Справа №2-360/07

РІШЕННЯ

 іменем   України

04 лютого 2008 року Нижньосірогозький місцевий суд Херсонської області у складі головуючого - судді Панкєєва В.М. ,  при секретарі Ждановій Г.І.,  з участю представників позивача адвоката ОСОБА_1,  представника відповідача адвоката ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди у розмірі 2800 гривні,  моральної шкоди у розмірі 1700 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого суду Нижньосірогозького району Херсонської області з заявою до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди у розмірі 2800 гривні,  моральної шкоди у розмірі 1700 гривень,  мотивуючи свою вимогу тим,  що 21 серпня 2007 року належну їй корову за кличкою ОСОБА_5 було вигнано пастися під наглядом ОСОБА_4,  яка це робила за чергою пасти загальне стадо корів протягом трьох днів. Приблизно о 12 годині 30 хвилин дізналося,  що ОСОБА_5 здуло. Коли прибула до місця,  де перебувало стадо корів,  побачила,  що корова вже загинула. Проведеним працівниками Нижньосірогозької міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини в присутності пастуха ОСОБА_4 22 серпня 2007 року розтином трупу корови встановлено,  що причиною падежу корови стала асфіксія легень,  викликана вживанням легких бродильних кормів,  які спричинили гостру тимпанію рубця. За ветеринарною допомогою ніхто не звертався. При своєчасному зверненні до ветеринарного лікаря корову можна було врятувати. Станом на 21 серпня 2007 року корова мала відповідні ветеринарні прививки,  що підтверджує аналіз селезінки,  корова була здорова.

Вважає,  що у загибелі корови є вина пастуха ОСОБА_4 ,  яка не помітила здуття лівого боку корови,  нікому не повідомила про таке здуття,  хоча неподалік від загінки другої бригади мешкає ветлікар ОСОБА_5. Прохає стягнути повну вартість загиблої корови -2800 гривень,  та 1700 гривень завданої моральної шкоди,  70 гривень витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 прохала позовні вимоги задовольнити,  посилаючись на викладені у позовній заяві мотиви,  збільшивши вимогу про стягнення з відповідача 300 гривень понесених витрат на правову допомогу. Відстоюючи свою позицію,  позивач та її представник пояснили,  що у зв'язку з хворобою весною 2007 року вимушено передала на час до свого виздоровлення власну корову по кличці ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження синові - ОСОБА_5,  який мешкає зі своєю сім'єю окремо. Знала,  що син та невістка після початку випасу худоби виганяли ОСОБА_5 зі своїми двома коровами в громадське стадо,  де старшою була відповідач ОСОБА_4 . Була дуже прив'язана до своєї корови. Власники корів,  яких виганяли у громадське стадо,  пасли їх по встановленій черзі. Так як корова перебувала у сина,  то ОСОБА_5 доглядали,  виганяли,  доїли,  приймали у вечері після паші син та невістка ОСОБА_6. 21 серпня 2007 року близько 12 години 30 хвилин дізналася про те,  що ОСОБА_5 роздуло це стало відомо через ОСОБА_7,  яка в обідню перерву доїла в базу свою корову. Одразу ж пішла до базу,  де в обідню перерву перебували громадські корови,  ОСОБА_5 була вже мертвою. Після вчиненого 22 серпня 2007 року розтину корови завідуючим противоепізоотичним відділом Нижньосірогозької міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_8 зроблено висновок,  що причиною її падежу стала асфіксія легень,  викликана вживанням легких бродильних кормів,  які спричинили гостру тимпанію рубця. З висновку фахівця за ветеринарною допомогою ніхто не звертався,  але при своєчасному

2

зверненні до ветеринарного лікаря корову можна було врятувати. ОСОБА_4  винить у загибелі корови,  оскільки вважає,  що оскільки та за чергою повинна була пасти стадо корів 21 серпня 2007 року,  і коли в цей день найняті нею два пастухи пригнали стадо на обідню дойку,  ні пастухи,  ні вона нікому не повідомила та своєчасно не звернулися за допомогою до ветлікаря. Наполягала,  що це було основною причиною загибелі належної їй корови,  яку здуло. Позивач прохала стягнути з відповідача ОСОБА_4  завдану бездіяльністю матеріальну та моральну шкоду - повну вартість загиблої корови - 2800 гривень,  1700 гривень моральної шкоди,  300 гривень понесених витрат на правову допомогу.

Позивач ОСОБА_4  у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала у повному обсязі,  пояснивши,  що дійсно громадяни - власники корів у 2000 році добровільно згуртувалися у спілку з метою забезпечення можливості випасу приватних корів одним стадом,  вирішення виникаючих проблем з місцями випасу,  що полегшувало утримування корів в теплу пору року,  коли їх можна випасати. Весною 2007 року зібрали у стадо 61 корову. Громадське стадо корів випасали власники корів за заздалегідь складеним списком,  або ж наймали за бажанням замість себе пастухів. ОСОБА_3 не була членом спілки,  приблизно в квітні 2007 року позивач звернулася з проханням прийняти її корову у стадо на випас.  Не бачила причин для відмови,  ніяких зборів спілки не проводили,  дозволила приганяти корову і включила в загальну чергу пасти стадо. В теплу пору року на час випасу корів сформувався такий порядок - вранці стадо корів гуртували біля базу,  куди господарі самі приганяли своїх корів,  і приблизно о 07.00 год. пастухи виганяли їх на пашу. На обідню дойку корів приганяли на 12.00 годину до приміщення базу,  заганяли стадо в приміщення,  де власники доїли своїх корів,  і близько 14.00 години пастухи знову гнали стадо на пасовище. Поверталося стадо з паші о 19.00 годині,  власники в цей час самі повинні були приймати корів від пастухів,  доїли вже вдома.

Відповідач відкинула звинувачення позивача у тому,  що несвоєчасно помітила здуття лівого боку корови та не повідомила про здуття власників,  не звернулася за допомогою до ветлікаря,  вказавши на те,  що дійсно 21 серпня 2007 року була її черга пасти корів,  але вона для цього найняла двох пастухів,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  яких наймають всі власники корів,  коли не мають можливості пасти їх самі. Пастухи виконують роботу за гроші,  які платить наймач. 21 серпня 2007 року близько 07.00 пастухи зібрали стадо корів і погнали на пашу. Так як була її черга пасти,  то з чоловіком допомогли пастухам прогнати стадо до поля,  на якому випасали корів. Коли корів гнали з паші на обід,  знову з чоловіком вийшли назустріч стаду,  допомогли пастухам пригнати корів по дорозі та загнати у баз,  де тварини з загального корита напиваються води,  і господарі розпочинають дойку. 21 серпня 2007 року корови повернулися приблизно після 12.00 години,  на цей час син та невістка позивача ОСОБА_3 на дойку в баз не прийшли. Розпочала доїти своїх корів,  почула крик ОСОБА_6,  що корову ОСОБА_3 здуло. Знала,  що це небезпечна для життя корови ознака,  спільно з ОСОБА_6 кинулася на допомогу корові,  чоловік поїхав за ветлікарем ОСОБА_5,  та повідомити сина та невістку позивача про небезпечний стан корови. ОСОБА_6 вставляла палку в рот корові,  намагалася рукою проникнути через стравохід та допомогти корові,  сама ж намагалася робити масаж здутого лівого боку тварини. Корову обливали водою,  щоб зменшити її страждання,  але полегшити стан корови не вдалося,  вона здохла. Чоловік повідомив,  що вдома ветлікаря ОСОБА_5 не було. Відповідач ОСОБА_4  також пояснила,  що коли гнали корів з поля на обідню дойку,  ні пастухи,  ні вони з чоловіком не замітили ознак здуття корови ОСОБА_3,  цей процес швидкоплинно почався одразу ж після того,  як корова напилася води з корита. її чоловік Саме її чоловік ОСОБА_5  викликав представника ветмедицини ОСОБА_8,  який прибув також вже після 12 години 30 хвилин,  вже після загибелі корови,  і нічого вдіяти вже не міг. ОСОБА_4  своєї вини взагалі не вбачає,  оскільки всі корови випасалися гуртом на одному полі,  вживали одні і ті ж рослини,  але крім корови ОСОБА_3,  інші не постраждали. Вважає,  що таке могло статися лише тому,  що корову звечора і до ранку вдома не кормили,  тому вона пішла на пашу голодною,  їла всі рослини підряд,  які попадалися,  що і стало причиною послідуючого після водопою здуття тварини. ОСОБА_3. та невістка позивача корів самі не зустрічали,  з'явилися в

3

базу вже після 12 години 30 хвилин,  отримавши повідомлення про загрозливий стан корови,  прийшли до базу,  коли корова вже загинула. Пізніше через їх бездіяльність вимушена була просити свого чоловіка вивезти корову на скотомогильник,  так як залишати труп тварини в базу було неможливо.

Суд приходить до висновку,  що позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні не змогла надати суду достатніх,  допустимих,  та належних доказів наявності вини відповідача ОСОБА_4 ,  чи найнятих нею пастухів ОСОБА_4,  ОСОБА_5 у тому,  що корову позивача ОСОБА_5 21 серпня 2007 року після повернення з паші на обідню дойку здуло,  що стало причиною швидкоплинної загибелі тварини. Звинувачення позивача ОСОБА_3 відповідача ОСОБА_4  у тому,  що вона своєчасно не помітила здуття лівого боку належної їй корови Зорьки безпідставне. ОСОБА_4  вказала,  що з чоловіком допомагали пастухам гнати стадо з поля в баз,  під час гону тварин по дорозі до базу видимих ознак здуття Зорьки ні вона з чоловіком,  ні пастухи ОСОБА_4 і ОСОБА_5,  які також допитані у судовому засіданні,  не помітили. Крім цього ніхто з допитаних у судовому засіданні чисельних свідків,  які зустрічали корів у базу,  також підозрілого здуття Зорьки одразу після повернення з паші не помітили. Суд приходить до висновку,  що процес здуття активізувався безпосередньо після водопою,  тоді ж з'явилися перші ознаки здуття лівого боку корови,  першою це помітила допитана у судовому засіданні свідок та активний учасник спасіння корови ОСОБА_6,  яка криком повідомила присутніх про це і спільно з відповідачем намагалися своїми силами надати корові допомогу. Але як повідомив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 без спеціального медичного пристрою «Троектор»,  яким пробивається стінка черевної порожнини тварини для швидкого виводу накопичених газів,  інша допомога малоефективна. Крім цього на думку суду особи,  які пасуть скотину,  повинні нести відповідальність за кількість тварин у стаді та загальний стан здоров'я лише до базу,  куди тварин загоняють для напування,  дойки та відпочинку,  оскільки по заведеній традиції власники корів повинні їх зустрічати,  здійснювати догляд шляхом напування водою та доїння. Активні дії ОСОБА_6,  та відповідача ОСОБА_4  по спасінню корови підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_7,  ОСОБА_8.

Не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні звинувачення позивача ОСОБА_3 у тому,  що відповідач ОСОБА_4  своєчасно не повідомила нікому про здуття корови,  не повідомила ветлікаря. Невістка позивача ОСОБА_6 пояснила,  що про здуття корови її повідомила ОСОБА_7,  сама не змогла прийти на 12.00 годину зустрічати корів,  так як варила вдома борщ. Позивач ОСОБА_3 пояснила,  що їй стало відомо про здуття корови від племінниці ОСОБА_8,  у якої на той час перебувала в гостях,  а ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_7 . Не є виною відповідача ОСОБА_4  те,  що вона не повідомила позивача та її невістку особисто,  так як доведено свідченнями свідків,  що вона в той час спільно з ОСОБА_6 намагалися активними діями надати допомогу тварині,  полегшити її стан. До того ж позивач вдома була відсутня. Невістка ОСОБА_3 - ОСОБА_6,  яка повинна була доглядати,  доїти корову,  своєчасно на обідню дойку о 12.00 годині не з'явилася в баз,  корів не зустрічала,  хоча повинна була так діяти у відповідності з загальноприйнятим порядком.  Тому на думку суду звинувачення ОСОБА_4  у тому,  що вона не повідомила своєчасно позивача та невістку про здуття корови,  надумане. Не має під собою підґрунтя звинувачення позивача у тому,  що відповідач своєчасно не повідомила і не викликала ветлікаря,  який би міг надати кваліфіковану допомогу та зберегти тварині життя,  оскільки допитаний в якості свідка чоловік відповідача ОСОБА_5  пояснив,  що як тільки стало відомо про здуття корови ОСОБА_3 він,  використовуючи мопед,  одразу ж поїхав додому до ОСОБА_5,  який мешкає найближче,  але його вдома не було. Після цього він поїхав до сина ОСОБА_3 - ОСОБА_5,  повідомив про загрозливий стан корови,  але той ніяк на це не зреагував. Після цього поїхав до ветлікарні,  повідомив працівника лікарні ОСОБА_8 про здуття корови,  що допитаний судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив,  але надати допомогу не зміг,  так як на момент прибуття до базу корова вже загинула.

Відповідач ОСОБА_4  у судовому засіданні пояснювала,  що з 2000 року існує спілка власників великої рогатої худоби,  в якій вона виконує обов'язки голови,  вирішує питання

4

про прийняття в стадо корів нових власників,  складає список черги осіб,  які повинні здійснювати випас худоби,  але в підтвердження своїх слів не змогла надати суду затверджених та належним чином зареєстрованих в державних установах документів,  які б підтверджували законність існування спілки (протоколи зборів,  статут,  угоди),  тому зважуючи на підтверджуючі цю обставину свідчення інших власників худоби,  які були допитані в судовому засіданні,  суд визнає,  що спілка власників великої рогатої худоби фактично існує на громадських засадах і лише в теплу пору року з метою забезпечення нормальних умов випасу худоби. Враховуючи це,  суд приходить до висновку,  що ніяких договірних відносин,  якими б обумовлювалися права та обов'язки між власниками худоби,  а також стосовно розпорядку,  відповідальності осіб,  які випасають скотину,  на час загибелі корови позивача не існувало. Особи,  які самі за чергою випасали худобу,  чи наймали пастухів,  відповідали лише за кількість голів худоби,  яку прийняли для випасу та повернули до базу після випасу. В разі виникнення на пасовищі непередбачуваних обставин кожен з пастухів міг діяти в міру своєї кмітливості та наявного життєвого досвіду. Після повернення худоби з пасовища в приміщенні базу пастухи ніякої відповідальності за стан худоби не несли,  тваринами як заведено опікуються їх власники,  які повинні зустрічати своїх корів з паші. Іншого не доведено.

Зважуючи на викладене,  оцінюючи досліджені докази у їх сукупності суд приходить до висновку,  що вини відповідача ОСОБА_4  у загибелі 21 серпня 2007 року в приміщенні базу належної позивачеві ОСОБА_3 корови ОСОБА_5 не вбачається,  відповідачем ОСОБА_4  не було завдано майнової та моральної шкоди позивачеві ОСОБА_3,  оскільки позивачем у судовому засіданні не доведено винних дій чи бездіяльності відповідача відповідно до змісту  ст.   ст.  1166 -1167 ЦК України,  тому позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4  про стягнення повної вартості загиблої корови у розмірі 2800 гривень,  1700 гривень завданої загибеллю корови моральної шкоди,  300 гривень витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Керуючись  ст.   ст.  10,  11,  88,  209,  212,  214-215,  218 ЦПК України,   ст.  1166-1167,  ЦК України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення завданої майнової шкоди у розмірі 2800 гривні,  моральної шкоди у розмірі 1700 гривень,  та 300 гривень понесених витрат на правову допомогу відмовити

З повним текстом рішення суду можна ознайомитися після 15.00 години 05 лютого 2008 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження,  яка має бути подана до Нижньосірогозького районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області на рішення суду може бути подана через Нижньосірогозький районний суд Херсонської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.