Справа - № 11-476                                                  Головуючий у 1 інстанції - Шаповал З.О..

Категорія - ст.286 ч.2 КК                                        Доповідач -  Зенченко Т.С.

 

 

                                                           У  Х  В  А  Л  А

                                      І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

 

11   вересня  2008 року.                  Колегія суддів судової палати з  кримінальних справ  апеляційного суду Чернігівської області у складі :

         головуючого -  судді Трейтяк О.П.

         суддів - Зенченко Т.С.,  Сердюка О.П.

         з участю прокурора -   Гапеєвої Н.В.

         потерпілих  -   ОСОБА_1,  ОСОБА_2

         представника потерпілої -  ОСОБА_3

         захисника -  ОСОБА_4

         засудженого -  ОСОБА_5

        

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією  захисника ОСОБА_4 в інтересах  засудженого ОСОБА_5 на вирок  Щорського районного суду Чернігівської області від  6 червня  2008 року.

 

Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець м. Щорса Чернігівської області, громадянин України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, із середньою освітою, працюючий приватним підприємцем, раніше  не судимий

            

         засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з  позбавленням права керувати транспортними засобами  строком на  три роки.

 

         Речовий доказ по справі  мотоцикл марки „Дніпро-11” 0677 ЧНУ повернуто ОСОБА_1.

 

          ОСОБА_5  визнано винним у порушенні вимог п.п.1.3, 2.3 б, 2.9 а,  12.1, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, вчинених за таких обставин.

          25 серпня 2007 року близько 21-30 годин на автошляху між смт. Березне та  с. Рогізки Щорського району ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи  транспортним засобом мотоциклом,  не вибрав безпечної швидкості руху з врахуванням дорожньої обстановки, безпечного  бокового інтервалу, не врахував дорожню обстановку, яка склалася на проїзній частині внаслідок чого не міг постійно контролювати  рух транспортного засобу, своєчасно виявити перешкоду для руху  і прийняття заходи для зменшення  швидкості  руху аж до зупинки  транспортного  засобу або безпечного  для інших  учасників  дорожнього руху об'їзду перешкоди, що призвело  до того, що він  скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, який стояв на краю  проїзної частини дороги, тримаючи  в руках мотоцикл.  Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6  помер на місці скоєння ДТП.

 

          Не погоджуючись з вироком  суду, захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 подав апеляцію. Доводи апеляції зводяться до того, що кваліфікація дій засудженого за ст. 286 ч.2 КК України  є сумнівною, його вини в скоєні даного злочину не підтверджується наявними в кримінальній справі доказами.  З метою  перевірки та уточнення фактичних даних, одержаних  у ході судового слідства, суддя відповідно до ст. 315-1 КПК України доручив органу досудового слідства провести разом з підсудним слідчу дію - відтворення  обстановки та обставин скоєння ДТП.  20 травня 2008 року слідчий Степанов В.В. разом з ОСОБА_5 та потерпілий виїхали на місце ДТП, де підсудний відтворив обстановку та умови скоєння ДТП. Вихідні дані, які були  отримані при слідчій дії  не були предметом експертного  дослідження, ці покази не були враховані при проведенні авто технічних та автотрасологічних експертиз. Його клопотання про призначення  повторної, автотрасологічної та комплексної медико-технічної експертизи було залишено без задоволення, вважає, що при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції необхідно провести зазначені експертизи. Крім того, призначене ОСОБА_5  судом покарання є несправедливе внаслідок суворості, суд відповідно до ст. 75 КК України міг призначити покарання з випробувальним строком.  ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем мешкання, частково потерпілому відшкодував шкоду. 

 

         Заслухавши доповідь судді,   засудженого, який вважає, що вирок суду є незаконним,  захисника засудженого про задоволення апеляції,   потерпілих та законного представника потерпілих, які вважають вирок  суду законним та обґрунтованим, думку прокурора про   залишення апеляції без задоволення  перевіривши матеріали кримінальної справи  та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника в інтересах засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.      

 

         Висновки суду про винність ОСОБА_5 у злочині, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються  зібраними в ній доказами, які судом належно досліджені та правильно оцінені.

 

         Твердження засудженого про те, що він не вчиняв злочин, за який його засуджено, а висновки суду, які викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, позбавлені підстав.

 

         Як видно з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції відповідно до вимог кримінально-процесуального закону дослідив всі докази і, давши їм оцінку обґрунтовано поклав в основу  вироку показання потерпілих, свідків, висновки  експертиз.

 

         Суд дійшов обґрунтовано висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки  дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.  За цим обвинуваченням суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази.  У вироку з належною мотивацією наведено достатньо доказів на підтвердження обвинувачення  ОСОБА_5                  

        

Дії засудженого за ст. 286 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.

 

         Доводи апеляції що, судом неправильно визначена кваліфікація злочину, є безпідставною.  Відповідно до вимог ч.2 ст. 286 КК України кримінальна відповідальність настає за вчинення діяння, а саме порушення  безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого. Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що  органи досудового слідства  порушували кримінальну справу  відповідно ОСОБА_5 за ст. 286 ч.2 КК України, так як при ДТР  потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

 

 На протязі всього досудового слідства засуджений ніяких  показів щодо вчинення ним  дорожньо-транспортної пригоди не давав, від слідчої дії  відтворення обстановки та обставин події  відмовився.

 

 Відтворення обстановки та обставин події був проведений за участю  свідка ОСОБА_7, який був  безпосередньо  очевидцем ДТП ( а.с. 55-56). Під час  розслідування кримінальної справи  та під час судового розгляду свідок ОСОБА_7 постійно  підтверджував, що саме ОСОБА_5   своїм мотоциклом здійснив наїзд на ОСОБА_6

     

          При розгляді справи в суді відповідно до ст. 315-1 КУПК України  судом було доручено провести відтворення  обстановки та обставин події  з участю ОСОБА_5 та ОСОБА_7.  Зазначені слідчі дії були проведені.

 

          У судовому засіданні були допитані   експерти: Сидоров В.В. та  Корольов О.Е. 

         Сидоров В.В. пояснив, що судячи по тілесним ушкодженням потерпілого, ОСОБА_6 стояв до свого мотоциклу правою стороною, що свідчить перелом кісток  справа, пошкодження  голови та ніжних кінцівок правої сторони. Якби потерпілий йшов на зустріч транспортному засобу, то не міг отримати удар з  боку.

 

         Експерт Корольов О.Е.  підтвердив, що він як експерт не встановлював місце зіткнення, бо це місце було визначено протоколом огляду місця ДТП. По положенню транспортного засобу  потерпілий здійснити  прямолінійний рух мотоцикл після падіння не може, оскільки має центр тяжіння і нерівно важені  дві точки опори. При зіткненні  мотоцикл завжди падає.

 

         Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляції, що при  проведенні судового слідства в апеляційній інстанції  необхідно  провести ряд експертиз :  повторної  авто технічної,  повторної авто трасологічної. Враховуючи, що апеляційний суд  розглядаючи справу по обвинуваченню ОСОБА_5 прийшов до висновку,  про законність вироку, а тому вказані дії  на які посилається захисник, є безпідставними.

        

         Органи досудового слідства вжили всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, а тому колегія суддів не знаходить підстав для  скасування вироку суду та направлення  справи на новий судовий розгляд, про що просить захисник  у своїй апеляції.

 

          Доводи захисника, що засудженому  обрано надто суворе покарання, позбавленні підстав. При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд в повній мірі врахував ступінь  небезпечності вчиненого ним злочину,  його особу та призначив міру покарання  в мінімальному розмірі. Колегія  суддів вважає, що обране  покарання ОСОБА_5 є достатнім для його  виправлення, а тому підстав для його пом'якшення, як про це  просить у апеляції захисник, не вбачає.

         Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія судді, -

 

                                      у х в а л и л а :

 

          апеляцію захисника ОСОБА_4 в інтересах  засудженого ОСОБА_5. залишити без задоволення, а вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 6 червня 2008 року щодо ОСОБА_5 без зміни.

 

 

         Головуючий:                                                      Судді: