_________ АПШІЯЩЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ____________________
Справа 22ц-11490/2006 Головуючий в 1 інстанції Вікторович Н.Ю.
Категорія 38(1) Доповідач Барильська А.П.
УХВАЛА Іменем України
2006 року листопада 02 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді Барильської А.П.
суддів Ляховської І.Є., Братіщевої Л.А.
при секретарі Чубіній А.В.
за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника
ОСОБА_2, представника відкритого акціонерного товариства
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Куршиної Наталії Віталіївни,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Інгулецького
районного суду м. Кривого Рогу від 01 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-.
збагачувальний комбінат" про визнання недійсним розпорядження про покарання та
відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсним розпорядження про покарання та відшкодування моральної шкоди, і просив суд поновити йому пропущений строк позовної давності, визнати недійсним розпорядження начальника РЗФ-2 відкритого а.кціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" № НОМЕР_1 про зниження до 50% заохочувального фонду Капітонову О.О. за порушення трудового розпорядку і відсутність на робочому місці як незаконне. Визнати недійсним рішення КТС НОМЕР_2 та стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000грн,.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 01 березня 2006 року в позові ОСОБА_1 до ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсним розпорядження про показання та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог, у зв'язку з порушенням судом норм процесуального і матеріального права. Суд в порушення вимог ст. 197 ЦПК України не вів фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу; Суд не врахував вимоги ст. 135-2 КЗпП України; суд не взяв до уваги, що відповідно до ст. 133 ч.2 КЗпП України відповідачем була допущена помилка при застосуванні до позивача показання; крім того, суд не врахував, що відповідно до п.2 ст, 252 КЗпП України необхідна була згода профспілкової організації на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; безпідставно не стягнув на
користь позивача моральну шкоду в порушення вимог ст. 12 Закону України "Про охорону праці". Суд також не врахував, що позивач знаходився на тому робочому місці, яке йому визначив його керівник.
ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2. ( кожен окремо) підтримали апеляційну скаргу і просили скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, у зв'язку з порушенням судом норм процесуального і матеріального права.
Представник відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Куртина Н.В. заперечувала проти апеляційної скарги, вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду- залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно розпорядження № НОМЕР_3 позивач працює ІНФОРМАЦІЯ_1 на рудо-збагачувальній фабриці №2 відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Відповідно до розпорядження № НОМЕР_1 за порушення трудового розпорядку, відсутність на робочому місці 11 лютого 2004 року позивачу знижений заохочувальний фонд за лютий 2004 року до 50%. Рішенням комісії по трудовим спорам відповідача від 22 березня 2004 року, викладеним в протоколі НОМЕР_4, заява позивача про незгоду з розпорядженням по РОФ-2 за № НОМЕР_1відхилена, як необгрунтована, і вказане розпорядження залишено в силі.
Факт порушення трудового розпорядку, відсутність на робочому місці 11 лютого 2004 року позивача, підтверджується поясненнями сторін, свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., "допитаних в суді першої інстанції та письмовими матеріалами справи.
За таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, приймаючих участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і дав їм правильну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що суд в порушення вимог ст. 197 ЦПК України не вів фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу є безпідставними, оскільки, відповідно до п. 2-1 розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" до ЦПК України , до 01 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання. Позивач ОСОБА_1. не заявляв в суді першої інстанції вимоги про фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що підтвердив в засіданні колегії суддів.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі в тій частині, що суд не врахував, що відповідно до п.2 ст. 252 КЗпП України необхідна була згода профспілкової організації на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, є безпідставними, оскільки зниження заохочувального фонду за лютий 2004 року до 50% не є заходом дисциплінарного стягнення відповідно до ст. 147 КЗпП України. Доводи про те, що суд не
врахував вимоги ст. 135-2 КЗпП України; не взяв до уваги, що відповідно до ст. 133 ч.2 КЗпП України відповідачем була допущена помилка при застосуванні до позивача показання; крім того, безпідставно не стягнув на користь позивача моральну шкоду в порушення вимог ст. 12 Закону України "Про охорону праці"; не врахував, що позивач знаходився на тому робочому місці, яке йому визначив його керівник, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не є підставою для скасування законного і обгрунтованого рішення суду.
За таких обставин, коллегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, у зв"язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 01 березня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з
дня набрання нею законної сили.