Справа № 22-161               Головуючий у 1 інстанції Жаботинська С. В.

Категорія 36                                             Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2008 року                           Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г.

при секретарі: Степаненко В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 2 листопада 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання , -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 2 листопада 2007 року, яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її навчання в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 11 вересня 2007 року до закінчення навчання в Донецькому інституті туристичного бізнесу, але не більше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права і, зокрема на те, що у судовому засіданні позивачкою не доказана потреба у матеріальній допомозі; позивачем не надано, а судом не досліджено обставина, чому саме позивачка потребує допомогу; розглядаючи юридичний факт можливості надання відповідачем матеріальної допомоги, суд не врахував, що він має у своїй сім'ї хвору дружину, непрацездатних батьків, один з яких є інвалідом другої групи; судом не досліджений факт можливості надання матеріальної допомоги матір'ю його дочки.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач і його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Позивачка у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним і обгрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є дочкою відповідача, проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 яка не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості.

ОСОБА_2 є студенткою денної форми навчання Донецького інституту туристичного бізнесу і згідно договору сума сплати за навчання становить 350  грн.  щомісяця.

Відповідач працює у ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод", отримує регулярно заробітну плату, середньомісячний розмір якої становить 1396  грн.  11 коп.

2

Судом також встановлено, що відповідач нікому аліменти не сплачує, перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, яка хворіє, що у неї є двоє повнолітніх дітей, що відповідач має батьків похилого віку, які отримують пенсію, хворіють, а також те, що у його батьків є дочка, яка також повинна підтримувати їх матеріально, а також те, що позивачка перебуває на обліку у лікаря окуліста.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд виходив з того, що з урахуванням матеріального становища відповідача, а також стану здоров'я позивачки та її матеріального становища, відповідач може і зобов'язаний утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

Зазначені висновки є правильними.

Відповідно до ст. 199 ч.1 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 200 ч.ч.1, 2 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і /або/ у частці від заробітку /доходу/ платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/6 частини його заробітку, суд правильно виходив з того, що повнолітня ОСОБА_2, навчаючись на денній формі навчання на платній основі потребує матеріальної допомоги, оскільки не має можливості мати самостійний дохід, крім того знаходиться на обліку у лікаря-окуліста, проживає з матір'ю, яка не працює; відповідач має постійний дохід і не має утриманців, хоча перебуває у шлюбі з іншою жінкою, яка хворіє, оскільки при цьому вона сама працює і має самостійний дохід і крім того має двох повнолітніх дітей, які зобов'язані надавати їй допомогу; батьки відповідача отримують пенсію і аліменти на їх утримання відповідач не сплачує.

Визначаючи розмір аліментів, суд правильно виходив з положень ст. 200 ч.2 СК України і врахував, що мати ОСОБА_2 надає дочці матеріальну допомогу, оскільки з нею проживає, здійснює оплату навчання дочки, а у жінки відповідача є повнолітні діти, у батьків відповідача крім нього є дочка.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доводам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що у зв'язку з навчанням ОСОБА_2 потребує матеріальної допомоги, а відповідач ОСОБА_1 може надавати матеріальну допомогу саме в розмірі 1/6 частини заробітку. Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а саме ст. ст. 182, 199, 200 СК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

3

Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 2 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.