22ц - 3010 /06 Головуючий у 1 інстанції :
Категорія Чуванова A.M.
Доповідач : ЛГсіцина А.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: ЛісіциноїА.І. суддів: Іванової І.П., Дмитрієвої Л.Д. при секретарі :Войтенко Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА :
Зазначеним вище рішенням позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральний збиток у сумі 500 грн., та судові витрати у розмірі 24,50 грн.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним , просить його скасувати, та ухвалити нове , яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Позивач заперечення на апеляційну скаргу, до визначеного судом строку не
подав. -
Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, які з'явились у судове засіданні, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки діями відповідача йому спричинено моральну шкоду. Але цей висновок не ґрунтується на матеріалах справи.
Згідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичний чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом було встановлено, що відповідач дійсно має у своєму господарстві собак, безпородних. Постановою від 22 квітня 2005 року (а.с. 53) на відповідача було накладено штраф за порушення Правил утримання собак у розмірі 17 грн. Після цього ніяких заходів щодо порушення Правил утримання собак, до відповідача уповноваженими органами не застосовувалося , хоча по заяві позивача було проведено обстеження подвір'я відповідача та складено акт від 2 серпня 2006 року ( а.с. 54) , яким встановлено ,що собаки утримуються у вольєрі.
Позивачем не надано доказів, які б свідчили, що саме собаки відповідача забігали у його подвір'я та злякали його та його дитину. З відповіді начальника Лутугінського РВ УМВС України в Луганський області від 7 лютого 2006 року ( а.с. 47) убачається, що перевіркою заяви ОСОБА_3 щодо нападу на неї собак, свідків або очевидців цього встановити не вдалося.
Оскільки позивач, відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України не довів у суді обставини, на які він посилався , як на підставу своїх вимог, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню і у позові слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення яким відмовити ОСОБА_2 у позові.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.