07.03.2013
Провадження № 2-а/331/39/13
331/1356/13-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 березня 2013 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Васецька В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про неправомірні дії посадової особи Запорізького обласного військового комісаріату та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
02.08.2011 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Запорізького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд визнати неправомірні дії посадової особи Запорізького обласного військового комісаріату про невиплату пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії, премії за період з 12 квітня 1996 року по 31 грудня 2005 року, з урахуванням: 1) 33,3 відсотків грошового забезпечення, що була введена п. 2 Указу Президента України «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» від 14 липня 1995 року №615/95 і підлягала виплаті з 01 липня 1995 року, що дотепер без перерви виплачується військовослужбовцям, у тому числі й на підставі пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 22 травня 2000 року №829 і п. 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року №75; 2) відсотків щомісячної надбавки до посадового окладу за службу в Збройних Силах України була введена з 01 вересня 1999 року Указом Президента України «Про додаткові заходи впорядкуванню грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України» від 14 липня 1999 року №847/99; 3) 100 відсотків щомісячної надбавки грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення надбавки за вислугу років), що була введена з 01 січня 2003 року Указом Президента України «Про посилення соціального захисту військовослужбовців й осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ» від 23 лютого 2002 року №173/2002; 4) 90 відсотків щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, встановленої з 01 травня 2003 року Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України й Управління державної охорони України за безперервну службу від 05 травня 2003 року №389/2003; 5) судові витрати стягнути з Запорізького обласного військового комісаріату.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Представник Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області надав письмові заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1, в яких просить адміністративний позов залишити без розгляду.
Представник Запорізького обласного військового комісаріату надав письмові заперечення, з яких вбачається, що позов ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Взявши до уваги письмові заперечення представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 полковник запасу, проходив військову службу в Головному управлінні з питань НС та у СЗН від НЧС Запорізької ОДА, звільнений в запас наказом №322 від 31.12.2003 року відповідно до ст. 67 підпункту «б» (за станом здоров'я). Строк служби ОСОБА_1 зарахований до вислуги, у тому числі календарний, становить 22 повних роки.
Пенсію позивачу було призначено Запорізьким обласним військовим комісаріатом з 01.01.2004 року на умовах Закону України від 9 квітня 1992 р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, наведене свідчить, що, по-перше, позивач перед звільненням зі служби і призначенням йому пенсії не проходив військову службу у Збройних Силах України. По-друге, позивач є пенсіонером на умовах вище означеного закону лише з 01.01.2004 року по теперішній час. Отже, вимога позивача про перерахунок йому пенсії з 12.04.1996 року є необґрунтованою, оскільки на цей час він не отримував та не міг отримувати пенсію на умовах вище зазначеного закону, тому позивач міг би висувати вимоги про перерахунок пенсії лише після її призначення, тобто після 01.01.2004 року, оскільки відповідно до статті 1-2 Закону України від 9 квітня 1992 р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільненні зі служби.
Премія у розмірі 33% грошового забезпечення військовослужбовців вперше була введена п.2 Указу Президента України №615/95 від 14.07.1995р., підлягала виплаті з 01.07.1995 р. та в подальшому її виплату закріплено пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 та розділом 34 Положення, затвердженого наказом МО України від 05.03.2001р. №75.
Зазначена премія до 01.01.2005 р., тобто на період спірних правовідносин, взагалі не входила до видів грошового забезпечення з яких обчислюється пенсія військовослужбовцям, тобто премія не враховувалась при призначенні пенсії і тим військовослужбовцям, яким вона навіть фактично виплачувалась.
У зв'язку з чим всі види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України - і основні, і додаткові, - встановлюються законодавчими актами та актами Кабінету Міністрів України. Проте це не означає, що всі види грошового забезпечення повинні були враховуватися при обчисленні пенсій.
Види грошового забезпечення, які повинні враховуватися при обчисленні пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом і членам їх сімей, чітко визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», тобто спеціальним Законом, яким регламентується порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Так, згідно з ч. 3 статті 43 Закону (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) пенсії військовослужбовцям обчислюються з їх грошового забезпечення. При цьому не зазначено, що це робиться з усіх видів грошового забезпечення, а в наступному реченні конкретизуються види грошового забезпечення, які повинні враховуватися при обчисленні пенсій, і ними є: відповідні оклади за посадою і військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Також ч. 1 ст. 5 Закону передбачено, що при обчисленні пенсій поряд із заробітною платою враховуються всі види грошового забезпечення, що одержували військовослужбовці перед звільненням зі служби. Але цей порядок стосується військовослужбовців, пенсія яким призначається на підставах, встановлених Законом України „Про пенсійне забезпечення", тобто на загальних підставах: при досягненні встановленого в Україні пенсійного віку та за умови наявності відповідного трудового стажу.
Тому ч. 3 ст. 43 Закону конкретно визначає види грошового забезпечення, що включаються в розрахунок пенсії військовослужбовців, будь-які премії до цих видів не включено.
На виконання Закону (у тому числі і ч. 3 ст. 43) Кабінет Міністрів України 17 липня 1992 року прийняв постанову № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пунктом 7 якої визначено, що пенсії обчислюються з окладу за посадою і військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно, а саме: надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби. Таким чином, Кабінет Міністрів України, в межах наданих йому прав, також визначив види грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, з цього вбачається, що премія до цього переліку не входить.
У зв'язку з тим, що премія до 01.01.2005 р. не значилась в переліку додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям (частина третя статті 43 Закону та пункт 7 зазначеної постанови), законних підстав для її включення, не тільки при здійсненні перерахунку пенсії, а і взагалі при призначенні пенсії, до 01.01.2005 р. не було.
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15.04.2005 р. №4, зазначено, що законодавством з питань пенсійного забезпечення військовослужбовців, яке діяло до 01.01.2005 р., не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом №2262-Х11, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.
Згідно з Указом Президента України від 14.07.1999 р. №847 «Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» була запроваджена щомісячна надбавка за службу у Збройних Силах України в розмірі до 40 відсотків посадового окладу в межах видатків. Ця надбавка виплачувалась військовослужбовцям Збройних Сил України до набрання чинності Указу Президента України від 23.02.2002 року №173/2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», яким цю надбавку було скасовано та запроваджено нову надбавку - щомісячні надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років). Слід звернути увагу, що надбавка 100% (згідно УП від 23.02.2002 року №173/2002 року) на відміну від надбавки 40% (згідно УП від 14.07.1999 р. №847) за колом осіб була встановлена не тільки для військовослужбовців Збройних Сил України, а й для інших військовослужбовців за винятком військовослужбовців Служби безпеки України, Управління державної охорони України, суддів військових місцевих та військових апеляційних судів та військовослужбовців строкової військової служби. При цьому, для військовослужбовців (крім військовослужбовців Військово-Морських Сил) дана надбавка підлягала виплаті з 01.01.2003 року.
Тобто, вимога позивача про перерахунок йому пенсії з урахуванням 40% надбавки, передбаченої Указом Президента України від 14.07.1999р. №847, є необґрунтованою, оскільки на день призначення йому пенсії (01.01.2004 року) ця надбавка вже не виплачувалась військовослужбовцям, тобто не було умов для перерахунку пенсій ані позивачу, ані іншим особам.
Крім того, з наведеного можна зробити висновок, що на день звільнення позивача з військової служби (31.12.2003 року) позивач повинен був отримувати вище означену надбавку 100% (згідно УП від 23.02.2002 року №173/2002 року), та вона повинна була включена у розрахунок його пенсії при її призначенні.
Слід зазначити, що відповідно до змісту розділу VII Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей, затвердженого наказом Міністра оборони України від 8.08.1994р. №205 (зареєстровано в Мінюсті 5 вересня 1994 р. за N12/422) обласні військкомати призначають пенсію виключно на підставі поданих особою документів або документів, які військкомат витребує з власної ініціативи.
Проведеною перевіркою було встановлено, що Запорізьким ОВК при призначенні позивачу пенсії (01.01.2004 року) у її розрахунок було включено надбавку 100% (згідно УП від 23.02.2002 року №173/2002 року), що підтверджується розрахунком пенсії позивача від 04.02.2004 року та його грошовим атестатом серії ЗС №155138.
Таким чином, з наведеного можна зробити висновок, що вимога позивача про перерахунок йому пенсії з урахуванням 100% надбавки, передбаченої Указом Президента України від 23.02.2002 року №173/2002 року, є також необґрунтованою, оскільки на день призначення йому пенсії (01.01.2004 року) ця надбавка була врахована позивачу у розрахунок його пенсії.
Указом Президента України від 05.05.2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» були запроваджені щомісячні надбавки за безперервну військову службу, які виплачувались виключно військовослужбовцям Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України в залежності від їх вислуги років у розмірі від 5 до 90 відсотків їх грошового забезпечення. Як бачимо, виплату цієї надбавки не передбачено для військовослужбовців Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як вже було вище зазначено, - перерахунок раніше призначених пенсій провадиться відповідно до ст. 63 від 9 квітня 1992р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». А саме, згідно з вимогами абз. 3 ст. 63 зазначеного Закону (в редакції, що була чинною на період спірних правовідносин) призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Таким чином, підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України внаслідок запровадження вище означеної надбавки за безперервну військову службу не створювало умов для проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки останній не проходив військову службу у підрозділах вказаних державних органів.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що в задоволені позовних вимог необхідно відмовити, оскільки вони є недоведеними та необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 11, 17-19, 69-72, 158-163, 167, 183-2, 186 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»,суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - ти денний строк з дня проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Васецька