Справа № 0314/1909/2012 Провадження №11-кп/773/33/13 Головуючий у 1 інстанції:Сіліч І.І.

Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач: Матат О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого-судді Матата О.В.,

cуддів Хлапук Л.І., Фідрі О.М.,

при секретарі Лунь О.В.,

з участю прокурора Кухтей-Хилюк Л.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Рожищенського районного суду від 20 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, студент 2-го курсу Волинського технікуму національного університету, раніше не судимий, засуджений:

за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 5(п'ять) років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років випробування не вчинить нового злочину, не буде виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, буде повідомляти цей орган про зміну місця проживання і буде періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.

Вироком вирішено долю речових доказів, судових витрат та арештованого майна.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_2, щодо якого прийняте окреме процесуальне рішення.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 20 вересня 2012 року біля 18 години, знаходячись біля будинку №22, що по вул. Незалежності в м. Рожище, під час проведення оперативної закупівлі збув ОСОБА_5 0,82 грама коноплі, яка являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений, - канабіс, за що отримав грошові кошти в сумі 80 гривень.

Він же, повторно, 21 вересня 2012 року близько 19 години, знаходячись в парку по вул. Незалежності в м. Рожище, під час проведення оперативної закупівлі, збув ОСОБА_5 3,83 грама коноплі, яка являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений, - канабіс, за що отримав грошові кошти в сумі 160 гривень.

Він же, повторно, 25 вересня 2012 року близько 17 години, знаходячись біля магазину «Ірина», що по вул. Промисловій в м. Рожище, під час проведення оперативної закупівлі, збув ОСОБА_5 1,64 грама коноплі, яка являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений, - канабіс, за що отримав грошові кошти в сумі 80 гривень.

Тоді ж, 25 вересня 2012 року, працівниками міліції в нього було вилучено 0,53 грама канабісу, який з метою збуту він незаконно зберігав при собі.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України.

У поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікації дій обвинуваченого, вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого, безпідставного, невмотивованого застосування ст. 75 КК України та ст. 69 КК України до нього, що призвело до призначення надто м'якого покарання. Зазначає, що судом при ухваленні вироку та обранні виду і міри покарання підсудному порушено вимоги ст.65 КК України. Посилається на те, судом не в повній мірі враховано особу ОСОБА_1 Просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити свій, яким ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляції, прокурора, яка апеляцію підтримала, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, а також обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_4, які апеляцію прокурора заперечили, просили вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Доведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину і кваліфікація його злочинних дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України є правильною і ніким не оспорюється.

У відповідності до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання з тим, щоб особі за вичинені нею злочини було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Як убачається з вироку, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції відніс до обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що він позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, раніше не судимий, і з урахуванням цього призначив ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Також суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, дані про особу ОСОБА_1, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, є особою молодого віку, вчинив збут наркотичного засобу у невеликому розмірі, тяжких наслідків від злочину не настало так як у всіх епізодах проводилася оперативна закупівля, навчається у вищому навчальному закладі.

Врахувавши дані обставини справи в їх сукупності, суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням при застосуванні щодо нього ст.69 КК України.

Колегія суддів враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є тяжким, а також незначну кількість збутого наркотичного засобу. Збут відбувся при наполеглевому проханні легендованої особи. Зазначена подія відбувалася контрольовано з боку працівників міліції при мінімізації наслідків скоєного ОСОБА_1 злочинного діяння. Злочин він скоїв вперше.

Крім цього, звертається увага й на те, що ОСОБА_1 тільки на прохання ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_2 наркотичну речовину, яку передав ОСОБА_5 за ту ж ціну, за якою придбав у ОСОБА_2, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не керувався корисливим мотивом та з власної ініціативи збутом наркотичних засобів не займається, на що посилається у апеляційній скарзі прокурор.

Такі обставини, при відсутності обтяжуючих покарання обставин, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і дають підставу для застосування ст.69 КК України з призначенням ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.2 ст.307 КК України, із звільненням його від відбування такого покарання на підставі ст.75 КК України, оскільки при зазначених у вироку умов випробування його виправлення можливе без відбування покарання.

Керуючись ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Рожищенського районного суду від 20 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Запропонувати суду першої інстанції вирішити долю внесеної застави при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1

Головуючий:

Судді: