АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 4840 / 2006 Головуючий в 1 інстанції - Лашко A.M.
Категорія -42 Доповідач - Кузнецов В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Калиновського А.Б.
суддів - Кіктенко Л.М., Кузнецова В.О.
при секретарі - Горобець КВ.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Великомихайлівської сільської ради на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дібрівське" Покровського району, Великомихайлівської сільської ради Покровського району, Покровської райдержадміністрації у Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди в зв'язку з невиконанням рішення суду, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2005 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів і просила стягнути на її користь матеріальну шкоду у розмірі 1674,82 грн. та моральну шкоду - 10000 грн., в зв'язку з тим, що відповідачі не виконали рішення Покровського райсуду від 27.05.2003 року, яким визнано за нею право на земельну частку ( пай) в КСП " Росія " Покровського району в порядку успадкування за законом у розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарів.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2006року позов було задоволено, з Великомихайлівської сільської ради Покровського району на користь позивачки були стягнуті зазначені суми .
В апеляційній скарзі відповідач Великомихайлівська сільська рада Покровського району ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати, постановивши нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі п.3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Встановлено судом першої інстанції і це відповідає дійсності, що рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2003 року за позивачкою було визнано право на земельну частку ( пай ) в КСП " Росія " Покровського району Дніпропетровської області у розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарів, вартістю 55827,32 грн, в порядку успадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. ( а.с. 4 ). Вказаним рішенням суду відповідачі не були зобов'язані на здійснення будь яких дій направлених на оформлення і реєстрацію права власності позивачки на земельну частку ( пай ). Рішення суду в примусовому порядку не виконувалося.
Рішенням десятої сесії 24-го скликання Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області від 12.08.2003 року за № 165 не погоджено виділення громадянам , в тому числі і позивачці , земельних часток ( паїв ) в зв'язку з відсутністю на території колишнього КСП " Росія " земель сільськогосподарського призначення. ( а.с. 5 ).
31 серпня 2004 року позивачка отримала сертифікат на право на земельну частку ( пай ) розміром 5,09 умовних кадастрових гектарів вартістю 22648 грн. (а.с. 7 ).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не отримала орендну плату за два роки у сумі 1674,82 грн. з моменту вступу рішення від від 27 травня 2003 року в законну силу , а це в свою чергу привело до моральних переживань , не посилаючись на норми матеріального права. Однак з такими висновками суду погодитися не можна.
Приймаючи рішення суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спірні правовідносини регулюються насамперед діючим ЗК України.
Згідно ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності ця право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі ( на місцевості ), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Позивачка не отримувала державний акт який би посвідчував її право власності на земельну ділянку, земельна ділянка їй в натурі не виділялася з встановленням її меж, тобто вона не набувала права власності або права постійного користування на земельну ділянку, а тому не має права на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді нестриманої суми орендної плати.
Відповідно до роз'яснень , які містяться у п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду від 31 березня 1995 року № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " суду необхідно в кожній справі з' ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Діючим ЗК України не передбачено право на відшкодування моральної шкоди. Не має права позивачка і на відшкодування моральної шкоди в порядку Закону України " Про виконавче провадження " оскільки рішення суду від 27 травня 2003 року не виконувалося в примусовому порядку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно скасувати, постановивши нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст.303,307,309,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Великомихайлівської сільської ради Покровського району
Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2006 року скасувати.
Відмовиш ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з цього часу.