Справа №22- 9665 -2006                                             Головуючий у 1 інстанії Трипутіна Т.М.

Категорія 23                                                                  Доповідач Висоцька B.C.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

9 листопада 2006 року                                                   м. Донецьк

Апеляційний             суд                  Донецької                           області

В складі головуючого       КРУГЛІКОВОЇ  К.С.

Суддів                  ВИСОЦЬКОЇ B.C., ОСИПЧУК О.В.

При секретарі     ТАРАНЕНЬ В.О.

З участю представника відповідача СУЧЕНШОВОЇ  В.О. Розглянувши цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Комунальник-3" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ

В липні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом по комунального підприємства „Комунальник-3" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що вона є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Квартира розташована на верхньому поверсі двоповерхового будинку.

Позивач зазначила, що протягом багатьох років, дах  потребував ремонту, дощі затоплювали її квартиру, обвалилася штукатурка в квартирі. Вона неодноразово зверталася до житлового органу відремонтували покрівлю, однак своїх обіцянок відповідач не виконав. Вона вимушена була придбати за свої власні кошти матеріали (залізо, цвяхи, шифер) на загальну суму 779,50 грн. та відремонтувати покрівлю, сплативши робітнику 800 грн. за виконану роботу. їй також завдано моральної шкоди, оскільки від постійності вологості був порушений її звичайний стан життя, її троє малолітніх дітей вимушені були спати в її кімнаті, часто хворіли, один з синів захворів бронхіальною астмою. Просила задовольнити позов, стягнути матеріальної шкоди 1579,50 грн. та моральної шкоди 1200 грн.

Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 серпня 2006 року позов задоволений частково. Зараховані у рахунок квартирної плати ОСОБА_1 понесені нею витрати у сумі 1579,50 грн. вартості ремонту даху, який вона провела за власні кошти у вересні 2005 року. Стягнуто з КП „Комунальник" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 200 грн., у рахунок відшкодування судових витрат 98 грн.

В апеляційній скарзі відповідач комунальне підприємство „Комунальник-3" просить рішення скасувати, постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому що позивачка не сплатила витрат по утриманню будинку та прибудинкової території.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2. підтримала скаргу.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Неявка її не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з постановлениям нового з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ч.І п. п. 3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

З договору купівлі - продажу вбачається, що позивачка є власником квартири 10, розташованій в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 (а.с.5).

Вирішуючи спір про відшкодування витрат на ремонт квартири, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, виходячи з того, що   відповідач зобов'язаний своєчасно проводити ремонт будинку, але не виконав покладеного на нього обов'язку.

Цей висновок узгоджується з матеріалами справи, підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні та спростовує доводи апеляційної скарги відповідача:

-     Заявою позивачки відповідачу від 1.07.2005 року, в якому вона просила

відремонтувати покрівлю з зазначенням запису працівниками житлового органу,

що для виконання робіт потрібно 36 штук шиферу (а.с.6);

поясненнями допитаних судом свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., майстра КП „Комунальник-3" ОСОБА_8.; актом про необхідність проведення ремонтних робіт (а.с.31); актом виконаних робіт (а.с.32 ); актом жильців будинку (а.с.27);

-     товарними чеками про понесення фактичних витрат (а.с. 9-10).

Відповідно до ст. 176 ЖК України наймодавець зобов'язаний своєчасно проводити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і при домової території.

Невиконання наймодавцем обов'язків по ремонту жилого приміщення у випадках, викликаних невідкладною необхідністю, дає наймачеві жилого приміщення право провести ремонт і стягнути з наймодавця вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачка провела ремонт покрівлі за рахунок власних коштів, вона має право на стягнення з наймодавця вартості ремонту, що становить 1579,50 грн. (779,50 грн. затрат на придбання матеріалів та 800 грн. оплата виконаних робіт).

Доводи відповідача про те, що дах не потребував заміни шиферу спростовуються актом виконаних робіт, відповідно до якого в сусідній квартирі НОМЕР_1 цього ж будинку проводився ремонт покрівлі з заміною 50 штук шиферу в листопаді 2003 року. Проте ремонт покрівлі квартири позивачки не відбувався (а.с.32).

Поясненнями майстра комунального підприємства „Комунальник-3" ОСОБА_8. підтверджено, що саме вона обстежувала дах над квартирою позивачки та прийшла до висновку про необхідність заміну шиферу, про що на заяві зробила помітку керівник підприємства. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти того, що роботи по ремонту покрівлі, які необхідно було відповідно до акту від 27.07.2005 року фактично виконані не були (а.с.31).

Доводи відповідача про невиконання умов договору на участь в затратах на утримання будинку та прибудинкової території не може бути підставою для відмови в задоволенні позову. Доводи відповідача про розірвання договору неспроможні, оскільки договір може бути розірваним  за згодою сторін або в судовому порядку.

Висновки суду щодо зарахування у рахунок квартирної плати ОСОБА_1 понесених нею витрат вартості ремонту даху суперечать нормам процесуального закону.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Позовна заява подається в письмовій формі (ст. 119 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були заявлені вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ( а.с. 4). Позовні вимоги позивачем не змінювалися. Проте, ухвалюючи рішення, суд вийшов за межі позовних вимог та зарахував у рахунок квартирної плати ОСОБА_1 понесені  витрати в сумі 1579,50 грн. вартості ремонту даху.

З копії судового рішення від 25 квітня 2005 року, яке набрало чинності, вбачається, що з ОСОБА_7 на користь КП „Комунальник-3" в рахунок погашення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території стягнуто 342,60 грн. Питання зарахування взаємних обов'язків сторін може мати місце в порядку виконання судових рішень.

Висновок суду про підставність вимог позивача про завдання їй моральної шкоди не підтверджується наданими позивачем доказами. С урахуванням того, що позивачка не виконувала обов'язок щодо утримання будинку певний період часу, доказів , що їй діями відповідача завдано моральних страждань не надала, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відшкодування моральної (немайнової) шкоди на користь позивачки.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляції, скасування судового рішення з постановлениям нового, оскільки рішення суду першої інстанції суперечить  вимогам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 307-316  ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ

Апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства „Комунальник-3" задовольнити частково.

Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 вересня 2006 року скасувати.

Стягнути з комунального підприємства „Комунальник-3" на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 1579,50 грн. та 98 грн. повернення судових витрат.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення   апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням   апеляційного суду.