ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" квітня 2013 р. Справа № 5015/4171/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", м. Львів, №405/А-33 від 06.02.13
на рішення господарського суду Львівської області від 29.01.13
у справі № 5015/4171/11
за позовом: Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз інвалідів України", м. Львів
до відповідача: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
треті особи :
1. Виробничо-торгівельна фірма "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів, м. Львів
2. Львівське обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів
про визнання недійсним та скасування розпорядження від 04.07.05 № 635 та відновлення попереднього стану, повернення незаконно вилученого майна
За участю представників сторін:
від позивача: Тарасенко Л.Л. - представник (довіреність № 405/А-51 від 07.03.13); Глейзерова Т.М. - представник (довіреність № 404/А-209 від 26.09.12);
від відповідача: Шаровський Р.М. - представник (довіреність № 32вих-42 від 04.01.13);
від третьої особи : не з'явився;
від третьої особи : не з'явився.
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено. Відводів складу суду не заявлено.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.01.13 у справі № 5015/4171/11 (суддя Т.Фартушок) відмовлено в задоволенні позову Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз інвалідів України" до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третіх осіб: 1) Виробничо - торгівельної фірми "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів, 2) Львівського обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про визнання недійсним та скасування розпорядження від 04.07.05 № 635 та відновлення попереднього стану - повернення незаконно вилученого майна.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 29.01.13 у справі № 5015/4171/11, позивач - Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз інвалідів України" - оскаржив його в апеляційному порядку з підстав його незаконності та порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки посиланням позивача, як на підставу недійсності розпорядження № 635 від 04.07.05, на порушення норм ч. 3 ст. 238 ЦК України. Зазначає скаржник також про ст. 23 Закону України «Про об'єднання громадян», зазначаючи, що вищі статутні органи позивача не приймали рішення про передачу права колективної власності асоціації інвалідів у приватну власність фірми «Опір». Зазначає скаржник також про те, що всупереч ст. 111-12 ГПК України, господарським судом Львівської області проігноровано вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 16.10.12 у справі № 5015/4171/11. На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 29.01.13 у справі № 5015/4171/11 скасувати, постановити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
22.02.13 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", м. Львів, №405/А-33 від 06.02.13 розподілено до розгляду судді-доповідачу Д.Новосад.
З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.10) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.12), розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.13 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", м. Львів, №405/А-33 від 06.02.13, введено суддів - О.Михалюк, Г.Мельник.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.13 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 12.03.13.
11.03.13 скаржником подано повну, уточнену апеляційну скаргу, в якій, зокрема, послався на незастосування господарським судом ч. 5 ст. 112 ГК України, а також листа Міністерства юстиції України від 24.10.11 № 624-0-2-11/8.1, наголосивши, що підприємства об'єднань громадян володіють майном виключно на праві господарського відання та оперативного управління. Наводить скаржник і інші мотиви, з яких рішення господарського суду Львівської області від 29.01.13 у справі № 5015/4171/11 вважає таким, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права та за неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи.
Відповідач - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради - проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечив з підстав, викладених у відзиві від 12.03.13, рішення господарського суду Львівської області від 29.01.13 у справі № 5015/4171/11 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Крім того, 25.03.13 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу (повну, уточнену), в якому відповідач зазначає про безпідставність посилань скаржника на неврахування судом першої інстанції вказівок Вищого господарського суду України та на неповноту з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Розгляд апеляційної скарги відкладався на 26.03.13 та на 09.04.13 з підстав, викладених, відповідно, в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.13 та від 26.03.13.
В судовому засіданні 09.04.13 представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі, в тому числі повній, уточненій, та у відзивах на апеляційну скаргу. Представник третьої особи- 1 Виробничо-торгівельної фірми "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів - підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника.
Розглянувши апеляційну скаргу, в тому числі повну, уточнену, відзиви на апеляційну скаргу відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1 в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 29.01.13 у справі № 5015/4171/11 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 02.06.10 позов Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз інвалідів України" задоволено частково: в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності від 04.07.05 ЯЯЯ № 126250 провадження у справі припинено, а в частині решти вимог позов задоволено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.10 рішення господарського суду Львівської області від 02.06.10 залишено без змін, а апеляційну скаргу виробничо-торгової фірми "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів - без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.10 частково задоволено касаційну скаргу виробничо-торгової фірми "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів, рішення господарського суду Львівської області від 02.06.10 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.10 скасовано, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.11 у справі № 15/242 (20/200), позовні вимоги задоволено частково, визнано незаконним розпорядження № 635, в частині вимоги про визнання недійсним рішення і витягу № 8687711 від 19.10.05 і визнання недійсним свідоцтва про право власності від 04.07.05 провадження у справі припиненою. В частині решти вимог - у позові відмовлено. Рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.11. Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.11 (беручи до уваги ухвалу Вищого господарського суду України від 14.11.11), рішення господарського суду Львівської області від 03.02.11 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.11 скасовано в частині визнання недійсним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 04.07.2005 № 635, в цій частині справу направлено на новий розгляд до місцевого суду. В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 03.02.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.11 у справі № 15/242 (20/200) залишено без змін.
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.02.12 у справі № 5015/4171/12, винесеним в частині визнання недійсним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 04.07.05 № 635, у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.12. Постановою Вищого господарського суду України у даній справі від 16.10.12 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.12 та рішення господарського суду Львівської області від 16.02.12 у справі № 5015/4171/11 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.
При цьому, як вірно зазначив місцевий господарський суд, Вищим господарським судом України у постанові від 16.10.12 наголошено на нормі ч. 1 ст. 393 ЦК України, та зазначено про те, що позивачем за позовом про визнання недійсним та скасування правового акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушене виданням переліченими органами актів, і таке право має вже існувати, тобто, беззаперечно передувати зверненню до суду, адже, відсутність права виключає його судовий захист. З матеріалів справи вбачається, що позивач - Львівська обласна асоціація інвалідів набув право колективної власності на спірне майно на підставі Розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 08.11.00 № 1008, згідно якого Львівській обласній асоціації інвалідів видано свідоцтво про право колективної власності від 08.11.00, яке зареєстровано Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 14.11.00 за реєстровим № 1626. Зазначеним спростовується факт передачі позивачем належного йому майна як власнику у статутний фонд створеному ним підприємству станом на 22.03.00, оскільки на той час позивач не був власником спірного майна, тому не мав законних підстав приймати рішення про передачу майна у статутний фонд третьої особи. Поряд з цим Вищий господарський суд України зазначив, що предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність підстав для визнання спірного рішення виконавчого органу таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції і порушує права позивача. Наводячи норми ст.ст. 21, 23 Закону України "Про об'єднання громадян", згідно яких об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, судом касаційної інстанції зазначено, що судам необхідно надати належну правову оцінку обставинам справи щодо правомірності прийнятті рішення щодо передачі спірно майна на баланс у статутний фонд третьої особи, а також щодо відповідності розпорядження органу виконавчої влади актам цивільного законодавства. Зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 16.10.12 і про те, що у випадку визнання акта недійсним з моменту його прийняття особи, які на виконання такого акта здійснили певні дії (наприклад, передали майно, перерахували кошти та ін.), вправі звернутись з вимогою про відновлення первісного стану, якщо її не заявлено разом з вимогою про визнання акта недійсним. Зважаючи на вказівки, які містяться у п. 3.12 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вищий господарський суд України наголосив, що після скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, місцевий господарський суд розпочинає розгляд справи спочатку, а тому позивач не позбавлений права в порядку ст.22 ГПК України збільшити або зменшити позовні вимоги шляхом їх уточнення, у зв'язку з чим зауважив, що повторно розглядаючи справу місцевим господарським судом та апеляційним судом в порушення норм процесуального законодавства не взято до уваги уточнені позовні вимоги за вих. № 326/А-296 від 25.08.11.
Як вірно зазначено господарським судом першої інстанції при новому розгляді справи, предметом позову є вимога про визнання недійсним та скасування розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 04.07.05 № 635 "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі та приміщення на вул. Голубовича, 34 у м.Львові", яким, на думку позивача, його позбавлено права власності на майно, що знаходилось у колективній власності Львівської обласної асоціації інвалідів, і яке, відповідно до Розпорядження голови Львівської обласної асоціації інвалідів від 22.03.00 № 19 та Акту приймання-передачі від 01.04.00 передане на баланс в статутний фонд Виробничо-торговій фірмі "Опір", створеної постановою Президії Львівської обласної асоціації інвалідів від 25.01.00 № 2/57 і є підпорядкованим підзвітним і підконтрольним Позивачу. Ще однією позовною вимогою, у відповідності до уточненої позовної заяви №326/А-296 від 25.08.11, є відновлення попереднього стану, - повернення незаконно вилученого майна.
Аналізуючи посилання позивача на те, що спірне майно не передавалось позивачем у власність Виробничо-торговій фірмі "Опір", господарський суд першої інстанції надав вірну оцінку Постанові Президії Верховної ради Української РСР № 517-XII від 06.12.90, якою зобов'язано обласні ради народних депутатів забезпечити задоволення клопотань обласних, міських, районних організацій інвалідів про передачу їм підприємств (цехів) місцевої промисловості, створених на базі артілей інвалідів, а також тих, де більшість працюючих - інваліди. Вірно зазначено судом першої інстанції також про факт набуття позивачем права власності на майно, повернення якого є одним з предметів спору у даній справі, на підставі рішення № 321 від 18.06.91 виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів, яким Львівській обласній асоціації інвалідів вирішено передати майно виробничо-торговельної фірми Львів, що складається з основних фондів.
Належну оцінку надано судом в оскаржуваному рішенні і довіреності від 14.11.03, виданій позивачем директору Виробничо-торгівельної фірми „Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів, та на підставі якої зазначений директор звернувся з заявою до голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про оформлення права власності Виробничо-торгівельної фірми „Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів на передані позивачем у статутний фонд нежитлові приміщення по вул. Голубовича, 34 у м. Львові. Зокрема, суд першої інстанції наголосив, що вказаною довіреністю позивач надав директору Виробничо-торгівельної фірми „Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів право здати до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від імені Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" виготовлений дублікат Свідоцтва про право власності №1626 від 14.11.00 та виготовити Свідоцтво про право власності на приміщення за адресою: м. Львів, вул. Голубовича, 34, на ім'я Виробничо-торгівельної фірми „Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів, якому ці приміщення на підставі Постанови Президії Львівської обласної асоціації інвалідів № 2/57 від 25.01.00 та Розпорядження Львівської обласної асоціації інвалідів № 19 від 22.03.00, передані у власність, як внесок до статутного фонду. При цьому, господарський суд вірно звернув увагу на те, що оригінал Свідоцтва № 1626 від 14.11.00 про право власності позивача на приміщення по вул. Голубовича, 34 у м. Львові, як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом, знаходиться у позивача у справі. Крім того, місцевим господарським судом зазначено також про факт подання представником за довіреністю від 14.11.03 відповідачу документів, якими було підтверджено факт передачі нерухомого майна на баланс, у власність, в статутний фонд третьої особи-1, в той час як згідно з поданими позивачем Розпорядженням № 19 від 22.03.00 та Актом прийому-передачі будівлі та майна з балансу Львівської обласної асоціації інвалідів від 01.04.00, вбачається лише передача майна на баланс в статутний фонд Виробничо-торгівельної фірми „Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів.
За результатами розгляду Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради заяви директора Виробничо-торгівельної фірми „Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів - представника за довіреністю від 14.11.03, відповідачем прийнято розпорядження № 635 від 04.07.05 "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі та приміщення на вул. Голубовича, 34 у м. Львові", яким вирішено оформити право приватної власності на зазначені нежитлові приміщення та будівлі за третьою особою-1, а також доручено відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації оформити і видати свідоцтво про право власності, а Львівському обласному державному комунальному БТІ та ЕО - провести його реєстрацію.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з застосуванням місцевим господарським судом до спірних правовідносин норм ст.ст. 21, 393 ЦК України щодо підстав для визнання акта недійсним, якими є невідповідність такого акту вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що аналізуючи розпорядження № 635 від 04.07.05 "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі та приміщення на вул. Голубовича, 34 у м. Львові" на предмет наявності передбачених ст.ст. 21, 393 ЦК України підстав для визнання його недійсним, судом першої інстанції належним чином досліджено наявні в матеріалах справи документальні докази щодо передання позивачем зазначеного нерухомого майна третій особі. Зокрема, як встановлено судом в оскаржуваному рішення, Виробничо-торгівельної фірми „Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів створено на базі території і майна, що знаходиться на вул. Голубовича, 34 в м. Львові, Постановою президії Львівської обласної асоціації інвалідів № 2/57 від 25.01.00. Цією ж Постановою президії Львівської обласної асоціації інвалідів № 2/57 від 25.01.00 затверджено і статут новоствореного підприємства, згідно з п.п. 1.3, 3.3 якого (в редакції, станом на 25.01.00 фірму створено на базі комплексу по вул. Голубовича, 34, у м. Львові. Майно передано позивачем третій особі-1 на підставі акту прийому-передачі будівлі та майна 01.04.00 на баланс у статутний фонд згідно з розпорядженням № 19 від 22.03.00. Належним чином проаналізовано господарським судом першої інстанції і протокольне рішення Президії Львівської обласної асоціації інвалідів № 7/62-2 від 02.10.00, копія якого міститься в матеріалах справи, яким затверджено нову редакцію Статуту Виробничо-торгівельної фірми „Опір". Так, з п.п. 1.3., 2.1., 3.4., 6.1., 6.2., 6.3 Статуту в новій редакції від 02.10.00, вбачається, що Підприємство "Виробничо-торговельна фірма "Опір" створене на базі цілісного майнового комплексу по вул. Голубовича, 34 у м. Львові, який переданий засновником (Позивачем) в Статутний фонд Третьої особи 1 згідно рішення президії Львівської обласної асоціації інвалідів (протокол № 25/57 від 25.01.00). Метою створення третьої особи-1 є, серед іншого, здійснення підприємницької діяльності в різних сферах народного господарства. Позивач, як засновник, не відповідає за зобов'язаннями третьої особи-1, а третя особа-1 не відповідає за зобов'язаннями засновника. Майно третьої особи-1 становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Для реалізації предмету та завдань діяльності формується Статутний фонд третьої особи-1 в розмірі 187 023, 00 грн. Як вірно наголошено судом в оскаржуваному рішенні, у вказаній редакції Статуту третьої особи-1 зафіксовано, що внеском позивача до статутного фонду третьої особи-1 є цілісний майновий комплекс, переданий Позивачем згідно акту приймання-передачі, що є невід'ємним додатком до Статуту. Джерелом формування майна третьої особи-1 є, у тому числі, майно, передане третій особі-1 позивачем (засновником) в Статутний фонд. Крім того, господарським судом Львівської області в оскаржуваному рішенні звернено особливу увагу на відсутність у Статуті третьої особи-1 в новій редакції від 02.10.00, на відміну від його попередньої редакції, положення про те, що комплекс по вул. Голубовича, 34, належить підприємству на праві користування.
Розглядаючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно застосував до правовідносин між сторонами положення ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні" та ст.ст.2, 6 Закону України "Про власність" (в редакціях, які діяли станом на 02.10.00), якими визначено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління. Джерелами формування майна підприємства, серед іншого, є грошові та матеріальні внески засновників. Юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого статуту (положення). Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Погоджується суд апеляційної інстанції і з застосуванням до спірних правовідносин ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції станом на 25.01.00), згідно з якими підприємство діє на підставі статуту, в якому визначається, в тому числі, порядок утворення майна підприємства. Відповідно до вірно застосованої судом першої інстанції ч. 1 ст. 5 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції станом на 25.01.00), підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
На підставі аналізу вищевикладених норм чинного на момент існування спірних правовідносин матеріального права, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що матеріальні внески засновників є власністю створюваного ними підприємства, якщо інше не встановлено установчими документами цього підприємства, а зважаючи на належним чином проаналізовані документальні докази, подані самим позивачем, господарський суд вірно встановив, що станом на час створення Підприємство "Виробничо-торговельна фірма "Опір" позивач був та визнавав себе власником майна, що знаходиться на вул. Голубовича, 34 в м. Львові, яким він розпорядився, передавши його в якості власного внеску до статутного фонду створеного ним Підприємства "Виробничо-торговельна фірма "Опір", а отже, передав вказане майно у власність останнього. При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено відповідність протокольного рішення Президії Львівської обласної асоціації інвалідів № 7/62-2 від 02.10.00 вимогам ст.23 Закону України "Про об'єднання громадян" та п.3 Розділу ІV Статуту позивача. Погоджується колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду також з аналізом, наданим господарським судом першої інстанції Акту приймання-передачі майна на баланс у статутний фонд від 01.04.00, а саме щодо вартості майна цілісного майнового комплексу, переданого у статутний фонд, та закріпленого у п. 6.2 Статуту третьої особи-1 розміру Статутного фонду, які є ідентичними, що також свідчить про передачу позивачем вказаного майна у власність третьої особи-1. Доказом вищевказаного є і відсутність у вищеназваних документах будь-яких посилань на те, що внеском учасника до Статутного фонду третьої особи є майнові права, а не майно учасника. Підтвердженням вищевказаних висновків, зроблених судом першої інстанції, є також аналіз п.п. 4.1, 4.3 Статуту третьої особи-1 в останій редакції, з яких вбачається, що підприємство є власником переданого йому засновником майна на праві власності, що, в свою чергу, складає майно підприємства; для забезпечення діяльності підприємства створено Статутний капітал, розмір якого повністю співпадає з вартістю переданого позивачем до статутного фонду спірного майна,та становить 187 023 грн.
Щодо посилань скаржника на порушення спірним розпорядженням відповідача його права колективної власності, то колегія суддів зазначає, що таким посиланням надано належну оцінку в оскаржуваному рішенні, як таким, що не спростовують факту передачі майна у власність третьої особи-1 її засновником.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо передчасності позовних вимог з даним предметом та з визначених позивачем підстав, з огляду на похідний характер таких вимог від внесення змін до Статуту Виробничо-торгівельної фірми "Опір", оскільки саме у Статуті закріплене право власності третьої особи-1 на майно, з приводу якого виносилось оскаржуване розпорядження Відповідача, а також саме у положеннями Статуту вказане майно віднесено до статутного фонду третьої особи-1. Колегія суддів вважає підставним та обґрунтованим висновок, якого дійшов господарський суд Львівської області в оскаржуваному рішенні, щодо того, що саме позивач, як єдиний засновник третьої особи-1, не позбавлений можливості прийняття рішення щодо діяльності третьої особи-1 та наступного можливого розподілу майна третьої особи-1 при припиненні її діяльності.
На підставі вказаного, господарським судом першої інстанції вірно зазначено про те, що позивач, всупереч вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів жодними належними та допустимими доказами факту порушення оспорюваним розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 04.07.05 № 635 "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі та приміщення на вул. Голубовича, 34 у м.Львові" його прав та охоронюваних законом інтересів, а відтак, беручи до уваги норми у відповідності до підприємства чи організації - Позивача у справі, відтак, відсутні встановлені ст.ст. 21, 393 ЦК України, позовні вимоги Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз інвалідів України" задоволенню не підлягають.
Щодо посилань скаржника на те, що вищими статутними органами позивача не приймалося рішення щодо передачі майнового комплексу на вул. Голубовича, 34 у м.Львові третій особі-1, то колегія суддів зазначає про їх безпідставність, як таких, що спростовуються наявними в матеріалах справи копіями Постанови Президії Львівської обласної асоціації інвалідів № 2/57 від 25.01.00, Рішення Президії Львівської обласної асоціації інвалідів № 7/62-2 від 02.10.00.
Колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, зокрема, на те, що господарським судом Львівської області проігноровано вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 16.10.12 у справі № 5015/4171/11, є безпідставними та необґрунтованими. Інші посилання скаржника також є такими, що не ґрунтуються на законодавстві, належним чином досліджені судом першої інстанції, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 29.01.13 у справі № 5015/4171/11 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
1.Рішення господарського суду Львівської області від 29.01.13 у справі № 5015/4171/11 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2.Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови виготовлено: 15.04.13
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник