АЕРВЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-10918/2006 Головуючий в першій
Категорія №21(2) інстанції-Шишак О.В.
Доповідач - Барильська А.П,
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 02 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Барильської А.П.,
судців- ЛяховськоїІ.Є., Братіщевої Л.А.
при секретарі - Чубіній А.В.
за участю - представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Ячник Анжели Миколаївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та. професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 листопада 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м, Криврму Розі про відшкодування шкоди,
В С Т А. Н О В И Л А :
ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ( надалі- ВАТ "КЗРК"), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м, Кривому Розі ( надалі- Фонд соціального страхування) про відшкодування шкоди.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути на його користь з ВАТ "КЗРК" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01,04.1995р. по 01.04.2001р. у розмірі 16584 грн. 77 коп., а також заборгованість по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування в розмірі 24578 грн. 97 коп,, компенсаційні виплати- 4541,07 грн. Крім того, просив суд стягнути на його користь з ВАТ «КЗРК» компенсацію втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 9505 грн. 16 коп.; стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.10.2005 року в сумі 860 грн. 08 коп.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 листопада 2005 року позов задоволено частково, на користь ОСОБА_2. з ВАТ «КЗРК» стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в розмірі 16584 грн. 77 коп., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди в сумі 9505,16 грн.
Рішення в частині стягнення , суми щомісячного платежу допущено до негайного виконання.
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто на користь позивача заборгованість по щомісячних страхових виплатах в розмірі 24578 грн. 97 коп. і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.10.2005 року в сумі по 860 грн.08 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,5 з 1.01.1996 року, 1.25 з 01.06.1997 року необгрунтовані; суд не взяв до уваги, що при застосуванні вказаного коефіцієнту підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві ВАТ "КЗРК" відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці. Суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи.
В апеляційній скарзі ВАТ "КЗРК" ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову , оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права; суд не дослідив питання фактичного підвищення тарифних ставок і окладів за період з 01.07.1994р. по 01.05.2000 p., при розгляді справи необхідно було керуватися галузевими угодами 1995-2000 р. у відповідності до вимог ст. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди». Позивачу був правильно визначений середній заробіток для нарахування сум відшкодування шкоди на підставі п.22 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 «ід 23,06.1993 року, висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2.5 з 1.0-1,1996 року, 1.25 з 01,06.1997 року, необгрунтовані; суд не взяв до уваги що при застосуванні вказаних коефіцієнтів підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці; необгрунтовано стягнув компенсацію втрати частини щомісячних виплат у відшкодування шкоди здоров'ю, оскільки вони не с елементами заробітної платні. Суд безпідставно стягнув компенсаційні виплати, стягнув суму заборгованості за весь період, не врахував строк позовної давності.
Представник ВАТ "КЗРК" підтримала апеляційну скаргу і згодна з апеляційною скаргою Фонду соціального страхування і просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, оскільки воно не відповідає вимогам матеріального" і процесуального права.
Представник позивача заперечував: проти апеляційних скарг, вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і просив апеляційні скарги відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, шо позивач працював з 1976р. по 1991 р. на ш. Октябрьська ВАТ «КЗРК» підземним бурильником в шкідливих умовах праці, в результаті було заподіяно -шкоду його здоров*ю.
При огляді МСЕК в 1995 році позивачу було встановлено 25 % втрати професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням, з травня 2004 року-60% втрати професійної працездатності безстроково.
Наказом № НОМЕР_1. позивачу призначені суми відшкодування шкоди в розмірі 193 000 крб., виходячи із середнього заробітку 9 209 971 крб., починаючи з 12 .04.1995року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивачу не були застосовані всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок ( посадових окладів), у зв"язку з чим йому був занижений розмір відшкодування втраченого заробітку, у зв"язку з чим виникла заборгованість.
Проте, з даним висновком Погодитися не можна, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1п.5 ст. 311 ЦПК України,( в редакції 2003 року), рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додатково рішення судом першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до ВАТ "КЗРК" і Фонду соціального страхування, і просив суд стягнути з ВАТ "КЗРК" на його користь заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.04.1995р. по 01,04.2001р, у розмірі 16584 грн. 77 коп., а також заборгованість по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування в розмірі 24578 грн. 97 коп., компенсаційні виплати - 4541,07 грн. Крім того, просив суд стягнути на його користь з ВАТ «КЗРК» компенсацію втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 9505 грн. 16 коп.; стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.10.2005 року в сумі 860 грн. 08 коп.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення компенсаційних виплат з Фонду соціального страхування не підлягають задоволенню, однак свої висновки суд не обгрунтував, не навів доводів щодо підстав такої відмови, у зв'язку з чим фактично розглянув не всі позовні вимоги в порушення положення ст. 311 ч.І п.5 ЦПК України і рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо його обгрунтованості.
Крім того, з 01.07.1993 року по 11.07.2001 року, тобто під час виникнення спірних правовідносин діяли «Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або у уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов;'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року, які є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини по відшкодуванню власником підприємств, установ і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я.
Відповідно до абзацу 6 пункту 28 «Правил...» перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Суд цих положень також не врахував, не витребував від відповідача відомості про розмір середнього заробітку по професії позивача на кожний момент підвищення
тарифних ставок і не провів і порівняння розміру нарахованого відшкодування і
встановлених обмежень. і
справи на новий розгляд.
1, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не розглянуті всі позовні вимоги, ухвалене рішення
підлягає скасуванню з направленням Керуючись ст. ст. 303, 307, 31
УХВАЛИЛА
скарги
Апеляційні
дкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», відділенця виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 листопада 2005 року-скасувати. Справу направити на но-вий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: