Справа № 2-751/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2008 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого - судді Островської О.П. при секретарі - Линник Л.М. ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Луганське шахтобудівельне управління" про стягнення заборгованості по заробітній платні, повного розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2008 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначила наступне. Вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 1983 року, працювала маляром 5 розряду. Наказом № 63/к від 21.09.2007 року, була звільнена за власним бажанням. При звільненні з нею не був проведений повний розрахунок та не виплачена заборгованість із заробітної платні, що виникла на момент звільнення. У зв'язку з цим вона змушена звернутися до суду із позовом. Просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платні та повний розрахунок при звільненні в сумі 1312, 12 грн., а також витрати за отримання юридичної допомоги в сумі 100 грн.

У судове засідання позивач не з'явилася, до його початку надала суду заяву, у якій підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, до його початку надав суду заяву, у якій визнав позовні вимоги, просив винести рішення без його участі.

Дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України з працівником в день звільнення повинен бути проведений повний розрахунок і йому повинні бути виплачені всі належні від підприємства суми.

Судом встановлено, що позивач працювала у трудових відносинах з відповідачем у період з 25.07.1983 року по 21.09.2007 року. За час роботи перед позивачем утворилася заборгованість по заробітній платні у розмірі 1312, 12 грн., яка при звільненні позивача та до цього часу не була йому виплачена та підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що до судових витрат відносяться витрати на правову допомогу. Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків наданні безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем були понесені витрати, пов'язані з отриманням правової допомоги, у сумі 100 грн. Зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача.

Вказані обставини підтверджуються довідками про період роботи позивача у відповідача, про розмір заборгованості із заробітної платні перед позивачем та про понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 116 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», суд, -

2

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємтсва "Луганське шахтобудівельне управління" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платні в сумі 1312 грн. 12 коп., витрати, пов'язані з отриманням правової допомоги, в сумі 100 грн., а всього - 1412 грн. 12 коп., а такод у дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати з інформативно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.