Справа №5621 2006р.

Категорія 44

Головуючий у 1 інстанції" - Фісунов А.Л.

Доповідач - Михайловська СЮ.

РІШЕННЯ Іменем       України

2006 року листопада 6 дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Голоовуючого       Баранніка О.П.

Суддів                                  Михайловської С.Ю., Каліновського А.Б.

При секретарі Лещинській О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1.-ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 11 липня 2006 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановила:

Представник відповідача в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 11 липня 2006 року, яким з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 18166 грн., 20 коп., а також упущена вигода - в сумі 41968 грн., моральна шкода -20000 грн., витрати на експертизу - 250 грн., витрати на юридичну допомогу 810, 95 грн., витрати на судовий збір - 810,85 грн. В обгрунтування своєї апеляційної скарги представник відповідача посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Судом невірно встановлені обставини по справі стосовно   вини   відповідача,   а   також   упущеної   вигоди.   Судом

2

безпідставно стягнута моральна шкода та не враховані вимоги ст.61 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду частково скасувати та змінити з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 13 вересня 2003р. на перехресті пр.Петровського та вул.Воздухофлотеькій в м.Дніпропетровську сталася дорожньо-транспорта пригода з вини відповідача ОСОБА_1., який керував автомобілем МАЗ-53371 державний номер НОМЕР_1, і який пошкодив автомобіль „Опель-Омега", державний номер НОМЕР_2, яким керував позивач ОСОБА_3. і який йому належить на праві спільної власності разом із ОСОБА_4.

Вина відповідача в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтвержується показаннями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., які були свідками ДТП і які не мають будь-якої зацікавленності відносно результатів розгляду справи, оскільки являються сторонніми особами відносно сторін по справі.

Також вина відповідача підтверждується довідкою ДА1 про дорожні знаки, схемою пригоди на якій зазначені обставини ДТП і яка підписана обома водіями ОСОБА_3. та ОСОБА_1. (адміністративна справа №3-126/2004р. а.с. 5), поясненнями водія ОСОБА_3. наданими в день ДТП (адмінсправа а.с.9).

Згідно акту НОМЕР_3 автотоварознавчого дослідження від 19.09,2003р. сума спричиненої позивачеві матеріальної шкоди складає 16773 грн. 75 коп.

Виходячи з наведеного суд обгрунтовано та законно стягнув з відповідача на користь позивача спричинену матеріальну шкоду в розмірі 16773 грн. 75 коп. у відповідності ст.453, 440 ЦК України (1963р.).

Що стосується доволдів апеляційної скарги про відсутність вини

відповідача в дорожньо-транспортній пригоді, то цей довід не

відповідає дійсності та спростовується вищезазначеними доказами по

справі          

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ч.4 ст.61 ЦПК України, не можуть бути взяті до уваги оскільки із адміністративної справи №3-126/2004 вбачається що Постанова судді Коростенського

міського суду Житомирської області Кодраткж А.Д. від 28.01.2004р. постановлена виходяи лише із пояснень відповідача ОСОБА_1. - і не містить в собі об'єктивних висновків по справі.

Що стосується задоволень позовних вимог в частині стягнення відсотків (3%) у порядку ет.214 ЦК України (1963р.) у сумі 1392,45 грн., то в цій частині рішення суду підлягає скасуванню і колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні цих вимог, оскільки між сторонами не було договірних відносин про кредитно-грошові зобов'язання, а мали місце правовідносини про відшкодування шкоди заподіяної ДТП.

Також підлягає скасуванню рішення суду в частині стягнення з відповідача 41968 грн. упущеної вигоди і в цій частині колегія суддів вважає за доцільне відмовити позивачу в позові, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачеві, як фізичній особі, упущена вигода не спричинена, а мова йдеться про вигоду, втрачену торговельно-виробничою фірмою „Ліон", яка є самостійною юридичною особою і позивач працює в ній директором за контрактом (а.с. 76,77).

Колегія суддів також вважає за необхідне, з урахуванням всіх обставин по справі та пережитих позивачем моральних страждань, зменшити суму стягнутої судом моральної шкоди з 20000 грн. до 1000 грн.

Рішення суду в частині стягнення судового збору на користь позивача також підлягає зміні, а сума стягнутого судового збору зменшенню з 810,85 грн. до 175, 50 грн. з урахуванням того, що на користь позивача стягнута матеріальна шкода 16773,75 грн. та моральна шкода.

Керуючись ст.ст. 303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1. -ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 11 липня 2006р. в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1382 грн.45 коп. - три відсотки річних та упущеної вигоди в сумі 41968 грн. скасувати.

ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення

_з

4

трьох відсотків річних від суми матеріальної шкоди та в вимогах про стягнення упущеної вигоди.

Зменшити суму стягнутої моральної шкоди з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. з 20000 грн. до 1000 грн. та суму стягнутого судового збору з 810,85 грн. до 175,50 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку.