Справа № 481/547/13-к
Провадж.№ 1-кп/481/40/2013
В И Р О К
Іменем України
10.04.2013 р. Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Вжещ С.І.,
при секретарі Кічігіну Д.А.,
з участю
прокурора Венгер Є.В.
обвинуваченого ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Новий Буг матеріали кримінального провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Новополтавка Новобузького району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, раніше судимого, але визнаного таким, що не має судимості в силу ст..89 КК України, у скоєнні кримінального правопорушення за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК Україн,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, 06.02.2013 року, маючи корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення вугілля з напіввагону, направився на станцію Новополтавка Одеської залізниці, що в Новобузькому районі Миколаївської області. Для цього, ОСОБА_1 взяв з собою, для полегшення вчинення крадіжки, металеве відро, 10 полімерних мішків та прибувши на станцію, де в період часу з 18 години 37 хвилин до 18 години 51 хвилини, знаходився вантажний потяг № 2277, у складі якого знаходився напіввагон № 53837951 з вантажем вугілля. Продовжуючи реалізовувати свій корисливий умисел, ОСОБА_1, піднявся у напіввагон, де, за допомогою металевого відра, скинув вугілля на землю в кількості 1400 кг, щоб у подальшому його зібрати в заздалегідь підготовлені мішки. Коли він спустився з напіввагону, його було затримано співробітниками міліції ЛВ на станції Миколаїв УМВС України на Одеській залізниці, що не дало змоги виконати всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав матеріальну шкоду ТОВ «Ділекс Транспорт» на загальну суму 2072 гривні.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, а саме, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
06.02.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про кримінальне провадження № 120131606100000064 у зв'язку з вчиненням кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України відносно ОСОБА_1
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого експедитор ТОВ «Ділекс Транспорт» ОСОБА_2 подали угоду про примирення від 21.03.2013 р., згідно вимог якої сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України. ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Представник потерпілого експедитор ТОВ «Ділекс Транспорт» ОСОБА_2 жодних претензій до обвинуваченого матеріального чи морального характеру не має, оскільки обвинувачений, відшкодував заподіяну шкоду ТОВ «Ділекс Транспорт» у повному обсязі та щиросердечно розкаявся у скоєному. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки з випробувальним строком 1
-2-
рік, згідно положень п.4 ч.1 ст.76 КК України періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
ПрокурорВенгер Є.В. в судовому засіданні, зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і норми КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та вирішити інші, передбачені угодою, питання.
Обвинувачений ОСОБА_1 також просив вказану угоду з представником ТОВ «Ділекс Транспорт» ОСОБА_2 затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. Зазначив, що заподіяну потерпілому шкоду відшкодував. При цьому, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення обвинуваченому зрозумілі.
Представник потерпілого ТОВ «Ділекс Транспорт» ОСОБА_2 також просив суд угоду затвердити, зазначивши, що дійсно обвинуваченим ОСОБА_1 відшкодовано матеріальну шкоду в повному обсязі. Представник ТОВ «Ділекс Транспорт» згоден на визначену в угоді міру покарання для ОСОБА_1, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому зрозумілі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам, встановленим ст.ст. 471 КПК України, суд прийшов до висновку про затвердження угоди виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, яке згідно ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпілим від даного кримінального правопорушення є ТОВ «Ділекс Транспорт».
Представник потерпілого ОСОБА_2 та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, п. 1 ч.1 ст. 473 КПК України, а представник потерпілого ОСОБА_2 розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Згідно ч. 6, 7 ст. 474 КПК України суд у ході розгляду угод перевіряє їх на відповідність вимогам, встановленим ст.ст. 471,472 КПК України, при цьому суд не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні, оскільки межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення або визнання вини.
Відповідно до пояснень обвинуваченого та представника потерпілого суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає обставинам правопорушення. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого за місцем проживання.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.
Відтак, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між представником
-3-
потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 468, 469, 471, 473- 475,476 КПК України, суд,
З А С У Д И В :
Затвердити угоду від 21.03.2013 року про примирення в межах кримінального провадження № 12013160610000064 від 06.02.2013 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 21.03.2013 р. покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням тривалістю 1 (один) рік. Покласти на засудженого ОСОБА_1, відповідно вимог п.4 ч.1 ст. 76 КК України, обов'язок періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 та представнику потерпілого ОСОБА_2 що, у разі невиконання угоди про примирення представник потерпілого має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Також, роз`яснити що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя: