Справа № 2/359/278/13 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

Провадження № 22-ц/780/2376/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.

Категорія 26 19.04.2013

У Х В А Л А

іменем України

18 квітня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із вказаним вище позовом, який надалі доповнив і мотивував тим, що 18 травня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, і відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір з послідуючими доповненнями, згідно якого позичальник отримав кошти на придбання автомобіля в сумі 17081 доларів США терміном на 7 років із розрахунку 13 % річних. Вказував, що за умовами кредитного договору позичальник мав повертати кредит щомісячними платежами, однак не виконує цих обов'язків має прострочену заборгованість. Посилаючись на ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України та умови кредитного договору, просив стягнути з відповідача на користь банку борг за кредитом станом на 1 лютого 2013 року в розмірі 149855,55 грн., з яких 98901,79 грн. - розмір кредиту, 42332,43 грн. - відсотки, 4151,40 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 4469,43 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та судові витрати.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2013 року позов задоволено. Ухвалено стягнути із відповідача на користь банку борг за кредитним договором в розмірі 149855,55 грн. та судові витрати в розмірі 1498,55 грн.

Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову про стягнення боргу, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

- 2 -

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов ПАТ «УкрСиббанк», суд обгрунтовував свої висновки тим, що позичальник ОСОБА_2 не виконує передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів і має прострочену заборгованість, що у свою чергу відповідно до закону та умов кредитного договору (п.3.1.2) є підставою для дострокового стягнення з відповідача на користь позивача суми кредиту в повному обсязі.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

За положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що 18 травня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, і відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір з наступною додатковою угодою, згідно якого позичальник отримав в банку для придбання автомобіля кредит готівкою в розмірі 17081 доларів США терміном на 7 років із сплатою 13 % річних (а.с.4-14). Повернення кредиту згідно п.3.4.1 кредитного договору передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів за кредитом і відсотками. Згідно п.3.1.2 кредитного договору у випадку прострочення платежів банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі (а.с.6).

Також, судом встановлено, що відповідач не виконує обов'язків по поверненню кредиту, покладених на нього кредитним договором, з квітня 2009 року припинив погашення кредиту і має просторочену заборгованість понад один місяць, чим порушує права банка як кредитора (а.с.20,130).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

За таких обставин суд обгрунтовано захистив права банка і достроково стягнув із відповідача на користь позивача борг за кредитом в повному обсязі, який станом на 1 лютого 2013 року становить 149855,55 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що видача кредиту в іноземній валюті є порушенням законодавства, не грунтуються на законі.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного кнтролю».

- 3 -

Статтею ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» установлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. Тобто у разі наявності в банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Як вище вказувалося на момент видачі кредиту у доларах США АКІБ «УкрСиббанк» мав банківську ліцензію НБУ з дозволом на здійснення валютних операцій, а тому видача кредиту у валюті відповідає вимогам закону.

Посилання апелянта на те, що банк порушив умови кредитного договору, за власною ініціативою піднявши процентну ставку, необгрунтовані та спростовуються укладеним між сторонами кредитним договором, п.1.3 якого надає банку право в односторонньому порядку переглядати (піднімати чи знижувати) процентну ставку. При цьому визначена договором процедура підвищення процентної ставки не містить положень щодо необхідності прийняття позичальником пропозиції кредитора як умову зміни процентної ставки, а міститься лише обов'язок банку повідомити про це позичальника, що і було банком зроблено, а відтак дії банку є правомірними (п.28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Необгрунтовані і доводи апелянта про несправедливі умови договору щодо видачі кредиту в іноземній валюті, що потягло порушення його прав у зв'язку із зростанням курсу долара до гривні. Видача кредиту у валюті доларах США та можливі коливання курсу не є порушенням прав позичальника, поскільки у останнього існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг у 1996 році національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті. Однак, з такими умовами договору, тобто отриманням кредиту в іноземній валюті, відповідач погодився та підписав його за власним бажанням та на власний ризик, без будь-яких застережень.

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення позову не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

- 4 -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий : ___________________

Судді : ___________________ ________________