Головуючий суду 1 інстанції - Філіпенко Л. П.
Доповідач - Парінова І. К.
Справа № 1202/5475/2012
Провадження № 22ц/782/630/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Парінової І. К.,
суддів: Пащенко Л. В., Соловей Р. С.,
при секретарі - Друпповій О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -
в с т а н о в и л а:
03 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, вселити його у спірну квартиру з метою проживання та визнати за ним право власності на майно: комп'ютерний стіл вартістю 800 грн., кондиціонер вартістю 3 000 грн., комп'ютер вартістю 4 500 грн., роутер вартістю 200 грн., холодильник вартістю 5 000 грн., фотоапарат вартістю 1 500 грн. на загальну суму 15 900 грн. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, та майно: куток м'який, диван та два крісла вартістю 2 500 грн., стінка до залу вартістю 1 500 грн., телевізор марки «Філіпс» вартістю 700 грн., бак під воду вартістю 300 грн., гідроджет вартістю 500 грн., дитяча стінка вартістю 1 500 грн., диван-ліжко вартістю 800 грн., ноутбук «Леново» вартістю 3 000 грн., гідробокс вартістю 2 500 грн., мікрохвильова піч вартістю 800 грн., електрочайник вартістю 200 грн., кухонний куток, стіл та два стільця вартістю 1 000 грн., блендер вартістю 400 грн., газова колонка вартістю 1 000 грн., газовий котел вартістю 1 500 грн., пральна машина вартістю 3 000 грн. на загальну суму 21 170 грн. Крім того, позивач зазначив, що він не претендує на відшкодування різниці в сумах.
Оскаржуваним рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя відмовлено за необґрунтованістю. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані з оплатою витрат на правову допомогу, в сумі 1 200 грн.
В апеляційній скарзі позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заперечення на апеляційну скаргу від інших учасників судового процесу до апеляційного суду не надходили.
В судове засідання з'явився позивач ОСОБА_2, інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та застосував закон, який їх регулює.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходилися у шлюбі, який було зареєстровано 10 червня 2000 року Відділом РАГС виконкому Антрацитівської міської ради Луганської області, актовий запис № 94, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 10 червня 2000 року (а. с. 12).
Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 16 липня 2012 року розірвано шлюб, зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 13).
Згідно договору дарування грошей серії АЕА № 731909 від 05 червня 2001 року ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_5 прийняла у дар гроші в сумі 2 800 грн. для купівлі квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу, реєстр № 2343 (а. с. 23).
Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
З договору купівлі-продажу квартири серії АЕА № 731910 від 05 червня 2001 року, який посвідчений приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу (реєстр № 2344), вбачається, що ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_5 купила квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 22). У п. 4 вищевказаного договору зазначено, що продаж квартири вчинено за 2 800 грн.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення ч. 2 ст. 57 СК України, відповідно до якого особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Згідно з абз. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року до спільної сумісної власності подружжя не належить майно, набуте особою за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.
Таким чином, беручи до уваги те, що грошові кошти в сумі 2 800 грн., які відповідно до договору купівлі-продажу від 05 червня 2001 року були витрачені відповідачем на придбання спірної квартири, отримані ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 05 червня 2001 року, вони є особистою власністю відповідача. За таких обставин, спірна квартира АДРЕСА_1 хоч і набута відповідачем за час шлюбу, однак за кошти, які належали йому особисто, у зв'язку з чим не є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі стосовно того, що спірна квартира була придбана за взаємною згодою з відповідачкою на їх спільні грошові кошти, не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що його батьки також надавали їм матеріальну допомогу з метою придбання квартири, однак факт надання його батьками матеріальної допомоги також не знайшов свого підтвердження. Апелянт не довів у встановленому ст. 60 ЦПК України порядку те, що він також надавав відповідачу грошові кошти, які послугували джерелом придбання спірної квартири.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: