Справа № 261/2056/13-ц

Провадження № 2/261/923/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 17 квітня 2013 р.

Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючий - суддя Висоцька Г.В., при секретарі Крутась Я.С., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Крикунова І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Трудівське» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

29.03.2013 року позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач в період часу з 27.08.2009 року по теперішній час працює прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею. У зв'язку з отриманням професійного захворювання на вказаному підприємстві 31.10.2012р. позивачеві було первинно встановлено 45% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності. Після отриманого захворювання позивач не може продовжувати працювати під землею, відчуває постійний фізичний біль, потребує на санаторно-курортне лікування, проходження курсів реабілітації у лікарняних закладах. Позивач постійно відчуває негативні почуття через необхідність докладання додаткових зусиль для підтримання звичайного способу життя, відчуває моральні страждання через те, що позбавлений можливості займатися фізичною працею, допомагати родині по господарству та ін. Просив стягнути на його користь у відшкодування моральної шкоди 45 000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи це тим. що позивач лише незначний час працював на підприємстві - відповідача, відшкодування школи повинно бути пропорційним.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги суд виходить з наступного:

З копії трудової книжки (а.с. 4-9) вбачається, що позивач ОСОБА_1 в період часу з 27.08.2009 р. по теперішній час працює прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Трудівське» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 22.10.2012р. професійне захворювання виникло в результаті дії локальної вібрації в умовах несприятливого мікроклімату підземних гірничих виробок через відсутність (невикористання) індивідуального захисту та недосконалості технології, механізмів, робочого інструменту (а. с. 10).

Згідно медичного висновку ОСОБА_1 встановлений діагноз: вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок зі стійкими нейродистрофічними порушеннями у кістках рук (а. с. 12).

За довідкою МСЕК (а. с. 11) при огляді 31.10.2012 року ОСОБА_1 вперше у зв'язку з зазначеним професійним захворюванням встановлено 45% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності.

Згідно ч. 4 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

За ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов'язаний створити на правових актів.

В порушення вимог ч. 4 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону праці" відповідач, як роботодавець, не забезпечив позивачеві належні, безпечні і здорові умови праці, що спричинило виникнення у останнього професійних захворювань.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Наявність у позивача професійних захворювань, які потягли стійку втрату половини професійної працездатності, безсумнівно викликає втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, що свідчить про перенесені позивачем моральні страждання.

Як зазначено у п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року, суд вирішуючи питання про відповідність Конституції Україні положень Закону України № 717-V від 23 липня 2007 року, яким скасоване право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, дійшов висновку, що право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки професійні захворювання та стійка втрата професійної працездатності, як і спричинені ними моральні страждання позивача, знаходяться в прямому причинному зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, вищевикладені обставини, згідно положень ст. 237-1 КЗпП України, є достатньою підставою для підтвердження наявності у позивача права на відшкодування йому моральної шкоди, завданої стійкою втратою працездатності на 45%, та обов'язку відповідача здійснити таке відшкодування.

Суд враховує рекомендації п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року № 4, згідно якої розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин; зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, з урахуванням глибини, інтенсивності, характеру, обсягу, тривалості перенесених позивачем моральних страждань, істотності вимушених змін в організації життя позивача; неможливості відновлення порушеного стану позивача; основоположних засад розумності, виваженості, справедливості суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір грошового відшкодування моральної шкоди в розмірі 45 000 грн. є надмірним, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З відповідача, згідно ст. 88 ЦПК України, до доходу держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Таким чином, враховуючи, що відокремлений підрозділ не є юридично особою, моральна шкода підлягає стягненню виключно з юридичної особи ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

Керуючись ч. 4 ст. 43 Конституції України, ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону праці", рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» відокремленого підрозділу «Шахтоуправління Трудівське» про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 14 000 (чотирнадцять тисяч грн.) 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в дохід держави судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Г. В. Висоцька