Головуючий у 1 інстанції - Шаргаровська В.І.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року справа №1231/7910/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 12 березня 2013 року у справі № 1231/7910/2012 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 12 березня 2013 року позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (далі УПФУ в м. Стаханові Луганської області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано неправомірними дії УПФУ в м. Стаханові щодо відмови у обчисленні розміру пенсії за заявою ОСОБА_2 від 15 травня 2012 року із заробітної плати за період робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за лютий-квітень 1990 року; зобов'язано УПФУ в м. Стаханові здійснити перерахунок пенсії за заявою ОСОБА_2 від 15 травня 2012 року, враховуючи для обчислення пенсії заробітну плату заявника за лютий 1990 року - 1039,50 крб., березень 1990 року - 1096,92 крб., квітень - 985,77 крб. (а. с. 45-48).

В апеляційній скарзі відповідач, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, розгляд справи здійснений в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на неї і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. В період з 24.02.1987 року до 18.06.1990 року позивач працював в ДВАТ «Стахановвуглебуд» (табельний номер №428), що підтверджується довідкою ДВАТ «Стахановвуглебуд» №54 від 27.02.2012 року (а.с.11).

В період з 31.01.1990 року до 11.05.1990 року в зв'язку з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач був призваний до військової частини №37528 та приймав участь в ліквідації наслідків аварії, що підтверджується довідкою №518 від 11.05.1990 року (а. с. 10).

Внаслідок виконання обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачеві було встановлено третю групу інвалідності з 02.12.2010 року безстроково, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК від 02.12.2010 року (а.с.8).

З 03.06.2009 року позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Стаханові як отримувач пенсії.

З 02.12.2010 року позивач отримує пенсію як інвалід 3 групи, захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується листом відповідача №1619/п-2 від 05.01.2011 року.

15.05.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок його розміру пенсії, а саме, для розрахунку розміру пенсії просив застосувати його заробітну плату за період з лютого до березня 1990 року в наступних розмірах: за лютий - 1039,50 руб., березень - 1096,92 руб., квітень - 985,77 руб. На підтвердження розміру заробітної плати, позивач надав завірені ДВАТ «Стахановвуглебуд» копії його особистих рахунків за січень-травень 1990 року, додані до довідки підприємства №54 від 27.02.2012 року (а.с.12, 14).

Відповідач відмовив позивачеві у перерахунку пенсії, оскільки позивач не надав на підтвердження розміру заробітної плати довідку за формою 122, а підстав для обчислення пенсії із сум заробітної плати, визначених на підставі розрахунково-платіжних відомостей немає.

Спірні відносини між сторонами стосуються пенсійного забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 року ( далі Закон №796), Постановою КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про затвердження порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст.54 Закону №796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року №5515-VI установлено, що у 2013 році норми і положення статті 54 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210. Відповідно до п.2 цього Порядку заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи. Пунктом третім цього Порядку передбачено, що за період роботи менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження. Пунктом 7 передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно ст. 57 Закону України №796 обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Загальний порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.

Відповідно до п.7 зазначеного Порядку до заяви про призначення пенсії додається довідка про заробітну плату за формою, встановленою у додатку 1. Разом з тим, згідно п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Тобто, законом прямо передбачена можливість підтвердження розмірів заробітної плати особи, яка звертається за призначенням пенсії, не тільки довідкою про заробітну плату за встановленою Пенсійним фондом України формою, а й іншими документами первинного обліку, які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати працівнику.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивач отримав на підприємстві тільки довідку про підтвердження страхового стажу та завірені печаткою підприємства копії особових рахунків (а.с.12). Відповідно до цих документів позивач в період з 31.01.1990 року до 11.05.1990 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та йому була нарахована заробітна плата. Разом з тим, у травні 1990 року після підтвердження на підприємстві фактичного виконання позивачем участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, підприємством був проведений розрахунок з позивачем за весь період його роботи в зоні відчуження. У зв'язку з цим позивачеві нараховано та виплачено в лютому 1990 року - 15,09 крб., в березні 1990 року - 299,46 крб., в квітні 1990 р. - не нараховано, в травні 1990 року - 3565,06 крб. При цьому в розрахунковому документів за травень 1990 року перелічені суми, які нараховані в якості оплати праці в лютому-квітні місяці 1990 року. З аналізу зазначених відомостей відповідно до Класифікатору з обліку праці і заробітної плати (а.с.17-19) вбачається, що позивачеві нараховано та виплачено у лютому 1990 року - 1039,50 крб., в березні 1990 року - 1096,92 крб., в квітні 1990 року - 985,77 крб.

За таких обставин, позивач має усі належні документи на підтвердження отриманої ним заробітної плати під час виконання обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з лютого по квітень 1990 року, на підставі яких відповідач має здійснити розрахунок пенсії позивача.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги твердження відповідача щодо необхідності обов'язкової наявності у позивача довідки за ф.122, що затверджена Постановою Державного Комітету СРСР по праці і соціальних питаннях №122 від 09.03.1988 року, оскільки зазначена довідка видається на підтвердження наявності страхового стажу, а не розміру заробітної плати.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 12 березня 2013 року у справі № 1231/7910/2012 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді С.В. Білак

Т.Г. Гаврищук