Справа № 8-1018/5/12 Головуючий у І інстанції Кулініченко Г.В.

Провадження № 22-ц/780/1414/13 Доповідач у 2 інстанції Оношко Г.М.

Категорія 26 01.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Олійника В.І..,

суддів Матвієнко Ю.О. , Оношко Г.М.,

при секретарі Власенко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 лютого 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства«Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2010 року позивач звернувся до відповідачки з названим позовом. У позові зазначав, що 13 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №28808С117, відповідно до якого позивач надав Позичальнику кредит в сумі 1 039 900, 00 доларів США.В цей же день 13 червня 2008 року сторони для забезпечення виконання вказаного кредитного договору уклали іпотечний договір, предметом якого були три земельні ділянки по вулиці Лісовій в с. Романків Обухівського району Київської області.

Відповідачка недобросовісно виконувала умови кредитного договору , внаслідок чого станом на 08.09. 2010 року виникла заборгованість за кредитним договором на загальну суму 997 315, 82 доларів США.

21.10 2010 року позивач направив відповідачці письмову вимогу про усунення порушень виконання умов договору шляхом погашення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк з дня отримання вказаної вимоги та її було попереджено , що у разі залишення вимоги без задоволення позивач ставитиме питання про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначена вимога була отримана відповідачкою особисто 22.01.2010 року.

Заборгованість за кредитним договором Позичальником погашена не була, тому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором станом на 08.09. 2010 року в сумі 997 315,82 доларів США, що еквівалентно 7 886 972, 97 грн., та 663 868 грн., згідно з наданим розрахунком , звернути стягнення на предмети іпотеки -три земельні ділянки загальною площею 0, 7500 га та стягнути витрати у справі.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2011 року, залишеного без змін Ухвалою апеляційного суду Київської області, були частково задоволені позовні вимоги Публічно акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» а саме в рахунок погашення заборгованості було звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Відповідачка звернулася з заявою про перегляд вказаного рішення у зв»язку з нововиявленими обставинами. Як на нововиявлені обставини посилалася на те, що земельні ділянки, які є предметом іпотеки , та земельні ділянки, що належать відповідачці на праві власності відповідно до Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки , мають різні кадастрові номери; зазначені в державних актах земельні ділянки не були предметом іпотеки, на них не накладалася заборона відчуження, вони не передавалися позивачу як Іпотекодержателю на зберігання, на них не може бути звернено стягнення; земельні ділянки з зазначеними в судовому рішенні кадастровими номерами мають більшу площу, ніж земельні ділянки згідно з державними актами на право приватної власності на землю на ім»я відповідачки. Крім того , вказує, що в процесі виконання рішення між сторонами було досягнуто попередньої домовленості щодо укладення прямих договорів купівлі-продажу за погодженою ними ціною та про порядок сплати залишку заборгованості .

Зазачає, що вказані обставини існували на час ухвалення рішення, не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, є істотними для справи, тому просила переглянути рішення Обухівського районного суду від 17.02. 2011 року у зв»язку з нововиявленими обставинами та ухвалити у справі нове рішення.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 лютого 2012 року заяву ОСОБА_2задоволено .

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2011 року скасовано у зв»язку з нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення яким постановлено позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 червня 2008 року в розмірі 1037468 доларів США 99 центів, що еквівалентно 8241134 грн. 92 коп., та пені в розмірі 663868 грн. 84 коп., звернути стягнення окремо на кожну земельну ділянку, яка є предметом іпотеки, а саме: земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1, (кадастровий номер 3223186803:04:004:0012), земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1, (кадастровий номер 3223186803:04:004:0013), земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1, (кадастровий номер 3223186803:04:004:0014), які належать ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на землю;визначити способом реалізації предмета іпотеки (вказаних земельних ділянок-кожної окремо) прилюдні торги.; встановити початкову ціну реалізації предмета іпотеки (вказаних земельних ділянок-кожної окремо) відповідно до дійсної ринкової вартості в розмірі 2600000 грн., загальною вартістю 7800000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати в розмірі 1828 грн. 50 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити .

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права;невідповідності висновків суду обставинам справи; неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд рішення Обухівського районного суду від 17.02.2011 року у зв»язку з нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що 13 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №28808С117, відповідно до якого позивач надав Позичальнику кредит в сумі 1 039 900, 00 доларів США.В цей же день 13 червня 2008 року сторони для забезпечення виконання вказаного кредитного договору уклали іпотечний договір, предметом якого були три земельні ділянки в с. Романків Обухівського району Київської області по вулиці Лісовій.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином. Відповідач зобов'язань за кредитним договором не виконував , внаслідок чого станом на 17 лютого 2011 року утворилася заборгованість в розмірі 1037468 доларів США 99 центів, що еквівалентно 8241134 грн. 92 коп., та пені в розмірі 663868 грн. 84 коп. , всього 8 905003,76 грн.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

21.10 2010 позивач направив відповідачці письмову вимогу про усунення порушень виконання умов договору шляхом погашення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк з дня отримання вказаної вимоги ,її було попереджено , що у разі залишення вимоги без задоволення позивач ставитиме питання про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначена вимога була отримана відповідачкою особисто 22.01.2010 року, проте вимога Банку Позичальником у встановлений термін виконана не була. Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Прийнявши до уваги наведене , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо звернення стягнення на предмети іпотеки: три земельні ділянки, які на праві приватної власності належать відповідачці..та визначив спосіб реалізації майна у відповідності із ч.І ст.591 ЦК України та ст.39 ЗУ «Про іпотеку» шляхом продажу майна з публічних торгів.

Проте з визначеною судом початковою ціною реалізації предмету іпотеки-кожної земельної ділянки - погодитися не можна.

Домовленості щодо вартості земельних ділянок між сторонами не досягнуто, вартість земельних ділянок в даний час не встановлено. Посилання позичальника на погодження ціни предмету іпотеки /загальною вартістю 7 800 000 грн. безпідставне /.

За таких обставин рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 лютого 2012 року в частині визначення початкової ціни предмета іпотеки/ вказаних земельних ділянок кожної окремо/ слід змінити.

Встановити початкову ціну реалізації вказаних предметів іпотеки - земельних ділянок кожної окремо на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид товару на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті рішення суду залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги щодо інших порушень норм матеріального та процесуального права не приймаються до уваги ,оскільки інших порушень норм матеріального права та порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 309,316 ЦПК України, колегія суддів , -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 лютого 2012 року в частині визначення початкової ціни предметів іпотеки/ вказаних земельних ділянок кожної окремо/ змінити.

Встановити початкову ціну реалізації вказаних предметів іпотеки земельних ділянок кожної окремо на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид товару на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді