____________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162
Справа № 22 - 5632 / 2006р. Головуючий у І інстанції: Кучеренко В.В.
Суддя - доповідач: Каракуша К.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.,
Суддів: Каракуші К.В.,
Коваленко А.І.,
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою
Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "12" липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги інвалідам війни та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги інваліду війни та моральної шкоди.
В позові зазначав, що він € інвалідом війни. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", йому, як інваліду війни, щорічно до 05 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Проте, всупереч вимогам ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" та п. З ст. 2 Конституції України, призначена грошова допомога за 1999-2006 p.p. виплачувалась не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 14499 грн.36 коп.
Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідачів щорічну разову допомогу за період 1999-2006 p.p. у сумі 14499 грн. 36 коп., а також моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
В судовому засідлані позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення заборгованості за 1999-2003 p.p. та моральної шкоди.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 липня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни задоволено.
Стягнуто з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради на користь позивача разову грошову допомогу у розмірі 6769 грн. 52 коп. за 2004-2006 p.p.
В апеляційній скарзі УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної інстанції апеляційний суд має право змінити постанову суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, вірно керувався вимогами ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інваліди війни мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни, що підтверджуються посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 5).
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав та свобод, тому відсутність коштів на виплату одноразової грошової допомоги не позбавляє особу на таку допомогу.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно фактично поновив позивачу строк позовної давності для звернення до суду. Згідно вимог зазначеного вище закону одноразова допомога виплачується особам, зазначеним в цьому законі, щорічно до 5 травня, тому про своє порушене право щодо невиплати йому допомоги за кожний поточний рік ОСОБА_1 дізнався протягом цього ж року до травня наступного року, коли підходив термін виплати допомоги за наступний рік.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з даним позовом у травні 2006 року, судова колегія вважає, що в межі річного строку входить тільки 2005 та 2006 p.p., тому
приходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути суму недоплаченої одноразової грошової допомоги за 2005-2006 p.p. в розмірі 4652 грн.
Доводи апелянта в тій частині, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставними, оскільки ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Керуючись ст.ст. 198,201,205,207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 липня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПСтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги інваліду війни змінити:
"Стягнути з Управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 4652 грн. в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі, як інваліду війни за 2005-2006 p.p."
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.