Справа № 146/480/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Скаковської І.В.,

при секретарі Самар Г.В.,

за участю : позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач та відповідач ОСОБА_2 домовилися укласти договір купівлі-продажу будинку, розташованого в с. Колоденка, Томашпільського району, Вінницької області. 16 вересня 2011 року позивачем було передано відповідачу кошти за купівлю вищевказаного будинку в сумі 8 000 грн., про що відповідач ОСОБА_2 власноручно написала розписку та зобов'язалася передати позивачу ОСОБА_1 документи на будинок і оформити генеральне доручення на право розпорядження і користування будинком. Однак, по даний час відповідач продовжує проживати у вищевказаному будинку, а гроші сплачені позивачем повертати в добровільному порядку відмовляється, тому з даним позовом ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду. В позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь гроші в сумі 8000 грн., моральну шкоду на загальну суму 3000 грн. та судові витрати і витрати на юридичну допомогу в сумі 500 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.Просила суд хоча б стягнути з відповідача кошти у розмірі 8000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково. Пояснила, що дійсно кошти у розмірі 8000 грн. за будинок отримувала і в майбутньому має намір повернути їх ОСОБА_1Проти задоволення стягнення з неї моральної шкоди заперечила.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Отже враховуюче те, що відповідач визнала факт отримання коштів в якості авансу і не заперечує проти їх повернення, суд вважає що ця обставина не підлягає доказуванню. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що отримані від позивача відповідачем кошти підлягають поверненню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. Так, за загальним правилом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Однак, стаття 611 ЦК України регулює правові наслідки порушення зобов'язання,а саме, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналізуючи зміст ст. 611 ЦК України можна стверджувати, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди в договірних правовідносинах може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також, якщо умови про відшкодування прописані в укладеному договорі.

За таких обставин, суд вважає, що позивачу слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, оскільки договір у якому могли міститись умови про стягнення моральної шкоди взагалі укладений не був, хоча і спір виник на підставі договірних правовідносин.

Крім, того позивач не надала суду жодного доказу на підтвердження того, що їй завдана моральна шкода.

Згідно ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належить, в тому числі витрати на правову допомогу.

Вимога позивача про стягнення витрат пов»язаних з наданням юридичної допомоги не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано належних доказів, що підтверджують зазначену вимогу. Також, згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 61, 79,88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.570, 571ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. В. Скаковська