Судове рішення #2936455
9/306-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 01 жовтня 2008 р.                                                                                    

№ 9/306-06  



Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      

Дунаєвської Н.Г.,

суддів

Михайлюка М.В.,


Мележик Н.І.

розглянувши  у відкритому  судовому   засіданні  касаційну  скаргу


Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 року

у справі

№ 9/306-06 господарського суду Сумської області

за  позовом

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

до

ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

про  

стягнення 7042668,51 грн.,

за участю представників сторін:

позивача

Лебедюк Ю.А.,

відповідача

не з’явились,


ВСТАНОВИВ:


Рішенням господарського суду Сумської області від 29.06.2006 р. у справі № 9/306-06 позов задоволено частково: стягнено з відповідача на користь  позивача 4455316,90 грн. боргу, 421387,69 грн. пені, 1065673,33 грн. інфляційних, 350873,75 грн. 3% річних, 22786,53 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав до суду заяву № 37/3162 від 20.12.2007р. про відстрочку виконання зазначеного рішення до 01.01.2010 р. та розстрочення виконання рішення з 01.01.2010р. до 01.01.2020р. щомісячними платежами в сумі 52634,53 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.01.2008 р. (суддя: Лущик М.С.) заяву задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2006р. у справі №9/306-06 строком до 01.01.2010 р. Розстрочено виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2006р. у справі № 9/306-06 на 3 роки, з 01.01.2010р. по 01.01.2013р. щомісячними рівномірними платежами по 175448,44 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 р. (судді: Карабань І.С., Істоміна О.А., Пуль О.А.) зазначену ухвалу скасовано в частині відстрочення виконання рішення в даній справі і в цій частині заяву відповідача залишено без задоволення. В іншій частині ухвалу господарського суду Сумської області від 31.01.2008 р. у справі № 9/306-06 змінено: надано розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2006р. у справі № 9/306-06 з 01.01.2009р. по 01.01.2014р. рівними щомісячними  платежами по 105269,06 грн.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані ухвалу та постанову і відмовити у задоволенні заяви про надання розстрочки та відстрочки виконання рішення суду.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що  касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановив апеляційний господарський суд, відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду у справі № 9/306-06, в якій просив відстрочити виконання рішення суду у даній справі до 01.01.2010р. та розстрочити виконання рішення з 01.01.2010р. до 01.01.2020р. щомісячними рівними платежами в сумі 52634,53 грн., посилаючись на те, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі спровокованому тривалою кризою неплатежів у паливно-енергетичному комплексі, у зв’язку з чим станом на 01.10.2007р. розмір дебіторської заборгованості ВАТ “Сумигаз” складає більше 17442000 грн. Також, вказував на те, що ним була здійснена часткова оплата і станом на 01.10.2007р. залишок боргу (з урахуванням штрафних санкцій), що стягнуто за рішенням суду по даній справі складає  6316143,65 грн.

Господарські суди з’ясували, що оскільки одним з основних видів статутної діяльності відповідача є постачання та транспортування природного газу споживачам всіх категорій, в тому числі населенню, то значна заборгованість перед ВАТ “Сумигаз” за спожитий природний газ населення, підприємств комунальної теплоенергетики, промислових споживачів, і є винятковою ситуацією, пов’язаною з тривалою кризою неплатежів у паливно-енергетичному комплексі, що призвело до погіршення майнового стану відповідача та його неможливості виконати рішення суду і вчасно погасити борг.   

ВАТ "Сумигаз" в підтвердження тяжкого фінансового стану надало суду докази з зазначенням сум дебіторської заборгованості, докази часткової сплати боргу і розрахунок погашення боргу з розстрочкою платежу, яка є найбільш реальною з урахуванням поточних зобов'язань по постачанню та транспортуванню природного газу.

Окрім того, господарські суди врахували, що постановою ВДВС Сумської області від 21.08.2006 р. виконавче провадження по стягненню боргу з ВАТ “Сумигаз” на користь ДК “Газ України” зупинено на підставі п.15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ВАТ "Сумигаз" 28.11.2005 р. внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Всі підприємства паливно-енергетичного комплексу, в т. ч. відповідач, знаходяться згідно вказаного Закону на спеціальному режимі господарювання і щодо них в зв'язку з скрутним становищем в системі паливно-енергетичного комплексу України взагалі передбачено пільговий режим погашення заборгованості і цілий ряд заходів для недопущення банкрутства підприємств ПЕК та сприяння поліпшенню фінансового становища в системі паливно-енергетичного комплексу України.

Таким чином, господарські суди прийшли до висновку про наявність достатніх підстав для застосування заходів, передбачених ст. 121 ГПК України.  

Однак, як відмітив суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву відповідача про відстрочку і розстрочку виконання рішення, господарський суд мав право або відстрочити, або розстрочити виконання рішення, так як на підставі ст. 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення. Правові підстави для одночасного надання відстрочення і розстрочення виконання судового рішення у господарського суду відсутні.

В доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу відповідач просив  розстрочити виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2006р. у справі № 9/306-06 з 01.01.2009р. по 01.01.2014р. рівними щомісячними платежами.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд змінив оскаржувану ухвалу господарського суду Сумської області в частині надання розстрочки виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2006р. у справі № 9/306-06. Заяву відповідача від 20.12.2007р. про відстрочення та розстрочення виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2006р. задовольнив частково, надав відповідачу розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2006р. у справі № 9/306-06 з 01.01.2009 р. по 01.01.2014р. рівними частинами.

Враховуючи, що суд першої інстанції помилково в порушення вимог ст.121 ГПК України надав відповідачу одночасно і відстрочку, і розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2006р. у справі №9/306-06, апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції в частині відстрочення виконання рішення і в цій частині заяву ВАТ “Сумигаз” залишив без задоволення.   

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для розстрочення рішення господарського суду у даній справі, оскільки законодавством для підприємств ПЕК, в тому числі відповідача, встановлено спеціальний режим погашення заборгованості з метою недопущення банкрутства та з огляду на вкрай скрутне матеріальне становище підприємств даної галузі.

Однак, такий висновок господарських судів є передчасним, з огляду на наступне.

Відповідно положень ст. ст. 83 ст. 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власної ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Задовольняючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, господарські суди не звернули увагу на те, що заява боржника про надання розстрочки виконання рішення суду обґрунтована скрутним матеріальним становищем боржника станом на день подання цієї заяви, тобто 20.12.2007 року, в той же час суд задовольнив заяву про розстрочення виконання рішення на майбутнє, а саме з 01.01.2009 р. по 01.01.2014 р., хоча до 01.01.2009 р. матеріальне становище боржника може змінитись.    

Наведене свідчить про те, що господарські суди не здійснили всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а відтак їх висновки щодо надання розстрочки виконання рішення є передчасними.

Крім того, відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини, які не були встановлені  у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу  одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти  докази.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Касаційну  скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 31.01.2008 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 р. у справі №9/306-06 скасувати, справу передати до господарського суду Сумської області на новий розгляд.



Головуючий, суддя                                                                                  Н. Дунаєвська

                                                                                                                                                                                 Судді          :                                                                                                М. Михайлюк


                                                                                            Н. Мележик



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація