ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.04.13 р. Справа № 905/1796/13-г
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Эффект», м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», Філії ТОВ «Імперія 1», «Імперія 2», Донецька область, м. Димитрів
про: стягнення заборгованості у сумі 44508,88 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Резниченко О.В. за довіреністю №7 від 04.01.2013 р.
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Эффект», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», Філії ТОВ «Імперія 1», «Імперія 2», Донецька область, м. Димитрів про стягнення заборгованості у сумі 44508,88 грн., а саме 40462,62 грн. основного боргу, штрафу у розмірі 4046,26 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки товару № 23/18 від 19.11.2007 р., додаткову угоду №1 від 19.11.2007 р. до договору № 23/18 від 19.11.2007 р., додаткову угоду №2 від 04.12.2008 р. до договору № 23/18 від 19.11.2007 р., видаткові накладні № 6544 від 24.05.2012 р., № СЛ -6354 від 24.05.2012 р., № 5237 від 19.04.2012 р., № 7468 від 26.04.2012 р.,№ 6543 від 24.05.2012 р., № СЛ-6322 від 24.05.2012 р., № 7467 від 26.04.2012 р., претензію № 013/155 від 12.09.2012 р., реєстр платіжних документів з 04.07.2012 р. по 06.08.2012 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, ухвали суду надсилались за адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії АА № 266290, а саме:85327, Донецька область, м. Димитрів, мрн. Світлий, буд.2, магазин «Імперія».
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача через канцелярію суду надав у акт звіряння з відповідачем за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
19.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Эффект» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія», Філії ТОВ «Імперія 1» (Покупець) був укладений договір поставки товару № 23/18 (надалі Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість.
Додатковими угодами №1 від 19.11.2007 р., №2 від 04.12.2008 р. до договору № 23/18 від 19.11.2007 р. внесено низку змін в окремі пункти Договору.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та представником позивача підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що у заявлений до стягнення період Договір був чинним.
У відповідності з умовами пунктів 1.3., 1.4., 1.5. Договору партією товару рахується загальна кількість Товару в асортименті, зазначеному в накладній, вартість партії товару рахується загальна вартість Товару в асортименті, зазначеному в накладній.
За умов п. 2.6. Договору моментом передачі Товару від Постачальника Покупцю є момент підписання покупцем Накладної, відповідно до якої зазначена партія Товару передається Покупцю. В момент передачі партії Товару у Покупця виникає право власності на цю партію.
За умов п. 3.2. Договору прийомка товару за якістю та кількістю проводиться Покупцем в момент його передачі від постачальника.
Згідно до приписів п. 3.4. Договору у редакції додаткової угоди №1 від 19.11.2007 р. за фактом виявлення недоліків товару, в присутності уповноважених осіб складається відповідний Акт розходжень.
На виконання умов зазначеного договору позивач за період з 19.04.2012 р. по 24.05.2012 р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 46496,52грн., що підтверджується видатковими накладними № 6544 від 24.05.2012 р., № СЛ -6354 від 24.05.2012 р., № 5237 від 19.04.2012 р., № 7468 від 26.04.2012 р.,№ 6543 від 24.05.2012 р., № СЛ-6322 від 24.05.2012 р., № 7467 від 26.04.2012 р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи (а.с.16-22). Означені накладні містять відмітки про постачання товару на підставі договору № 23/18 від 19.11.2007 р. та відмітки про прийняття товару представником відповідача.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.
Пункт 4.4. Договору в редакції додаткової угоди №2 від 04.12.2008 р. передбачає, що Покупець оплачує кожну товарну накладну переданого Продавцем Товару:
- за табачні вироби не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару та підписання накладної;
- за виробничу групу товарів не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару та підписання накладної;
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.
За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно наданого відповідачем акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», Філії ТОВ «Імперія 1», «Імперія 2» перед позивачем складає 44119,55 грн.
В порушення умов договору, відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.
На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу в сумі 40462,62 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу у сумі 4046,26 грн., відповідно до п. 5.2. договору.
За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), що передбачено частиною четвертою статті 231 ГК України.
Відповідно до ст.ст. 216 -218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За приписами п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з умовами п. 5.2. Договору у редакції додаткової угоди №1 від 19.11.2007 р. в разі несплати поставленого товару більш ніж на 10 календарних днів вище строку, встановленого п. 4.4. цього Договору, Покупець оплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Заявлений до стягнення розмір штрафу 4046,26 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Эффект», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», Філії ТОВ «Імперія 1», «Імперія 2», Донецька область, м. Димитрів про стягнення заборгованості у сумі 44508,88 грн., а саме 40462,62 грн. основного боргу, штрафу у розмірі 4046,26 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», Філії ТОВ «Імперія 1», «Імперія 2» (85327, Донецька область, м. Димитрів, мрн. Світлий, буд.2, код ЄДРПОУ 26553044, МФО 335496, п/р 26000060247007 в ДРУ «Приватбанк»м. Донецьк) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Эффект» (83121, м. Донецьк, вул.Собінова, б.2-Б, ЄДРПОУ 22016013, МФО 335076, відомості про рахунки в банках відсутні) заборгованість у розмірі 40462,62 грн. основного боргу, штраф у розмірі 4046,26 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2013.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бойко І.А.