________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162
Справа № 22 - 5692 / 2006р. Головуючий у І інстанції; Бахаєв І.М.,
Суддя - доповідач: Каракуша К.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.,
Суддів: Каракуші К.В.,
Коваленко А.І.,
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою
Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "10" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги учаснику бойових дій та моральної шкоди.
В позові зазначав, що він є учасником бойових дій. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", йому, як учаснику бойових дій, щорічно до 05 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, всупереч вимогам ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" та п. З ст. 2 Конституції України, призначена грошова допомога за 1999-2006 p.p. виплачувалась не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 9004 грн.60 коп.
Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідачів щорічну разову допомогу за період 1999-2006 p.p. у сумі 9004 грн. 60 коп., а також моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій задоволено частково.
Стягнуто з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради на користь позивача разову грошову допомогу у розмірі 4123 грн. за 2004-2006 p.p. У стягненні з відповідача моральної шкоди на користь позивача відмовлено.
В апеляційній скарзі УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної інстанції апеляційний суд має право змінити постанову суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, вірно керувався вимогами ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджуються посвідченням НОМЕР_1 (а.с.4).
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав та свобод, тому відсутність коштів на виплату одноразової грошової допомоги не позбавляє особу на таку допомогу.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача проти позову, в частині пропуску позивачем строку позовної давності на звернення до суду за захистом свого порушеного права, без поважних причин. Суд вважав таке заперечення безпідставним, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку не набрання чинності КАС України позивач хоча б і звертався в порядку позовного провадження, але при цьому суд мав би брати до уваги двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права передбачений Главою 31-А ЦПК України в редакції 1963 року. Отже, КАС України не обмежив, а навпаки розширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми за 2006 рік в розмірі 1660 грн.
Доводи апелянта в тій частині, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставними, оскільки ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Керуючись ст.ст. 198,201,205,207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПСтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги учаснику бойових дій змінити:
"Стягнути з Управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 1660 грн. в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі, як учаснику бойових дій за 2006 рік."
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.