УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
30 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Шпоньки В.П. суддів Джаваги Г.М., Жечевої Н.О. за участю прокурора Шелудько З.Л. потерпілого ОСОБА_1. засудженої ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_1. та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 29 серпня 2006 року
ВСТАНОВИВ
Цим вироком, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, не працюючої раніше на судиму,
засуджено за частиною 2 статті 121 КК України із застосуванням статті 69 КК України , на 5 років позбавлення волі,
за частиною 1 статті 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, засудженій визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років.
На підставі статті 75 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк їй встановлено тривалістю З роки.
На підставі статті 76 КК України на засуджену ОСОБА_2. покладені обов'язки, передбачені:
пунктом 2 цієї статті, а саме - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
пунктом 3 цієї статті, а саме - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
пунктом 4 цієї статті, а саме періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Питання про речові докази вирішені.
№ 1-141/06 головуючій у 1 інст. - суддя Воробйов А.В.
№ 11- 1788/2006 доповідач в апеляційній інстанції- суддя Ціпонька В.П.
Із засудженої стягнуто: на користь НДЕКЦ УМВС України в Запорізькій області судові витрати 78,52 гривен та 19,07 гривен.
Згідно з вироком, 19 серпня 2005 року приблизно о 22-30 годин, ОСОБА_2., на пішохідній доріжці біля магазину чоловічого одягу «Арбер», по пр. Леніна, 156 в м. Запоріжжі, в ході сварки, що виникла на підставі особистих неприязнених відносин з ОСОБА_3, нанесла останньому один удар складним ножем в область живота, заподіявши при цьому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, що знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, що настала у потерпілого.
Крім цього, в кінці травня 2005 року придбала, носила та зберігала в своєму помешканні бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
В апеляції на судове рішення:
потерпілий ОСОБА_1. вважає, що вирок в частині призначеного покарання, за злочин передбачений частиною 2 статтею 121 КК України, підлягає скасуванню, оскільки було незаконно застосовано статтю 69 КК України, а тому покарання є надто м'яким та не відповідає особистості засудженій ОСОБА_2., тяжкості злочину. Стверджує також про те, що, засуджена під час вчинення злочину знаходилась в стані алкогольного сп'яніння;
прокурор вважає, що призначене вироком покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особистості засудженій ОСОБА_2., у зв'язку з чим просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо суті вироку, основні доводи апеляцій і заперечень інших учасників процесу: потерпілий та прокурор підтримали доводи апеляцій, засуджена стверджувала про те, що фактично була позбавлена захисту в суді першої інстанції. Сама ж вона не в змозі захистити свої інтереси.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд задовольняє частково апеляції потерпілої ОСОБА_1. та прокурора.
Відповідно до статті 367 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону. Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, згідно статті 370 КПК України, є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.
з
Судом першої інстанції на прохання підсудної ОСОБА_2 було винесено постанову про призначення їй захисника через колегію адвокатів. В судових засіданнях спочатку приймала участь адвокат ОСОБА_4., потім -адвокат ОСОБА_5. В порушення вимог частини 5 статті 44 КПК України, в матеріалах справи відсутні постанови суду про допуск зазначених адвокатів до участі в справі у якості захисників.
Крім того, вказані адвокати під час розгляду справи до суду майже не з'являлись, про що свідчать протоколи судових засідань /а.с. 195, 208,"-225/, у зв'язку з чим справа неодноразово переносилась, а також захисником підсудної не було вжити жодних дій, які б свідчили про їх участь у дослідженні доказів.
Так, про наявність у підсудної захисника свідчить лише участь останнього в дебатах, де адвокат просила призначити ОСОБА_2 покарання менш суворе як просить прокурор, /а.с. 238/.
Крім того, всупереч положенням пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини» N 1 від 01.04.1994, призначаючи покарання суд не в повній мірі врахував та дослідив дані, які характеризують особу винної і потерпілого, який помер від її дій.
Враховуючи викладене та те, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону щодо забезпечення прав підсудної на захист, апеляційний суд вважає можливим скасувати вирок і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд у іншому складі
суду.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно повно та всебічно дослідити докази, що знаходяться у справі, перевірити твердження підсудної чи мало місце перевищення меж необхідної оборони, забезпечивши право на захист підсудної, - постановити законний та обґрунтований вирок.
Керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
апеляції потерпілого ОСОБА_1. та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок задовольнити частково.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2006 року - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суду.
Головуючий судді