АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5517 Головуючий у 1-й інстанції: Руднєв О.О.
2006 р. Суддя-доповідач: Спас О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Спас О.В.
Бондаря М.С. при секретарі: Череватій О.В.
за участю позивача: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл домоволодіння в натурі і стягнення майнової шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл домоволодіння, визнання права власності та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИЛА:
17 грудня 2000 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл домоволодіння в натурі і стягнення майнової шкоди.
У позові зазначала, що їм з відповідачем належить 3/10 частки будинку АДРЕСА_1. Вони добровільно вирішили питання про користування будинком, спірним залишилось питання про розподіл гаражу, але згодом ОСОБА_3 відмовилась від домовленості про поділ будинку.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила суд поділити спірні 3/10 будинку в натурі, виділивши на її частку: кухню площею 5,7 кв.м., кімнату - 13, 8 кв.м., коридор - 6,2 кв.м, а відповідачу - інші приміщення, зобов'язавши її зробити ремонт.
Під час розгляду справи, ОСОБА_1 доповнила свої вимоги і просила суд виділити їй 11/100 часток житлового будинку А-1 згідно з висновком експертизи від 24.10.2001 року , а ОСОБА_3 - 9/100 частин.
01 вересня 2003 року ОСОБА_3звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просила встановити реальні частки поділу з урахуванням її витрат на прибудови, тобто реконструкцію і капітальний ремонт будинку. Визнати за нею першочергове право власності на будинок в порядку його успадкування. Встановити первісну вартість будівлі для визначення виплати грошової компенсації.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Розділено в натурі жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту технічної експертизи від 24.10.2001 року, згідно якого виділено ОСОБА_1 у власність в житловому будинку А: кухню 4-1, площею 5,1(5,7) кв.м, кімнату 4-2, площею 13,8 (13,9)кв.м, сіни-коридор літ а2 , площею 6,2 кв.м, а ОСОБА_3 виділено у власність А1 :коридор 2-1, площею 5,3 кв.м, комору 2-2, площею 1,9 кв.м, кімнату, 2-4, площею 6,6 кв.м, кухню 2-3, площею 13,2 (14,1) кв.м.
В іншій частині позову відмовлено.
У зустрічному позові ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а знов відображують позовні вимоги ОСОБА_3, яка вбачає можливість вирішення спірного питання лише таким чином, щоб були задоволені її вимоги. До того ж, частина доводів апеляційної скарги взагалі не стосується оскаржуваного нею судового рішення, а висловлює її незадоволення раніше прийнятими рішеннями судів по іншим справам.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. ЦПК 209, 218, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.