ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 березня 2013 року Справа № Д12/109(2/5)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кота О.В.,

суддів:Козир Т. П.,

Малетича М.М.,

Могил С.К.,

Панової І.Ю.

розглянувши заяву Заступника Генерального прокурора України

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 30.10.2012

у справі№ Д12/109(2/5)

за позовомПрокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: 1. Кабінету Міністрів України; 2. Фонду державного майна України; 3. Академії аграрних наук України; 4. Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова"

доПублічного акціонерного товариства "ПриватБанк"

провизнання недійсним договору застави від 02.04.1998 № 4/н та додаткової угоди від 16.06.1999 № 1

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2012 у справі № Д12/109(2/5), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2012, відмовлено у задоволенні позову прокурора Дніпропетровської області про визнання недійсними договору застави від 02.04.1998 № 4/н та додаткової угоди до нього від 16.06.1999 № 1, укладених Державним підприємством "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" та Публічним акціонерним товариством "ПриватБанк".

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012 у даній справі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2012, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 залишено без змін.

Заступник Генерального прокурора України звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.10.2012 у справі № Д12/109(2/5), у якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 10.01.2013 у справі № Д12/106(2/2) мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, зокрема положення постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 № 1370-ХІІ "Про статус Української академії аграрних наук", статей 4, 11 Закону України "Про заставу", статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 30.10.2012 у справі

№ Д12/109(2/5), про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову про визнання недійсними договору застави та додаткової угоди до нього з огляду на те, що суб'єктом, уповноваженим управляти майном позивача-4 на момент укладення спірного договору застави, була Українська академія аграрних наук, а не Фонд державного майна, яка правомірно надала дозвіл на укладення договору застави.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 10.01.2013 у справі Д12/106(2/2), на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про визнання недійсним договору застави, оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивач - 4 не мав права відчужувати самостійно майно, яке було предметом договору застави, а докази надання дозволу Президією Академії аграрних наук України на відчуження даного майна та докази того, що Президією Академії аграрних наук України делеговано право Президенту Академії аграрних наук України (яким узгоджено спірний договір) надавати згоду на укладення оспорюваного правочину - відсутні.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

У зв'язку з цим відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № Д12/109(2/5) до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Заступнику Генерального прокурора України у допуску справи

№ Д12/109(2/5) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Кот

Судді: Т.Козир

М.Малетич

С.Могил

І.Панова