Справа № 22-9090/2006                         Головуючий у 1 інстанції Савкевич К.М.

Категорія 39                                             Доповідач Звягінцева О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2008 року                              Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С.

суддів Звягінцевої О.М. ,  Молчанова С. І.

при секретарі Стефановій І.М.  розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія" Дімитрівської геологорозвідувальної експедиції про стягнення заробітку,  середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,  компенсації частини втрати заробітної плати за порушенням строків її виплати,  відшкодування моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2  оспорює обгрунтованість рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2007 року,  яким позов задоволено частково,  просить його скасувати,  ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову щодо стягнення на користь позивача середнього харобітку в сумі 4878, 64  грн.  та відшкодування моральної шкоди за відсутністю вини відповідача у несвоєчасній виплаті заробітної плати та спричиненні моральної шкоди позивачеві.

Посилається на головну причину затримки та несвоєчасної виплати заробітної плати - несвоєчасне та неповне фінансування з Держбюджету за роботи,  що виконані Димитрівською ГРЕ за держзамовленням у 2006 p.,  а також повну відсутність фінансування у 2007 р.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3  підтримала доводи апеляційної скарги,  просила про її задоволення,  скасування рішення суду у зазначеній частині і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову,  а позивач заперечував проти доводів скарги ,  просив про її відхилення,  залишення рішення суду без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

5.09.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав,  що в період з 2.01.1979 р. до 31.05.2007р. він працював у Дімитрівській геологорозвідувальній експедиції В/о шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія" маркшейдером і звільнився з роботи за власним бажанням - за  ст.  38 КЗпП України згідно з наказом № 28/к від 31 травня 2007 р.

 2

Відповідач не сплатив йому своєчасно на час звільнення заробітну плату за грудень 2005 року, за період з червня 2006 року до жовтня 2006 р. та травень 2007 р. - на загальну суму 6936  грн.  42 коп.

Його середньоденний заробіток складає 128,17  грн. , період затримки розрахунку на час звільнення - 65 днів, тому розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 8331, 05  грн.  (128, 17  грн.  х 65 днів).

Незаконними діями адміністрації йому спричинено моральну шкоду у розмірі 2000  грн., оскільки був порушений його звичний уклад життя, через відсутність грошей він змушений був додавати зусиль для його організації.

Тому просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8331, 05  грн. , заборгованість із заробітної плати - 6936, 42  грн.  та 2000  грн.  - у відшкодування моральної шкоди.

У своїй письмовій заяві від 18.10.2007р. позивач просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати (а.с. 31).

В суді позивач уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату 6446  грн.  58 коп., тому що йому до розгляду справи по суті було частково виплачено нараховану заробітну плату.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2007 року стягнуто з „Укрвуглегеологія" м. Донецька на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 3994  грн.  49 коп., компенсацію частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 529  грн.  40 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 4878, 64  грн. , у відшкодування моральної шкоди - 500  грн.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду-змінити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Апеляційний суд не може визнати спроможними доводи скарги щодо незаконності стягнення судом на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку та суми у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір

3 

підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів про те, що відсутня його вина у порушенні строків розрахунку з позивачем при звільненні.

Більше того, вказані доводи спростовуються наданими суду матеріалами.

Зокрема, із Статуту підприємства вбачається, що, незважаючи на державну форму власності, воно є госпрозрахунковим, оскільки виконує роботи не тільки за держзамовленням, але і за господарськими договорами, на укладення яких має право відповідно до Статуту.

З пояснень позивача вбачається, що в період з січня 2005 року і до часу звільнення- 31 травня 2007 року він працював виключно за господарськими договорами з шахтами „Красноармійська Західна", „ імені А.Г.Стаханова" та виконував роботу з проведення геологічних досліджень.

Крім того, виконував також роботу з ведення секретної документації і, незважаючи на те, що відповідач порушував трудове законодавство і не сплачував йому заробітну плату, він був позбавлений можливості звільнитися за власним бажанням за переходом на пенсію, оскільки у нього ніхто не приймав секретні матеріали. Вказані матеріали він зміг здати тільки 31.05.2007 року.

І керівник йому обіцяв, що, зважаючи на вказані обставини, йому при звільненні будуть сплачені всі суми заборгованості із заробітної плати та одноразової допомоги, але знов його обманули, оскільки ні при звільненні, ні після того цієї заборгованості він не отримав і був змушений звертатися до суду, хоча має похилий вік і дуже поганий стан здоров'я.

Вказані пояснення позивача не спростовано відповідачем і суду не надано доказів про те, що, як стверджує представник відповідача, в період, коли створилась заборгованість із заробітної плати, ОСОБА_1 працював за держзамовленням і внаслідок неотримання коштів з держбюджету підприємство не мало можливості з ним розрахуватися.

Не надано суду доказів і про те, що за тими господарськими договорами з шахтами „Красноармійська Західна", „імені А.Г.Стаханова", за якими працював позивач, вказані підприємства не розрахувались, і відповідач вживав належні заходи для того, щоб отримати вказаний розрахунок і розрахуватися з працівниками, що виконували роботи за договором.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції законно та обгрунтовано дійшов висновку про наявність вини відповідача у несвоєчасній сплаті заробітної плати Хруцькому Р.В. при звільненні і задовольнив частково позов про відшкодування моральної шкоди.

Спричинення моральної шкоди порушенням прав позивача відповідачем всупереч доводам скарги є очевидним, оскільки позивач - людина похилого віку, з поганим станом здоров'я змушений був тривалий час працювати, не отримуючи за це заробітної плати, що змушувало його додавати зусиль для організації свого життя і спричиняло йому моральні страждання.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів, або невідповідності висновків суду обставинам справи, або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для скасування судового рішення немає.

 4

З позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що ним заявлено позов про стягнення заборгованості із заробітної плати у сумі 6936, 42  грн. (а.с. 2-4).

Із довідок Дімитрівської ГРЕ від 16.08.2007 року та від 17.10.2007 року вбачається, що вказана заборгованість складається із сум заробітної плати за грудень 2005 року, за період з червня 2006 року до жовтня 2006 року, за травень 2007 року, що була нарахованою, але не була сплаченою, а також з нарахованої на час звільнення - у травні 2007 року, але не сплаченої суми одноразової допомоги за виходом на пенсію у розмірі 2884, 81  грн.  (а.с. 7, 30).

Незважаючи на вказані надані відповідачем відомості, суд першої інстанції помилково, визначаючи розмір заборгованості, виключив вказану суму одноразової допомоги, хоча і не зазначив у рішенні, що відмовляє в задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне виправити вказаний недолік і стягнути на користь позивача заборгованість з вказаної суми одноразової допомоги.

Суд першої інстанції у резолютивній частині рішення не зазначив повної назви відповідача - Виробниче об'єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія", яку слід зазначити.

Оскільки судом першої інстанції не було стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 94, 03  грн.  та 30  грн.  - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, вказані судові витрати підлягають стягненню з нього.

Окрім того, у зв'язку зі стягненням на користь позивача і суми одноразової допомоги за виходом на пенсію у розмірі 2884, 81  грн. , з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір на загальну суму 122  грн.  87 коп. Керуючись ст. 218, п.3 ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

апеляційну скаргу представника Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія" за довіреністю ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2007 року змінити.

Стягнути з Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія" на користь ОСОБА_1 2884, 81  грн.  одноразової допомоги за виходом на пенсію, 122  грн.  87 коп. - судового збору на користь держави та 30  грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом першої інстанції за наступними банківськими реквізитами: розрахунковий рахунок 31219259700001, отримувач - Державний бюджет, ЕДРПОУ - 34686537, МФО - 834016, Банк - ГУ ДКУ у Донецькій області.

Це ж рішення в іншій частині залишити без зміни, зазначивши у його резолютивній частині повну назву відповідача - Виробниче об'єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія".

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути

оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним

законної сили.