виконавче провадження із примусового виконання наказу господарського суду № 9/71 від 03.06.2005 року не є заборгованістю, що утворилась у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортуванні) та/або постачанні енергоносіїв, а ВАТ „Дніпрошина” не є підприємством, яке внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

При цьому суд посилався на ч. 2 ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” відповідно до якої дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.4 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що державний виконавець Державної виконавчої служби у Дніпропетровській області не мав підстав зупиняти виконавче провадження згідно з Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, бо на заборгованість ВАТ "ЕК “Дніпрообленерго” перед ВАТ „Дніпрошина” дія вказаного закону не поширюється.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2006 року та задовольняючи скаргу ВАТ "ЕК “Дніпрообленерго” на бездіяльність державної виконавчої служби у Дніпропетровській області, виходив з того, що дія Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” поширюється на правовідносини між ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” та ВАТ „Дніпрошина” оскільки частиною 6 п. 3.7 вказаного закону передбачено, що на час участі підприємства паливно-енергетичного комплексу в процедурі погашення заборгованості, підлягають зупиненню виконавчі провадження, які підлягають виконанню в порядку, встановленому ЗУ „Про виконавче провадження”.

Згідно п. 15 ст. 34 ЗУ „Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню в разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які приймають участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

За таких обставин з висновками суду першої інстанції правомірно не погодився апеляційний господарський суд, оскільки вони є наслідком не застосування положень Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” і тому дана ухвала підлягає до скасування, а постанова суду апеляційної інстанції –залишенню в силі, як така, що прийнята з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального законодавства.

Крім того апеляційним господарським судом вірно зазначено, що посилання суду першої інстанції на п. 1.4 ЗУ „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, як на підставу для відмови в задоволенні скарги є безпідставним, оскільки даний пункт дає поняття заборгованості, за наявності якої підприємство паливно-енергетичного комплексу підлягає включенню в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які приймають участь в процедурі погашення заборгованості.

З даними висновками апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судами обставинам та вимогам закону.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не відповідають матеріалам справи та зводяться до тлумачення норм на свою користь і не спростовують викладених в постанові мотивованих висновків про задоволення скарги на бездіяльність Державної виконавчої служби у Дніпропетровській області.

Посилання в касаційній скарзі на те, що на момент розгляду апеляційної скарги виконавче провадження з примусового виконання наказу № 9/71 від 03.06.2005 року було закінченим на підставі п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв'язку з його виконанням та на безпідставність посилання відповідача на п. 15 ст. 34 ЗУ „Про виконавче провадження”, як на підставу зупинення виконавчого провадження не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року у справі № 9/71 залишити без змін.

Головуючий:                                                                    Л.П. Невдашенко

Судді:                                                                                   М.В. Михайлюк

                                                                                  Н.Г. Дунаєвська