Справа  №22а/4342                    Головуючий  у  1  інстанції  Трояновська  Г.С.

Категорія  69                                  Доповідач                 Жизневська  А.В.

УХВАЛА Іменем України

15  листопада  2006  року                        апеляційний  суд  Житомирської  області

в  складі:   головуючого  судді     Жизневської  А.В.

суддів                       Малахової  Н.М.

Матюшенка  І.В.

при  секретарі  Кульчицькій  І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України про донарахування та виплату пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Романівського районного  суду  Житомирської  області  від     19 вересня 2006 року ,   -

встановив:

Постановою Романівського районного суду від 19 вересня 2006 року було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 за безпідставністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову про задоволення його вимог. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, постанову прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права. Так, на його думку, поза увагою суду залишилося те, що величина середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за статистичними даними, яка вибірково використовується Пенсійним фондом України для розрахунку пенсії тим, хто виходить на пенсію та лише певним категоріям пенсіонерів становить з 2002 по 2005 роки відповідно 306,45 грн., 372 грн.., 524,14 грн., 735,37 грн., а коефіцієнт зростання з попереднім роком за 2003 рік становить 0,2136, 2004-й - 0,4089, 2005-й -0,4033. Апелянт у апеляційній скарзі приводить розрахунки, за якими відповідач йому повинен був виплатити з 01.03.2004 року 18155,82 грн., а фактично він отримав 11846,28 грн. Вважає, що суд безпідставно прийняв позицію відповідача, який відмовився перераховувати йому пенсію відповідно до п.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування».

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з травня 1993 року і до 01.01.2004 року отримував пенсію у максимальному розмірі відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», який діяв на цей час.

У відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинного з 01.01.2004 року по даний час, заробітна плата для обчислення пенсії визначається, як сума коефіцієнтів співвідношення  заробітної  плати,  яку одержує пенсіонер   до   середньої   заробітної   плати   по   галузях   економіки   за період,   за  який  береться  заробіток.

У відповідності до вищевказаного Закону... УПСЗН для перерахунку пенсії застосовано коефіцієнт середньомісячного заробітку 2,93523 та середня заробітна плата по галузях національної економіки за 2002 рік, що становить 306,45 грн. Заробіток для обчислення пенсії при перерахунку склав 899,50 грн., про що не заперечував позивач у судовому засіданні при розгляді справи у суді  1  інстанції   (а.сп.40-41).

Розмір та порядок підвищення пенсії відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається  у  межах  бюджету  Пенсійного  фонду  за  рішенням  Кабінету Міністрів  України.   Таке  рішення  у  2004  році  не  приймалося.

А відповідно до постанови КМУ №241 від 11.05.2005 року встановлено коефіцієнт перерахунку, на підставі чого пенсія ОСОБА_1 перерахована у бік збільшення (а.сп.29-30,33-39). У 2006 році йому зроблено перерахунок пенсії з коефіцієнтом підвищення 20% заробітної плати - 0,05500, про що суду представлено копія розпорядження про перерахунок пенсій з 01.01.2006  року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду не представив правового обгрунтування наданим розрахункам пенсії,   яку,   на  його  думку,   мав  отримувати  та  не  отримав.

За таких обставин суд 1 інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача, вірно навів розрахунки.

Доводи апелянта не спростовують висновки суду і на його правильність  не  впливають.

Рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального  права,   підстави  для  його  скасування  відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 202, 205 КАС України, апеляційний  суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Романівського районного суду від 19 вересня 2006 року  залишити  без  зміни.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення і з цього дня може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до  Вищого  адміністративного  суду  України.