Номер провадження № 11/785/336/13

Головуючий у першій інстанції Дорош В. В.

Доповідач Топал О. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Топал О.К.,

суддів: Бриткова С.І., Стоянової Л.О.,

за участі: засудженого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ананьївського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта неповна середня, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше неодноразово судимий,

в останнє - 09.11.2011 року Ананьївським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на один рік;

- засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_2 частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 09 листопада 2011 року і остаточно призначено 3 /три/ роки і 6 /шість/ місяців позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислюється з моменту його фактичного затримання, а саме 05 жовтня 2012 року.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою.

Гужова повозка та кінь темно-сірого кольору, які знаходились на території домоволодіння ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 - конфісковано в дохід держави (а.с. 23-25, 57).

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що 25 травня 2012 року, біля 14 годин 00 хвилин, шляхом вільного доступу, увійшов на неогороджену територію домоволодіння ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_1, де з метою крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, з сараю, розташованого на території вище вказаного домоволодіння, таємно викрав 11 листів 6 - хвильового шиферу, вартістю за один лист такого шиферу 25 гривень 00 копійок, на загальну суму 275 гривень 00 копійок.

Своїми діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 275 гривень 00 копійок.

Будучи незгодним с вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій не оскаржуючи кваліфікацію своїх дій та фактичних обставин справи, просить змінити йому міру призначеного покарання на більш м'яке та відмінити додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Доводи своєї апеляції засуджений аргументує тим, що суд першої інстанції при обрані виду і міри покарання не врахував ряд обставин пом'якшуючих його покарання.

Крім того, в апеляції ОСОБА_2 зазначає, що вироком суду конфісковано коня і повозку, внаслідок чого його сім'я фактично позбавлена єдиного джерела доходу. Вважає, що конфіскація коня і повозки незаконна, так як дане майно не належать йому та не підлягає конфіскації.

Просить суд скасувати додаткову міру покарання та пом'якшити призначене йому основне покарання.

Вирок перевіряється згідно п. 1 ст. 365 КПК України - в межах апеляції.

Винуватість засудженого в скоєні злочину при обставинах, як встановлено вироком суду, повністю доведена сукупністю доказів, детально викладених в ньому, яким суд надав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України. ОСОБА_2 не оскаржує в апеляції кваліфікацію своїх дій.

Покарання ОСОБА_2 призначено в відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням важкості скоєного злочину, особи винного та обставин справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Суд врахував знаходження на утримані в ОСОБА_2 двох неповнолітніх дітей, відшкодування збитків завданих злочином, та відсутності претензій зі сторони потерпілого.

Однак, на думку колегія суддів, суд першої інстанції вірно врахував, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий та знову вчинив аналогічний злочин. Викладене свідчить, що ОСОБА_2, відбуваючи покарання з іспитовим строком, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, що обумовило необхідність призначення ОСОБА_2 покарання в умовах ізоляції його від суспільства в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України. Підстав для призначення ОСОБА_2 більш м'якого покарання, колегія суддів не вбачає.

Не є спроможними доводи апеляції засудженого в частині того, що до нього начебто застосована додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна. Ч. 2 ст. 185 КК України взагалі не передбачає таку міру додаткового покарання, як конфіскація майна.

Повозка на резиновому ході та кінь темно-сірого кольору постановою слідчого (а.с.24) визнані знаряддям злочину, конфіскація яких здійснюється в порядку вимог ч. 1 ст. 81 КПК України. Згідно довідки, яка залучена до матеріалів справи (а.с.57) повозка на резиновому ході та кінь темно-сірого кольору на підставі погосподарської книги Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області рахуються за ОСОБА_2

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Ананьївського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2012 року, в відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України - залишити без змін.

Колегія суддів апеляційного

суду Одеської області

О.К. Топал С.І. Бритков Л.О. Стоянова