Справа № 188/489/13-ц
Провадження № 2/188/263/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Пелипенко К.В.
при секретарі: Хандрига Л.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області)
про відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області) на його користь моральну шкоду у сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч )грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він ОСОБА_1 багато років працював у тяжких та шкідливих умовах вугільної промисловості. Працюючи у шкідливих умовах вугільної промисловості він отримав професійне захворювання від 21.08.2009 року. В зв'язку з чим він був направлений на огляд МСЕК за висновком якої 03.12.2009 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності 50% стійкої втрати працездатності сукупно : 30% - дефартрози, 20%- хронічне обструктивне захворювання легенів. Станом на сьогоднішній день стан його здоров'я не покращився.
Через здобуте професійне захворювання він змушений систематично лікуватися в лікарнях, санаторіях, більшість за свій рахунок. Обмежений в рухах. Постійний прийом ліків, нестача коштів на лікування, до фізичного болю додаються душевні страждання від свого безсилля і безсилля ліків допомогти йому позбавитися цієї болі, або полегшити його страждання; через постійний біль у нього без покійний сон, він став нервовою та дратівливою людиною; йому неможливо займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль.
В зв'язку з захворюванням він не має змоги займатися не тільки своїм захопленням, але й обмежений в роботі по господарству. Почуття безпорадності та неповноцінності приносить особливі страждання та приниження. Більшу частину часу він проводить в лікарнях, або лікується амбулаторно.
Розуміння того, що він не зможе дати своїй сім'ї всього, що міг би, якщо був би працездатним, завдають йому особливих душевних страждань, він втратив впевненість у майбутнє, відчуває депресивний стан, від розуміння того, що це захворювання залишаться до кінця його життя, у нього опускаються руки.
Вказані обставини і вимушують його звернутися до суду із даною позовною заявою за захистом його прав.
До цього часу за відшкодуванням моральної шкоди до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» він не звертався.
Він до кінця свого віку надглядатиметься у лікарів, а до цього нещасного випадку він був абсолютно здоровою життєрадісною людиною, тому він оцінює свої моральні страждання у сумі 5 000 грн. Оцінюючи суму моральної шкоди він виходив із тривалості та глибини душевних та фізичних страждань, чисельності негативних наслідків, що виникли внаслідок професійного захворювання.
В судове засідання позивач не з'явився, надав письмову заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якій просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідач зазначає, що позивач не надав жодних доказів наявності у нього моральної шкоди. Крім того, відповідач посилається на те, що укладаючи трудовий договір з позивачем, йому було роз'яснено його права і обов'язки, про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, при цьому позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці з підвищеною небезпекою. Відповідач не приховував від позивача важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, а тому, як вважає відповідач, протиправних дій відносно позивача не вчиняв і не може нести відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди за цієї підстави. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів про хворобу, пов'язану зі стресом, якого він зазнав в результаті трудового каліцтва, професійного захворювання чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви свого стану. Відповідач наголошує на тому, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позивачу сплачено одноразову допомогу та призначено щомісячні грошові виплати в зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності, згідно довідки МСЕК. Відшкодування моральної шкоди (за її наявності) також було покладено на обов'язки Фонду. Задоволення позову за рахунок Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» буде суперечити вимогам Конституції України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також нормам Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що він ОСОБА_1 багато років працював у тяжких та шкідливих умовах вугільної промисловості. Працюючи у шкідливих умовах вугільної промисловості він отримав професійне захворювання від 21.08.2009 року. В зв'язку з чим він був направлений на огляд МСЕК за висновком якої 03.12.2009 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності 50% стійкої втрати працездатності сукупно : 30% - дефартрози, 20%- хронічне обструктивне захворювання легенів. Станом на сьогоднішній день стан його здоров'я не покращився.
21.08.2009 р. комісія у складі голови - Першотравенської міської санітарно-епідеміологічної станції Архипової Тетяни Владиславівни провела розслідування випадку хронічного професійного захворювання ОСОБА_1, а саме: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. ( пиловий бронхіт першої-другої ст.. емфізема легень першої - другої ст..) ЛН першого-другого ст.. 2, Дв. Плечолопатковий періартроз (ПФС другого ст..), деф. Артроз ліктьових та колінних суглобів (ПФ першого-другого ст..) .
Причину захворювання встановила комісія з участю представників роботодавця - відповідача по справі.
В цьому ж акті директору ВСП «Шахта «імені М.І. Сташкова» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» Сасс Володимиру Вікторовичу було запропоновано не допускати виконання робіт в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища без засобів індивідуального та колективного захисту.
Зазначений термін - постійно.
Відповідно до висновку МСЕК від 03.12.2009 року позивачеві було встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності, 3-тю групу інвалідності безстроково.
Виходячи з наведеного, не викликає сумніву та є таким, що доведений, факт того, що причиною професійного захворювання позивача стали наявні шкідливі умови праці на виробництві відповідача.
Отже суд вважає, що наявність моральної шкоди у позивача, у зв'язку з отриманням професійного захворювання при виконанні трудових обов'язків і у зв'язку з встановленою йому 50% стійкою втратою працездатності, втратою можливості працювати за станом здоров'я на попередній роботі, не підлягає сумніву.
Вищевказані обставини свідчать про спричинення позивачеві моральних страждань та душевних хвилювань через те, що вказані обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, потребують від нього додаткових зусиль для влаштування подальшого життя.
Компенсація по відшкодування моральної шкоди через втрату працездатності позивачеві не було нарахована та не була сплачена.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Частина 1 ст. 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).
Стаття 23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " з 01 січня 2008 року припинено відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди застрахованим особам.
Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 встановлено, що після зняття обов'язку щодо відшкодування страхової виплати за моральну шкоду з Фонду соціального страхування від нещасного випадку така шкода відшкодовується власником або уповноваженим ним органом на підставі ст. 1167 ЦК України.
Що стосується посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні прав позивача, відсутність з його боку протиправних дій та причинного зв'язку між порушенням прав позивача і протиправними діями, суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України у разі спричинення каліцтва, іншого пошкодження здоров'я моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, що його спричинила.
Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача, його часткову можливість вести активний спосіб життя, застосовуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в розмірі 5000, 00 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) моральну шкоду в сумі 5 000 (п'ять тисяч ) грн. 00 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь держави судовий збір в сумі 114(сто чотирнадцять ) грн. 70 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Пелипенко