права №22-10291 Головуючий 1 інстанції Стоілова Т.В.
Категорія 21 Доповідач Круглгкова К.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої Круглікової К.С.
Судців Висоцької B.C.
Осипчук О.В.
При секретарі Таранець В.О.
За участю адвоката ОСОБА_1, представника відповідача Пупченко А.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 25 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року ОСОБА_2. звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 40 000 грн., яку йому спричинено внаслідок професійних захворювань, отриманих в період роботи у Державному підприємстві „Вугільна компанія „Краснолиманська". При цьому посилався на те, що висновком МСЕК від 05.12.2001 року йому було встановлено 60 % втрати професійної працездатності безстроково у зв'язку з професійним захворюванням - пневмоконіоз та третю групу інвалідності.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 25 вересня 2006 року з відповідача на користь ОСОБА_2. стягнуто моральну шкоду в сумі 17 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди, оскільки висновок МСЕК про втрату професійної працездатності та інвалідність сам по собі не є доказом спричинення потерпілому моральної шкоди, крім того посилались на те, що Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей) , підпункту „є" п.1, ч.1,ст. 21, ч.З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності".
Заслухавши судцю-доповідача , пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення на користь позивача моральної ппсоди в зв'язку з встановленням йому 60 % втрати професійної працездатності по професійному захворюванню пневмоконіоз та третьої групи інвалідності безстроково. Вказані висновки підтверджуються зібраними по справі доказами.
При визначенні суми моральної шкоди суд врахував, що позивач знаходився на лікуванні, його стан здоров'я, наслідки профзахворювання, встановлення 60 % втрати працездатності та третьої групи інвалідності.
Суд першої інстанції навів обґрунтування при визначенні розміру моральної шкоди потерпілому і апеляційний суд з такими висновками погоджується.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду постановлене у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську відхилити.
Рішення Красно армійського міськрайонного суду від 25 вересня 2006 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців..