22ц-2643 /06 Категорія 54

Головуючий в 1 інстанції :

Александрова Н.В. Доповідач : Іванова І.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року                Колегія суддів судової палати у цивільних

справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого : Іванової І.П.

суддів: Лісіциної А.І., Парінової І.К.

при секретарі - Войтенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 червня 2006 року за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 червня 2006 року у задоволенні вимог ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі. Апелянт вважає, що суд порушив норми процесуального закону, дав невірну оцінку доказам, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про викликання до суду зацікавленої особи ОСОБА_3.

Представник зацікавленої особи ОСОБА_4 подала заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, просить рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від ЗО червня 2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, вважає, що ОСОБА_1 не доказала, що допомога ОСОБА_2 була для неї основним джерелом існування.

Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, які з'явились у судове засіданні, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вона не надала доказів перебування її на утриманні померлого ОСОБА_2 протягом 2001-2002р.р. та доказів того, що допомога ОСОБА_2 була для неї головним та постійним джерелом її існування. До таких висновків суд прийшов обґрунтовано.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стосовно ст.531 ЦК України ( в редакції 1963р) до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

Як вбачається з довідок Сєвєродонецького відділу пенсійного забезпечення (а.с.80-83) ОСОБА_1 отримувала пенсію у тому ж розмірі, що й ОСОБА_2. З представлених листів (а.с. 130-135) , які писали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 один одному, вбачається, що разом у 2000-2002роках вони не проживали. Допитані у судовому засіданні свідки не могли відповісти, у якому розмирі, як часто надавав допомогу ОСОБА_2 ОСОБА_1.

Тому суд першої інстанції дав вірну оцінку представленим доказам.

Правильно суд послався на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом існування, для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкоємця і перебував на утриманні останнього не менше одного року.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав його скасування колегія суддів не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст. 308, п.1ч.1ст.314, ст.315 ЦПК України, судова колегія , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від ЗО червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України безпосередньо протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.