АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6430                                                        Головуючий у 1 інстанції:

2006 р.                                                                      Апанаскович Н.М.

Суддя-доповідач: Поляков 0.3.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року                                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    ПоляковаО.З.

Суддів :                Давискиби Н.Ф.

Боєвої В.В. При секретарі:    Винник І.С. розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  цивільну справу за  апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "18" вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Токмацькому районі про утримання недоплаченого підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, -

ВСТАНОВИЛА:

04 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Токмацькому районі про утримання недоплаченого підвищення до пенсії як учаснику бойових дій.

В позові зазначав, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1. Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учасник війни він має право на підвищення в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь 5617 грн. 56 коп., як недоплачену суму підвищення пенсії учаснику бойових дій за 2005 рік. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Токмацькому районі доплачувати позивачу до пенсії з січня 2006 року у розмірі 525 грн.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від "18" вересня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі на цю постанову суду ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позов у повному обсязі.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін - якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Токмацькому районі та йому була призначена пенсія за віком у розмірі 427 грн. 10 коп. (а.с.4).

Згідно посвідчення НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій (ах. 5).

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій пенсії підвищуються в розмірі 150 %.

Стосовно розміру мінімальної пенсії, яка слугує базою для обчислення надбавок та підвищень до пенсій, Кабінет Міністрів України Постановою № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 року (із змінами та доповненнями) в п. 2 встановив, що підвищення до пенсії, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", починаючи з 01 січня 2002 року здійснюються виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Розмір мінімальної пенсії, з урахуванням якої встановлюються надбавки та підвищення до пенсії, до цього часу не переглядався.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачу, як учаснику бойових дій, відповідач нараховує підвищення у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку - ( 19,91 х 150 % = 29грн. 85 коп.), тобто відповідач діяв в межах своїх повноважень та не порушив права позивача.

Посилання позивача на те, що при нарахуванні підвищення до пенсії необхідно виходити з мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто у розмірі прожитковому мінімуму, є безпідставним, оскільки ч. З ст. 28 названого Закону зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку, що дії Управління Пенсійного Фонду України в Токмацькому районі по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачу вчинені у відповідності до закону і в межах повноважень Пенсійного Фонду, тому колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують її законність, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "18" вересня 2006 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.

Головуючий:

Судді: