Справа №1813/5610/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Олійник Оксана Вікторівна
Номер провадження 11/788/192/13 Суддя-доповідач - Моїсеєнко Т. М.
Категорія - Грабіж
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,
суддів - Забари І. К., Рунова В. Ю.,
з участю прокурора Савостьянової Л.В.
засудженого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Охтирка, Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
1). 16 жовтня 2006 року за ст.ст.186 ч.2, 342 ч.2, 345 ч.2, 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі;
2). 22 червня 2009 року за ст.296 ч.2 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі;
3). 22 грудня 2010 року за ст.186 ч.2, 69 КК України до двох років позбавлення волі; звільнений 18 вересня 2012 року на підставі ст.81 КК України, умовно - достроково на не відбутий термін покарання 27 днів.
засуджено за ст.186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року у виді десяти днів позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді чотирьох років десяти днів позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 425 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 176,40 грн.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Охтирка, Сумської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого:
1). 21 червня 2006 року за ст.309 ч.1, 75 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі, з іспитовим строком один рік;
2).09 червня 2008 року за ст.ст. 296 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до обмеження волі строком два роки два місяці;
3).17 грудня 2010 року за ст.ст. 185 ч.2, 309 ч.2, 308 ч.2, 69, 70 КК України до двох років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 22 серпня 2012 року по відбуттю терміну покарання.
засуджено за ст.198 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі; за ст.395 КК України до шести місяців арешту.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді одного року позбавлення волі.
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів при наступних обставинах.
4 жовтня 2012 року, близько 15- ї години, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля домоволодіння АДРЕСА_3, з корисливих мотивів, наніс два удари рукою по обличчю потерпілого ОСОБА_5 завдавши йому легкі тілесні ушкодження та відкрито заволодів майном останнього на суму 235 грн. 10 коп.
4 жовтня 2012 року, близько 15- ї години, ОСОБА_4 біля домоволодіння АДРЕСА_3, достовірно знаючи, що ОСОБА_3, скоїв злочин відносно потерпілого ОСОБА_5 та заволодів його майном, а саме мобільним телефоном «НОКІА 1202», незважаючи на це, заздалегідь не обіцяючи, придбав у ОСОБА_3 даний мобільний телефон, достовірно знаючи, що він являється викраденим.
Крім того, 21 червня 2012 року постановою Ковпаківського районного суду м. Суми відносно ОСОБА_4 був встановлений адміністративний нагляд терміном один рік та встановлені певні обмеження:
- заборона виходу з будинку(квартири), обраного для проживання після 20 години до 4 години ранку наступної доби;
- заборона перебувати в ресторанах, кафе, барах міста;
- з'являтись на реєстраційну відмітку щотижня в суботу до Охтирського МВ ГУМВС України в Сумській області;
- заборона виїзду за межі пункту проживання на постійне чи тимчасове перебування без письмового дозволу керівництва органу внутрішніх справ;
З вище зазначеними обмеженнями ОСОБА_4 був ознайомлений під підпис та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від адміністративного нагляду. Проте, з 3 на 4 жовтня 2012 року самовільно, покинув місце свого проживання та перебував в барі « На бульварі» в м. Охтирка Сумської області; крім цього, в ніч з 4 на 5 жовтня 2012 року, самовільно, покинув місце свого проживання та перебував за адресою АДРЕСА_4; крім цього 5 жовтня 2012 року, самовільно, без відповідного дозволу, виїхав за межі м. Охтирка Сумської області та перебував в смт. Велика Писарівка Сумської області до ранку 6 жовтня 2012 року; крім цього, 6 жовтня 2012 року в порушення встановлених правил адміністративного нагляду в період часу з 9 год. до 12 год. не з'являвся на реєстрацію до Охтирського МВ, таким чином ОСОБА_4, умисно ухилявся від встановленого відносно нього адміністративного нагляду та передбачених у зв'язку з цим обмежень.
На вирок суду надійшли апеляції:
- прокурор Бондаренко С.В., який затвердив обвинувальний висновок апеляцію відкликав.
- засуджений ОСОБА_4 не оспорюючи фактичних обставин справи, зазначає, що злочини вчинив не умисно, покарання призначене судом є занадто суворим і не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів, крім того, вказує, що суд необґрунтовано, при призначенні покарання, зазначив як обтяжуючу обставину рецидив злочину. Просить вирок суду відносно нього змінити та пом'якшити йому покарання.
- засуджений ОСОБА_3 не оспорюючи фактичних обставин справи, вказує, що покарання призначене судом є занадто суворим і не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, зазначає, що вину визнав, співпрацював зі слідством, частково сплатив завдану злочином шкоду. Просить вирок суду відносно нього змінити та пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідь судді про обставини справи та суть поданих апеляцій, засудженого ОСОБА_3, який підтримав подану апеляцію, прокурора, який вважає вирок суду законним і обгрунтованим, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляціях колегія суддів прийшла до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, розглянутих судом у відповідності з положеннями КПК України (1960 року) і в апеляціях не оспорюються.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 про те, що скоєні ним злочини він вчиняв без умислу є необґрунтованими, так як відповідальність за дії, які визначаються кримінальним законом як злочин, може наставати як за умисні так і за необережні дії.
Проте, з матеріалів справи вбачається та при судовому розгляді в суді першої інстанції встановлено, що незважаючи на невизнання ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 ч.1 КК України, його вина в повному обсязі підтверджується наявними в матеріалах справи доказах, а не визнання вини є одним зі способів уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.
Так, відповідно до явки з повинною ОСОБА_4, він бачив, як ОСОБА_3 безпідставно вдарив незнайомого чоловіка похилого віку, а потім забрав у нього мобільний телефон, який подарував йому. ( т. 1 а.с. 14).
Із показів потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_3 скоював злочин відносно нього в присутності ОСОБА_4, який стояв поряд, в метрі від нього.
Про те, що ОСОБА_4 знаходився разом з ним, під час нанесення ударів потерпілому ОСОБА_5 і попрохав подарувати йому мобільний телефон потерпілого показав сам засуджений ОСОБА_3 під час досудового розслідування ( т.1 а.с 129 -1 31)
Засуджений ОСОБА_4 показав, що бачив, як ОСОБА_3 вдарив незнайомого чоловіка, а коли той підійшов до нього з сумкою потерпілого, то показав мобільний телефон і сказав, що забрав його у потерпілого. Він попрохав ОСОБА_3 віддати телефон потерпілого йому ( т.1 а.с. 166-167).
Тому, суд першої інстанції цілком вірно визнав, що ОСОБА_4 скоїв умисний злочин, а не визнання ним вини розцінив як обраний ним спосіб з метою ухилитися від відповідальності за скоєне.
Крім того, доводи апеляції ОСОБА_4 про помилковість визначення судом при призначенні йому покарання, як обтяжуючої обставини - рецидиву злочину є необґрунтованими та безпідставними.
Згідно зі ст. 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», згідно з ст.88 ч.1 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або знаття судимості, то вчинення саме в цей період нового умисного злочину утворює з попереднім умисним злочином їх рецидив.
Судимості у ОСОБА_4 не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.
Тобто, суд обґрунтовано та законно визнав та зазначив у вироку, як обтяжуючу покарання обставину при призначенні ОСОБА_4 покарання, рецидив злочину.
Доводи апеляцій засуджених про те, що суд не в повній мірі врахував всі пом'якшуючи обставини та призначив необґрунтовано суворе покарання є безпідставними.
Встановлено, що суд першої інстанції врахував в сукупності ґрунтовність пом'якшуючих обставин і призначив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мінімальне покарання за інкриміновані їм злочини.
Покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особи винних, з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. На думку колегії суддів призначене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів і підстав для його пом'якшення не вбачається.
Круючись ст. ст.362, 365, 366,377 КПК України (1960 року), колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2013 року, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - залишити без зміни, а апеляції засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - без задоволення.
СУДДІ:
Моїсеєнко Т. М. Забара І. К. Рунов В. Ю.