4

Справа № 0908/6055/2012

Провадження № 11/779/179/2013

Категорія ч. 2 ст. 310 КК України

Головуючий у І інстанції Мигович О.М.

Суддя-доповідач Попович С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Поповича С.С.

суддів Томенчука Б.М., Вилки С.С.

з участю : секретаря Бартків В.М.

прокурора Вирсти Т.П.

засудженого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого, востаннє вироком Калуського міськрайонного суду від 13 серпня 2010 року засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до 850 гривень штрафу, громадянина України

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України з призначенням покарання:

за ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - два місяці арешту;

за ч. 2 ст. 310 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - чотири місяці арешту.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання - чотири місяці арешту.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Визначено початок строку відбування призначеного покарання.

Відповідно до ст. 81 КПК України вирішено долю речових доказів по справі.

Стягнуто з засудженого витрати за проведення експертиз.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він вчинив незаконне придбання, виготовлення, перевезення та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту, повторно особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 310 КК України, незаконний посів та вирощування наркотичного засобу, особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України.

І, зокрема, за те, що в травні місяці 2012 року підсудний придбав у м. Калуші у невстановленої слідством особи насіння рослин коноплі, які за місцем проживання в АДРЕСА_1, з метою подальшого їх вирощування, незаконно посіяв у закритому грунті в каструлях та відрах. Коли рослини коноплі проросли, доглядав їх, маючи намір виростити та використати для власного вжитку.

28 вересня 2012 року в період часу з 11-20 год. до 13-06 год. в ході проведення працівниками Калуського МВ УМВС України санкціонованого обшуку за вказаним місцем проживання ОСОБА_2 виявлено та вилучено 36 кущів рослин, які згідно висновку судово-хімічної експертизи являються нарковмістимими рослинами року Коноплі, які ОСОБА_2 незаконно посіяв та вирощував.

В травні місяці 2012 року ОСОБА_2 придбав у м. Калуші у невстановленої слідством особи насіння рослин коноплі, які за місцем свого проживання з метою подальшого їх вирощування незаконно посіяв у закритому грунті в каструлях та відрах. Коли рослини коноплі проросли, доглядав їх, маючи намір виростити та використати для власного вжитку. І з незаконно вирощених нарковмістимих рослин роду Коноплі, ОСОБА_2 особисто виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який зберігав за місцем проживання для власного вживання без мети збуту.

На початку липня 2012 року в с. Верхня Калуського р-ну ОСОБА_2 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - макову солому, яку перевіз невстановленим транспортним засобом у м. Калуш та зберігав за місцем свого проживання. Там з частини макової соломи виготовляв особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який особисто вживав. Після виготовлення наркотичного засобу опію екстракційного, сировину - макову солому та концентрат з макової соломи (опій екстракційний) залишив за місцем проживання для власних потреб без мети збуту.

28 березня 2012 року в період часу з 11-20 год. до 13-06 год. в ході проведення працівниками Калуського МВ УМВС України санкціонованого обшуку за місцем проживання засудженого в АДРЕСА_1, виявлено та вилучено особливо-небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено: макову солому, загальна кількість якої у перерахунку на суху речовину становить 587 грам, що є великим розміром; канабіс, загальна кількість якого у висушеному стані становить 35, 21 грами та концентрат з макової соломки (опій екстракційний), загальна кількість якого у висушеному стані становить 1,1 грама, які ОСОБА_2 зберігав без мети збуту.

У апеляції ОСОБА_2 просить вирок суду в частині призначення покарання змінити та призначити покарання в межах відбутого строку чи із застосуванням ст. 75 КК України чи інше більш м`яке покарання, мотивуючи свою позицію тим, що вирок вважає надто суворим, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Він свою вину визнавав повністю, щиро розкаювався у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від його дій не наступило, що він визнав, що вчинив неправильно і готовий виправитись і більше не вчиняти протиправних дій, судом не дана оцінка тим обставинам, які є в справі, що дані злочини були вчинені ним фактично внаслідок збігу тяжких обставин як особистих так і пов»язаних із станом здоров`ям, сімейних і матеріальних.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали доводи апеляції, прокурора, який просив залишити вирок без змін, а апеляцію без задоволення, провівши судове слідство в частині дослідження обставин, що можуть мати значення при призначенні покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Апеляційний суд згідно вимог ст. 365 КПК України 1960 року перевіряє вирок в межах апеляції.

Винність і кваліфікація дій засудженого ніким не оспорюється, а тому в ході апеляційного розгляду, виходячи зі змісту ст. 365 КПК України 1960 року, дане питання не перевіряється.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, п. 2, роз`яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, які щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Призначаючи засудженому покарання суд врахував, як зазначено у вироку, тяжкість вчиненого злочину, особу винного і обставини справи, пом'якшуючі обставини (повне визнання вини у вчиненому, щире каяття, сприяння у розкритті злочину), те, що він має постійне місце проживання, за ним характеризується позитивно, є інвалідом другої групи, Віл-інфікований клінічна стадія 3, також і те, що його мати інвалід третьої групи, онкохвора.

Тому і застосував ст. 69 КК України та перейшов до іншого більш м`якого покарання, не зазначеного в санкціях ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.

Даючи в сукупності оцінку тим пом'якшуючим відповідальність обставинам, що були зазначені судом, і підтверджені уже в ході апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного переконання про те, що враховуючи як тяжкість злочину так і його фактичні обставини, особу винного та інші зазначені вище обставини, йому слід призначити саме визначене судом покарання, що покарання обране правильно, з дотриманням вимог ст. 65 КК України, з врахуванням всіх пом'якшуючих відповідальність обставин і не може бути визнано надто суворим як це вважає засуджений.

Інших порушень кримінально-процесуального законодавства, що були б підставами до скасування чи зміни вироку, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2013 року щодо нього за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України - без зміни.

На ухвалу протягом трьох місяців з часу її проголошення може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І :

_______________ ________________ _______________

С.С. Попович Томенчук Б.М. С.С. Вилка